Колишній градоначальник Ладижина Валерій Коломєйцев, який так пристрасно любив вихваляти себе за мислимі та немислимі заслуги перед містом, виявився витонченим мародером — у широкому розумінні цього слова.
Пролог
Агентство журналістських розслідувань Артема Фляжнікова отримало відповідь на інформаційний запит, який пролив світло на спалахнувший цього літа скандал із Лукашівським родовищем піску, яке розташоване на 48 га під Ладижином.
Підконтрольне сім’ї Коломєйцева ТОВ “СІЛІКАД” у розпал війни, виходячи з Акту ревізії офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, привласнило бюджетних коштів на експлуатації без документів, а також не за призначенням землі цього кар’єру на суму 3 мільйони гривень, які могли піти на закупівлю озброєння для ЗСУ.
Список організованої групи
Оголошуємо прізвища учасників організованої групи, а потім перейдемо до розкриття деталей махінації, яка директору цього підприємства може коштувати реального тюремного терміну, а іншим надто розумним місцевим пройдисвітам – назавжди закритий шлях у політику.
Коломєйцев Валерій Іванович – Ладижинський міський голова семи скликань поспіль, до 12.05.2022 року. “Консультант” ТОВ “СІЛІКАД”;
Андрієць Петро Йосипович — колишній співробітник СБУ, приручений Коломєйцевим депутат міськради від партії «Батьківщина», рупор місцевої “опозиції”, який входить до орбіти інтересів “колишнього”. Він же директор газети “Нове місто”, яка безперервно поливає помиями нинішнього градоначальника Олександра Коломійця.
“Спонсор” терориста путіна;
Лещенко Ігор Васильович – колишній СБУшник, заступник голови правління з корпоративної соціальної відповідальності “МХП”, а нині – начальник центрального управління контролю якості Міністерства оборони України;
Коломєйцева Світлана Валеріївна — донька Валерія Коломєйцева, співвласниця ТОВ «СІЛІКАД» (35%) та ще шести фірм;
Лук’яненко Тетяна Сергіївна – бенефіціар ТОВ “СІЛІКАД” (25%);
Стахов Андрій Олександрович – бенефіціар ТОВ “СІЛІКАД” (25%);
Баламут Сергій Петрович – бенефіціар ТОВ “СІЛІКАД” (15%), фінансовий директор.
Шахер-махер
Наказом держслужби геології та надр України №82 приватному акціонерному товариству “МХП” було видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6627 від 15.06.2022 на видобуток корисних копалин на Лукашівському родовищі піску площею 39,6 га.
Через місяць Ладижинська міськрада надала цьому товариству в оренду на 5 років ділянку з кадастровим номером 0510600000:05:001:0034 площею 48 га.
Наступна, у жовтні 2022 року, сесія затвердила техдокументацію на розподіл цієї ділянки на 10 частин.
Далі земнаділ з кадастровим номером 0510600000:04:002:0345 за договором оренди було передано цьому товариству на 20 років для видобутку корисних копалин.
Наприкінці жовтня 2023 року “МХП” і спеціальний дозвіл на використання надр, й право на оренду цієї ділянки передало ТОВ “СІЛІКАД” доньки колишнього мера Валерія Коломєйцева, Світлані Коломєйцевій.
(Чомусь роком раніше, 13.10.2022 року) на підставі рішення сесії від 6.10.2022 між міськрадою та ТОВ “СІЛІКАД” було підписано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0510600000:04:002:0353, загальною площею 1,4460 га з цільовим призначенням для розміщення споруд терміном на 20 років задля видобутку корисних копалин.
У квітні 2024 року депутати передали в оренду ТОВ “СІЛІКАД” ще одну ділянку, кадастровий номер 0510600000:04:002:0348, загальною площею 4,0 га на 5 років.
Проте ТОВ “СІЛІКАД”, більше року видобуваючи пісок та отримуючи прибуток, користувалося не лише цими трьома земельними ділянками.
В дійсності зараз ніхто не зможе порахувати, на яку суму могло бути вивезено піску з цього кар’єру, минаючи бухгалтерський облік. Офіційно доведено лише “оприходування” частини землі кар’єру без документів, а також її нецільове використання.
Збитки, як ми розуміємо, можуть становити не три (5,4 загалом на кар’єрі) нараховані ТОВ “СІЛІКАД” мільйони, а всі 50-100 мільйонів гривень!
Експертне заключення Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) МВС, а також Акт ревізії Держаудитслужби повідомляє про таке.
Без договорів ТОВ “СІЛІКАД” використовує ділянку з кадастровим номером 0510600000:04:002:0346 (4,0 га) для складування видобутої породи та технологічного обладнання (труби тощо) та проїзду автотранспорту.
