Населення України скорочується. Одна з головних причин цього – війна. Але більш довгострокова тенденція пов’язана зі старінням нації, що є характерним для всіх європейських держав. У зв’язку з цим уряд має намір сприяти більш активному працевлаштуванню людей похилого віку, у тому числі шляхом надання податкових стимулів для роботодавців. «Апостроф» розбирався, що сьогодні відбувається на вітчизняному ринку праці, які зміни чекають на нього в майбутньому, а також чи підвищать українцям пенсійний вік.
Уряд України через погіршення демографічної ситуації в країні має намір сприяти збереженню на ринку праці людей похилого віку. Про це «Українському радіо» розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
За її словами, для цього потрібні стимули як для самих працівників, так і для їхніх роботодавців.
«Наприклад, ми розглядаємо як варіант зменшення податкового навантаження – залишаючи частину ЄСВ та зменшуючи ПДФО (податок на доходи фізичних осіб — «Апостроф»), ми залишаємо цю людину на ринку, вона створює прибуток, вона його генерує для економіки і суспільства, вона ділиться своїм досвідом і сама залишається в активному довголітті», — сказала міністерка.
При цьому Жолнович не уточнила, на скільки планується скоротити ПДФО та ЄСВ для літніх працівників.
На сьогодні, нагадаємо, податок на доходи в Україні становить 18%. Крім того, всі наймані працівники сплачують додатково 5% військового збору (крім військовослужбовців та силовиків). Єдиний соцвнесок (ЕСВ) становить 22% від зарплати працівника та сплачується роботодавцем.
Україна старіє
Насправді, вже зараз багато людей похилого віку, зокрема пенсіонери, активні на ринку праці. Так, станом на початок 2025 року, в Україні було зареєстровано 2,8 мільйона працюючих пенсіонерів (із загальної кількості 10,3 мільйона пенсіонерів). Тобто це люди, які отримують не лише пенсію за віком, а й зарплату, часто на тому ж робочому місці, що й до виходу на пенсію.
«Секрет» цього феномену досить простий — на українську пенсію, якщо не йдеться про колишнього суддю чи прокурора, вижити неможливо або, принаймні, дуже важко — на 1 січня 2025 року середній розмір пенсії в нашій країні становив 5789 гривень, при цьому більше чверті пенсіонерів (2,68 мільйона) отримують пенсію менше 3000 гривень.
Вітчизняні роботодавці донедавна досить неохоче наймали людей старшого віку, віддаючи перевагу молодшим працівникам. Але останнім часом ситуація почала змінюватися, і причиною тому є несприятлива демографічна ситуація. Справа в тому, що населення України неухильно старіє.
«Демографічна ситуація значно ускладнилася після повномасштабного вторгнення, але й до цього у нас були тенденції до скорочення чисельності населення, і смертність у нашій країні перевищувала народжуваність з 1991 року, — сказав у коментарі «Апострофу» доктор економічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун. — А війна просто загострила ситуацію».
За словами демографа, під час війни падає народжуваність та зростає смертність, а також збільшується еміграція.
«У нас просто шалені міграційні процеси, і зараз цей фактор за впливом (на демографічну ситуацію) стоїть на першому місці», — сказав він.
На сьогодні під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу перебувають понад 4 мільйони українців, а скільки наших співвітчизників живуть у Європі без цього статусу – сказати дуже важко. Загалом, за даними ООН, через війну Україну залишили понад 6 мільйонів людей.
При цьому далеко не всі ці люди повернуться, коли бойові дії закінчаться. Українські фахівці вважають, що у найкращому випадку можна розраховувати на третину від загальної кількості тих, хто виїхав. Тобто йдеться про кілька мільйонів людей. Багато з них – можливо, половина чи навіть більше – це діти та молодь, той самий демографічний резерв, який так потрібен нашій країні.
Крім того, після скасування воєнного стану до своїх родин, які влаштувалися за кордоном, поїдуть чоловіки, як ті, що побували на фронті, так і ті, що пересиділи війну в тилу, і це будуть чоловіки найбільш працездатного віку.
З пільгами та без
Але повернемося до ідеї податкового стимулювання утримання на ринку праці літніх працівників.
За словами експертки з питань ринку праці Тетяни Пашкіної, подібні ініціативи були й в інших країнах, наприклад, у Німеччині.
«Роботодавці, які наймали працівників у віці 55+ або просто продовжували з ними співпрацювати, отримували пільги, і для Німеччини це було «ОК», — розповіла Пашкіна в коментарі «Апострофу». — Однак, якщо врахувати, що у нас є суттєвий відсоток «сірого» та «чорного» ринку праці, якому той податок – як невідомо що і невідомо де, то мотивація можлива, але вона не буде настільки вже помітною».
