24 листопада у Румунії відбулися президентські вибори. Їх результати спантеличили всіх, адже лідером став ультраправий проросійський кандидат Келін Джорджеску, якому соціологи “пророчили” третє місце. Проте буде ще другий тур. “Апостроф” проаналізував причини перемоги Джорджеску та які наслідки для України може мати його президентство.
За підсумками президентської гонки в Румунії більшість голосів здобув незалежний кандидат Келін Джорджеску, який раніше входив до ультраправого “Альянсу за об’єднання румунів”. За нього проголосували 22,94% учасників виборів. У другому турі з ним змагатиметься ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка обігнала чинного прем’єр-міністра країни Марчела Чолаку, залучившись підтримкою 19,18% виборців. Розрив між нею та Чолаку становить усього 2,7 тисячі голосів виборців.
Такі результати не змогло спрогнозувати жодне соцопитування. У них переважно робили ставку на лідера лівацької Соціал-демократичної партії Румунії Чолаку (після оприлюднення результатів 1-го туру подав у відставку з посади голови партії) та очільника “Альянсу за об’єднання румунів” Джордже Сіміон, який зрештою посів четверте місце.
Джорджеску та Ласконі: що відомо про переможців виборів
62-річний Келін Джорджеску у 90-х та 2000-х рр. працював у міністерстві навколишнього середовища та міністерстві закордонних справ у кількох урядах. Кілька разів “Альянс за об’єднання румунів” висував на посаду прем’єр-міністра, проте його кандидатура не мала достатньої підтримки. У 2010-2012 роках Джорджеску займав посаду спеціального доповідача з питань прав людини та небезпечних відходів Управління Верховного комісара ООН з прав людини. В 2015-2016 роках він був виконавчим директором Інституту глобального індексу сталого розвитку ООН у Женеві та Вадуці.
Переможець першого туру виборів, попри вік, активний у соцмережах. У TikTok має сотні тисяч підписників, його відео регулярно збирають мільйони переглядів. За кілька днів до голосування Джорджеску запустив кампанію в TikTok із закликом припинити допомогу Україні. Він також скептично ставиться щодо членства Румунії в НАТО. Лідер перегонів також відомий одіозними висловлюваннями. Так, у листопаді 2020 року він заявив, що румунський диктатор та прихильник Гітлера Іон Антонеску — герой.
Келін Джорджеску
Його головна опонентка — Елена Ласконі — понад два десятиліття займалася тележурналістикою. Політичну кар’єру розпочала з перемоги на виборах мера Кимпулунга у 2020-му, а в 2024 році переобрана з великим відривом. Влітку цього року Ласконі була обраною президенткою Союзу порятунку Румунії.
У своїй промові після першого туру виборів вона закликала підтримати її, аби не допустити “повернення Румунії в зону впливу Росії». Ласконі також критикувала уряд Румунії за відсутність реакції на падіння російських дронів на території держави.
Елена Ласконі
Епоха TikTok-виборів: чому переміг ультраправий путініст
Вибори в Румунії продемонстрували, що використання соцмереж, зокрема, TikTok, “може піднімати навіть маргінальних особистостей дуже високо”, каже політолог Олег Лісний.
“Помилка політиків, які звикли вести кампанію традиційно, — говорить співрозмовник «Апострофа». — І гіпотетично, коли закінчиться війна в Україні, [під час виборів] ми можемо отримати такі ж ризики. Не можна сказати, що цей кандидат [Джорджеску] був просунутий виключно проросійською чи російською риторикою, бо його виборець не знає російську. Але й далі заголовків він не читає”.
Водночас такі кандидати, як Джорджеску, вміють складати хороші популістичні логузинги. Тож, якби чинний президент, Клаус Йоганніс, взяв участь у перегонах, міг би програти, бо звик використовувати традиційні методи. “Спостерігаємо кризу традиційних політиків, які не встигають за часом. Тож народжуються політики, які поверхово розуміють механізм, і ним користуються. Тому перемагає заклик до емоцій, простих рішень”, — міркує Лісний.
На Румунію чекає другий тур президентських виборів, який відбудеться 8 грудня.
Президентські перегони в Румунії: чого чекати Україні
Йоганніс був другом України, кажуть експерти. Якщо у другому турі виборів Джорджеску збереже лідерство, це може позначитись на підтримці України у війні з Росією.
“У Джорджеску є проросійська риторика, до нього треба серйозно ставитися, бо це не якийсь фрік, а людина з певним досвідом державної служби. Такі люди вміють якісно підігравати. Він якщо не лояльно, то терпимо буде ставитися до позиції Росії, що небезпечно для нас”, — вважає Лісний.
Це означатиме посилення антиукраїнського табору в Європі. “Це країна, до якої ми апелювали в питання збиття російських дронів, ракет, — продовжує експерт. — Тож, може бути проблематичніше це питання обговорювати, не те що вирішувати”.
“Румунія, як і Польща, — це райони протиракетної оборони в Європі. В них розміщені комплекси Patriot. Тобто вони інтегровані у світову систему протиракетної оборони, яку будували американці”, — зауважив “Апострофу” політолог Володимир Цибулько.
Крім того, у Румунії розміщено багато виробництв в інтересах України, продовжує він.
“Дві країни НАТО — Естонія та Румунія — оголосили про готовність взяти на озброєння ракету “Нептун”, що означає: вони будуть локалізувати виробництво. Це в наших інтересах, вони можуть виробляти багато комплектуючих, ми будемо отримувати більшу кількість ракет”, — пояснив політолог.
Тобто Україна може втратити доволі сильного союзника у плані спільного виробництва зброї, посилення безпеки західного кордону, а також імпортера вітчизняної продукції — Україна має позитивне сальдо торгівлі з Румунією, тобто Бухарест більше купує в нас, ніж продає. Утім, панікувати зарано.
Цибулько нагадує, що у Франції на парламентських виборах ультраправа партія Марін Ле Пен у першому турі мала переконливі результати, проте в другому турі опинилася аж на третьому місці за числом місць. “Думаю, цей сценарій повториться з перемогою Ласконі в Румунії”, — прогнозує Цибулько.
У такому разі можна очікувати щонайменше продовження проукраїнської політики чинного президента Румунії.