На ділянці з кадастровим номером 0510600000:04:002:0354 (14,5 га) знаходиться земснаряд ТОВ «СІЛІКАД», від якого протягнуто металеві труби для перекачування видобутого піску на ділянку з кадастровим номером 0510600000:04:002:0348 (4,0 га), який знаходиться в оренді у ТОВ.
Ділянка з кадастровим номером 0510600000:04:002:0347 (4,0 га) у ТОВ “СИЛІКАД” передбачена для проїзду автотранспорту (в наявності охорона та встановлені шлагбауми).
На двох ділянках ТОВ “СІЛІКАД” (з кадастровими номерами 0510600000:04:002:0353 (1,4 га) та
0510600000:04:002:0348 (4,0 га) не за цільовим призначенням вирощується соняшник.
Ще чотири наділи “засіяні соняшником невідомими особами” (є припущення, що і в цьому випадку свої “пальчики” залишили Коломєйцеви).
Як зазначає НДЕКЦ, загальна сума збитків по кар’єру, заподіяна внаслідок самовільного зайняття та нецільового використання землі комунальної власності (у тому числі цими “невідомими особами”), становить 5 465 294,41 гривень.
Збиток місцевому бюджету, що завдано безпосередньо підприємством сім’ї колишнього мера “СІЛІКАД”, становить 2 983 666, 09 гривень.
З повним текстом експертного заключення можна ознайомитись за цим посиланням на гугл-диску: https://drive.google.com/file/d/1aEF0AjU13UXEtVCH6CconYybQqF7Fvn9/view?usp=share_link.
«Спонсор» терориста путіна, депутат міськради Петро Андрієць
На 42-й сесії міськради 3 жовтня цього року в. о. голови Олександр Коломієць вручив письмове доручення голові депутатської комісії з містобудування та земельних ресурсів Петру Андрійцю, щоб той після вивчення Акта ревізії з незаконного використання земель кар’єра сформулював позицію комісії.
Формулював її «вірний ланцюговий пес» не поспішаючи, не раз буваючи вдома у господаря.
За цей час журналіст Агентства розслідувань зафіксував пікантний момент отримання ним цінних вказівок від Валерія Івановича.
На першій фотографії, біля воріт, — куплена колишнім СБУшником, згідно з декларацією, у травні 2023 року за 2 мільйони 139 тисяч гривень чорна красуня TOYOTA LAND CRUISER 150.
(На другому знімку) учасник організованої групи Андрієць виходить із хвіртки Коломєйцева з пакетом документів.
Для гостроти сюжету важливо прояснити, як Петро Андрієць отримав мандат і взагалі так високо злетів.
Його батько Йосип Петрович Андрієць — уродженець села Шостаківці Шаргородського району. Після служби в збройних силах СРСР понад десять років пропрацював водієм автобуса на шаргородському автотранспортному підприємстві. Потім був обраний сільським головою. А з 1986 року, протягом 27 (!) років, обирався міським головою Шаргорода.
За даними української аналітичної онлайн-системи для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів “YouControl”, двоє його синів Валерій Йосипович (нинішній директор Шаргородського ліцею) та Петро Йосипович (депутат Ладижинської міськради, представник “МХП”, колишній співробітник СБУ) отримали в ПрАТ «Шаргородський маслозавод» по 0,11% акцій.
Завод збанкрутував, і його правоспадкоємцем стало ТОВ “СУРІ”, зареєстроване у 1997 році з місцезнаходженням юридичної особи сьогодні у місті Дніпро.
А тепер, як казав багатьма любимий, до війни, ведучий капітал-шоу “Поле чудес” Леонід Якубович, увага на екран!
Як свідчать дані системи YouControl, яка червоним шрифтом в шапці досьє по контрагенту вказує на ймовірний зв’язок з державою-агресором, серед учасників та бенефіціарів ТОВ “СУРІ” числяться — Кіпрське (з вінницьким корінням — прим. Ред.) “ТІМЛАНО ЛІМІТЕД” (84,90%) та… ЗАТ “ВІАСКО” (7,54%) з адресою засновника: рф, м. москва, жемчугова алея, 1, корпус 1.
Співзасновником ТОВ “СУРІ” зазначено й нерозділену частину у статутному капіталі ТОВ “ШАРГОРОДСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД” (0,75%), а також список українських акціонерів, до якого затесалися брати Андрійці (власники 0,22% часток).
“YouControl” однозначно фіксує зв’язок депутата Андрійця, крім його участі у ТОВ “ІРК” ЛАДИЖИН-НОВЕ МІСТО” та громадській організації “СКЛ”, із “терористичною” ТОВ “СУРІ”.
Чи міг Петро Андрієць із початком бойових дій переписати свою частку на іншу особу чи взагалі відмовитися від неї?
Як для співробітника СБУ, питання явно не риторичне та потребує скрупульозної перевірки щодо можливого фінансування тероризму та державної зради.