Відповідно, якщо урядова програма стимулювання буде надто забюрократизованою, вона взагалі навряд чи дасть якийсь відчутний результат.
Інша річ, що у багатьох сегментах вітчизняної економіки вже спостерігається значний відсоток працівників пенсійного віку – так само як і молоді без досвіду роботи.
«Наприклад, якщо ми говоримо про аграріїв, то там «піонери» та пенсіонери. Якщо підете на сайти (з працевлаштування) і наберете «інженер-конструктор», то там будуть студенти, які намагаються прилаштувати свій диплом, і люди від 60 до 84 років — а середини просто немає», — каже Тетяна Пашкіна.
Ця тенденція повністю підтверджується цифрами.
Згідно з даними платформи онлайн-оголошень OLX, у 2024 році кількість вакансій з параметром «підходить особам пенсійного віку» збільшилася на 33% порівняно з попереднім роком.
«Найчастіше роботодавці серед пенсіонерів шукають водіїв, продавців, охоронців, прибиральників, касирів, вантажників, менеджерів з продажу, кравців та різноробочих. На ці ж вакансії спостерігаємо найбільшу кількість відгуків серед осіб пенсійного віку. У 2024 році вони на 23% частіше відгукувались на вакансії, ніж у 2023-му, і на 41% частіше, ніж у 20222-му, – розповідає керівниця OLX Робота Марія Абдулліна. – Також дослідження показало, що серед працюючих пенсіонерів 48% планують працювати далі. Серед основних причин – низькі пенсії, які змушують людей шукати додаткові джерела доходу».
Експертка вважає, що тенденція щодо більш активного працевлаштування українців похилого віку в 2025 році тільки посилиться.
Жити краще, працювати довше
Щодо демографії, якщо винести за дужки чинник війни, Україна не є унікальною. Проблема старіння населення є актуальною для всієї Європи, а також для низки країн, переважно розвинених, таких, як, наприклад, Японія, Південна Корея, Канада.
Відповіддю на цей виклик, зазвичай, є підвищення пенсійного віку. У більшості європейських країн вік виходу на пенсію становить 65-67 років, у Канаді та Японії – 65, у Південній Кореї – 61 рік.
Підвищення пенсійного віку в нашій країні — це свого роду заборонена тема.
Втім, у 2017 році влада пішла на хитрість, яка дозволила формально не підвищувати вік виходу на пенсію, який становить 60 років як для чоловіків, так і для жінок, але фактично зробила це для мільйонів українців. Тоді, нагадаємо, були значно посилені вимоги до страхового стажу. Для отримання права на пенсію у 60 років у 2018 році потрібно було мати стаж не менше 25 років. З того часу він щорічно підвищується на один рік і у 2028 році становитиме 35 років.
Якщо стажу не вистачає, його можна докупити (це не жарт) або працювати до 63 років. Нинішнього року для цього потрібно 22 роки стажу, а у 2028 році буде 25 років. Ну і, нарешті, після досягнення 65 років можна почати отримувати пенсію, маючи лише 15 років стажу – і ця норма збережеться аж до 2028 року.
Слід зауважити: стаж має бути «білим» — робота в гаражі і, тим більше, на збиранні полуниці у Польщі, не враховуватиметься.
Проте вийти на пенсію у 60 років зараз цілком реально. Потенційно йдеться про бюджетників, а також про «сумлінних» громадян, які примудрилися все життя пропрацювати легально, включаючи «лихі 90-ті».
У зв’язку з цим у влади напевно буде спокуса усунути і цю можливість.
«Але проблема в тому, щоб не просто формально підвищити (пенсійний вік) — потрібно це корелювати зі збільшенням тривалості здорового життя, — каже Олександр Гладун. — У нас у цьому є великі резерви, тому що ми сильно програємо розвиненим країнам Західної Європи: жінки – сім років, а чоловіки – до 15 років».
У свою чергу, засновник інвестиційної компанії «Універ» Тарас Козак переконаний, що підвищення пенсійного віку є неминучим. За його словами, без цього зокрема неможливе проведення реформи пенсійного забезпечення у частині введення накопичувального рівня.
Проте зараз про це ніхто відкрито не говорить, бо політичні сили готуються до виборів, які, як очікується, пройдуть незабаром після завершення бойових дій.
«Пенсіонерів стає більше, працюючих — все менше, і хто б не був (при владі), буде змушений піднімати пенсійний вік, — каже експерт у розмові з виданням. — Дизайн невідомий, вік, стаж (необхідні для виходу на пенсію) — також. Я думаю, що ми будемо ближче до європейських країн, де виходять на пенсію в 65-67 років».
