Адміністрація президента США Дональда Трампа запустила процес переговорів щодо припинення російсько-української війни. ЗМІ повідомляють, що домовитися про припинення вогню американські чиновники хочуть уже до Великодня. Як саме проходитимуть переговори, хто братиме в них участь, як може виглядати угода – ці та багато інших питань поки що залишаються без відповіді. «Слово і діло» розібралося у позиції сторін із ключових питань.
Хто має брати участь у переговорах щодо припинення війни
Адміністрація Джо Байдена у попередні роки дипломатично повністю ізолювала росію, заявлявши, що жодні рішення про Україну не можуть бути ухвалені без самої України.
Дональд Трамп має кардинально інший підхід: він провів телефонну розмову з володимиром путіним, не повідомивши про це попередньо Україні та Євросоюзі. Завтра, 18 лютого, американська делегація – держсекретар Марко Рубіо, радник Білого дому з національної безпеки Майк Волтц та спецпредставник Стів Віткофф – зустрічаються з росіянами в Саудівській Аравії, щоб розпочати мирні переговори та домовитися про зустріч Трампа та путіна.
Україна, як заявив президент Володимир Зеленський, не братиме участі у цих переговорах і не визнаватиме їх результатів.
Наразі, як зазначають світові ЗМІ, Україна виглядає ізольованою від мирного процесу. Але раніше Дональд Трамп і Марк Рубіо підтвердили, що Зеленського буде залучено до переговорів.
Крім того, Рубіо сказав, що до переговорного процесу залучать і представників Європи: «Зрештою, настане момент – якщо це будуть справжні переговори, а ми ще не дійшли до цього, але якщо це станеться, то Україна має бути залучена, бо саме вона зазнала вторгнення. І європейці мають бути залучені, тому що вони вводили санкції проти путіна та росії, і вони також зробили свій внесок у ці зусилля».
Україна підтримує участь у переговорах і США та європейців. А з путіним Зеленський готовий зустрічатися лише тоді, коли буде готовий загальний план припинення війни.
Росіяни твердять, що Володимир Зеленський – «нелегітимний» президент України, але загалом вести переговори готові. При цьому міністр закордонних справ Сергій Лавров вважає, що європейцям за переговорним столом робити нічого. «Якщо вони ось так вициганюватимуть якісь лукаві ідеї про заморожування конфлікту, а самі за звичаєм, за своєю вдачею та звичками матимуть на увазі продовження війни, то навіщо їх туди запрошувати?», – заявив він.
Чи повинні сторони піти на територіальні поступки
Зеленський заявив, що Україна ніколи юридично не визнає свої окуповані території російськими – це забороняє законодавство. Але Україна готова обговорювати їхнє повернення дипломатичним шляхом: «Так, ми маємо повернути її (територію – ред.) дипломатичним шляхом. Так, ми можемо. Якщо ми в НАТО, то зрозуміло, чому дипломатичним шляхом це дуже зрозуміло».
Зеленський також допустив обмін територіями з росією: Курська область в обмін на окуповані українські землі.
У Кремлі пропозицію про обмін територіями відкинули, заявивши, що «виженуть» українські війська з Курської області. А Лавров сьогодні виключив будь-які територіальні поступки Україні під час переговорів.
США дотримуються думки, що обом сторонам доведеться піти на поступки.
Як швидко має бути укладено перемир’я
Келлог на Мюнхенській конференції обіцяв за 180 днів, тобто до вересня, залучити всі сторони до мирного процесу: «Основне питання: коли це скінчиться? За рік… Ні. Ми говоримо, що це має бути скоріше. Я живу за часом Трампа. І якщо він просить зробити це сьогодні, то завтра він уже питає, чому це не було зроблено. Тому я публічно беру 180 днів, починаю зворотний відлік, щоб усі сторони були задіяні».
Мета США, зазначив він, стабільний довгостроковий мир. Рубіо також казав, що Штати зацікавлені у тому, щоб війна не спалахнула знову за кілька років.
За інформацією ЗМІ, адміністрація Трампа хоче досягти припинення вогню вже до Великодня, 20 квітня (звалася також дата 9 травня).
Які гарантії безпеки має отримати Україна
Україна, щоб захистити себе від нового вторгнення, потребує потужних гарантій безпеки: членство в НАТО, розміщення миротворців, надання західного озброєння, економічна та політична підтримка.
«Якщо ми не маємо НАТО, то, умовно кажучи, НАТО треба будувати в Україні. Умовно кажучи, але чинити не умовно, а робити предметно. Тобто мільйонна армія, і тут потрібні гроші, і хтось дає на це гроші. Окрім грошей – зброя. Якщо контингент, то розмір цього контингенту, де будуть, з яких країн, чим і як вони озброєні. І якщо контингент, то дуже важливо не втрачати США у тому чи іншому вигляді», – пояснював Зеленський.
США погоджуються з тим, що Україні потрібні гарантії безпеки. Але Штати проти членства України в НАТО, а якщо йдеться про миротворчу місію, очікують, що тут провідну роль візьме Європа.
ЗМІ повідомляли, що США направили європейським урядам низку питань про те, що їм потрібно від Вашингтона для надання Україні гарантій безпеки.