Вивчивши декларацію Андрійця за 2023 рік (як і за всі попередні роки), журналісти Агентства розслідувань не виявили жодних записів з приводу володіння ним часткою в ТОВ з московським начинням.
Це може означати, що офіцер спецслужби навмисно приховував ці дані, за що, крім вищевикладеного, передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність з послідуючим внесенням до Реєстру корупціонерів.
Цікаво, що у найбільш кривавий період війни, в 2023 році, Андрієць, будучи місцевим депутатом, поєднував службу в органах СБУ Вінницької області (де отримав зарплати 812 146 гривень, пенсії 157 833 гривень), роботу в благодійному фонді “МХП-ГРОМАДІ” (з оплатою 1 009 143 гривень) та за сумісництвом гнув спину на ТОВ “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” (зарплата 16 667 гривень).
Навіщо мільйонеру-спецслужбісту (пам’ятаєте — “холодна голова, гаряче серце, чисті руки”?) прикривати розкрадачів власності територіальної громади?!
А може, все через те, що екс-мер Коломєйцев та Андрієць давно пов’язані одним корупційним ланцюгом?
Досліджуючи його підноготну, згадався ще один заміс, в якому — в якості свідка — некрасиво забруднився Петро Йосипович.
В Гайсинському міжрайонному відділі СБУ, яке в один час він героїчно очолював, на хабарі попався його колега-контррозвідник Юліан Мигаєнко: рідкісний покидьок, який багато крові попив нормальним людям.
Так от, Андрієць викликався свідком до апеляційного суду, через який намагався пом’якшити собі покарання Мигаєнко. Усі як один залучені до засідання “чекісти” виступали зі свідченнями на захист хабарника.
Як із таким негативним шлейфом йому, який проживає в Гайсині і досконало не орієнтується в проблемах Ладижина, вдалося прорватися в депутати?
Злі язики стверджують, що його протежував й запхнув в прохідне місце у списку “Батьківщини” Ігор Лещенко (саме Лещенко у 2019 році розпочинав просувати “тему” по Лукашівському кар’єру, перебуваючи на посаді директора ВП “Птахофабрика “Вінницький бройлер”).
У крайньому номері «опозиційної» газети «Нове місто», де директором працює (як він усе встигає?) Петро Андрієць, вийшов до мозку кісток хвалебний PR-матеріал про колишнього СБУшника, заступника голови правління «МХП», а нині начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони України Ігоря Лещенка.
Задля збереження інтриги, більш детально про те, як управління годує наших воїнів гнилою тушонкою, буде розказано в наступному тексті журналістського розслідування.
Розкриваючи наперед кулуарні секрети містечкової політекономії, зазначимо лише про те, що пана Лещенка мітять в майбутні кандидати на посаду очільника міста, а писанина, що вийшла з-під пера “спонсора” терориста, — це початок суспільного прогріву.
Так, у нас немає жодного сумніву, що Коломєйцев, Лещенко та Андрієць — одна шайка-лейка, яка переслідує питання виключно особистого збагачення.
Замість сплати трьох мільйонів організована група хоче… сервітут
Однак, повернімося до розвитку сюжетної лінії по кар’єру.
Яку ж позицію видав на-гора голова земельної комісії Петро Андрієць і яку явить депутатському корпусу на запланованій 19 грудня черговій сесії (якщо до цього часу не буде затриманий контррозвідкою СБУ за підозрою у фінансуванні путінського тероризму)?
Цитуємо фрагмент його пояснення на ім’я в. о. міського голови Олександра Коломійця:
“… відбувся зсув грунту…”.
Але це ще не епілог.
Організована група під керівництвом “консультанта” Коломєйцева (саме так він представився на засіданні депутатської комісії Андрійця, куди якось приперся) від безкарності розперезалася настільки, що, очевидно, не збираючись повертати до бюджету жодної копійки, подала у Господарський суд Вінницької області позов до Ладижинської міськради щодо встановлення сервітуту.
Якщо сказати простими словами, сервітут – це дозвіл на користування чужою землею без покупки чи оренди.
Слід вважати, що ТОВ “СІЛІКАД” має намір домогтися через суд від ладижинських депутатів надання дозволу на подальше юзання “спірних” ділянок на безоплатній основі.
Це при тому (зауважте!), що санкція ч. 1 статті 197-1 ККУ по відкритому кримінальному провадженню за фактом незаконного використання землі кар’єра передбачає штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.
Резонне питання від автора розслідування
Я от не знаю, хто з цих панів більший внутрішній ворог для Ладижина?
Мародер Коломєйцев, який під час війни запустив свою волохату лапу в народне (територіальної громади) добро, чи Андрієць, який, по суті, спонсорує регулярні ракетні обстріли Ладижинської ТЕС?
А як ви вважаєте?!
Артем Фляжніков
