Економіка – це, звісно, ​​не мода, але основні тренди тут також є. Причому, що важливо, всі вони безпосередньо позначаються на житті кожного з нас.

Про те, які зміни принесе українській економіці 2023-й.

1. Падіння ВВП

Згідно з прогнозами, 2023 року українська економіка впаде на третину. Багато хто не звертає уваги на подібні макроекономічні показники та очікування, вважаючи, що особисто до них вони мають дуже далеке відношення. І навіть більше: чимало українців щиро вважають, що зараз ситуація в економіці навіть краща, ніж до війни. Це, м’яко кажучи, не так.

– Падіння ВВП означає, що в країні буде вироблено менше товарів та послуг, – пояснює економіст Андрій Мартинюк. – Люди менше купують, компанії менше виробляють, відповідно, багато хто закривається або сповільнюється, кількість робочих місць скорочується. При цьому зменшується обсяг зібраних податків, що безпосередньо позначається на соціальній сфері. Тобто не те що підвищувати, а навіть зберегти соціальні стандарти на колишньому рівні стає дедалі проблематичнішим.

2. Зростання безробіття

Є така залежність: зниження ВВП на 1% призводить до зростання безробіття на 2-3%, продовжує Мартинюк. І війна цілком може зробити це співвідношення ще сумнішим.

Аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає зростання безробіття найбільш небезпечним трендом для середньостатистичного українця, оскільки сьогодні роботу може втратити будь-хто, навіть не задіяний у критично важливих економічних та соціальних процесах.

Експерт неодноразово говорив про необхідність мобілізаційного формату економіки, який передбачає максимальну зайнятість населення, держгарантію замовлень. Але натомість ми маємо приховане безробіття на рівні 50%, яке у 2023-му має всі шанси зрости ще більше.

3. Зростання цін

Інфляція, яка за підсумками минулого року склала 26,6%, у 2023 році сповільниться до 20%, але на нижчий показник розраховувати не варто. Як пояснив Олексій Кущ, якщо війна продовжуватиметься, то інфляція розкручуватиметься через друкарський верстат, який «включать», щоб покрити дефіцит бюджету. У разі закінчення війни інфляцію підкріплюватиме підвищення попиту на внутрішні ресурси, пов’язані з відновленням.

Аналітик Данило Монін налаштований оптимістичніше, вважаючи, що інфляція складе 15-20%.

Водночас Андрій Мартинюк додає: зростання цін буде нерівномірним, і за традицією найшвидше подорожчають продукти – на 30-40%. Як ми вже неодноразово писали, найбільше подорожчання торкнеться найбюджетнішої та найпопулярнішої їжі. А це означає, що навіть купуючи найнеобхідніше, кожен українець повною мірою відчує інфляцію на собі.

4. Посилення податків

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко основним трендом вважає всілякі податкові посилення. Насамперед – скасування податкових пільг для бізнесу, які запровадили на початку війни, та повернення податкових перевірок.

– Війна не повинна бути причиною не сплачувати податки, – каже Охріменко. – Патріотичні гасла – це добре і правильно, але якщо ще й справно платити податки, це скоріше допоможе нашій армії перемогти.

5. Подальше збіднення сімей

Одним із основних трендів аналітик Данило Монін назвав подальше зниження доходів населення та збіднення сімей.

Почнемо з того, що мінімальна зарплата цього року не підніматиметься.

Крім того, з 1 січня 2023 року дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було припинено. Це означає, що за бажання роботодавці можуть компенсувати подорожчання товарів та послуг, але не зобов’язані це робити.

І, нарешті, як говорилося вище, падіння ВВП практично означає повне чи часткове закриття компаній та виробництв. У таких умовах навіть зберегти доходи на колишньому рівні буде дуже непросто, не кажучи про те, щоби їх підвищити.

6. Міграція

Згідно зі звітом НБУ, на 1 січня 2023 року кількість громадян, що виїхали з України, склала 7,9 млн осіб. Міграція, у тому числі і трудова, викликана повномасштабною війною, – це дуже негативний тренд, який впливає і на економіку, і на демографічні показники.

– До кінця зими, гадаю, буде 8-8,5 млн осіб, а потім, швидше за все, піде часткове повернення населення в Україну, – каже Данило Монін. – Але близько п’яти мільйонів ми все ж таки втратимо.

До речі, такі ж цифри називають і демографи. За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, як правило, після війни до країни повертається близько 30% біженців.

7. Військовий тренд

Але, зрозуміло, основним трендом української економіки залишається військовий. Насамперед він виявляється у тому, каже Олексій Кущ, що економіка керується потребами армії. Фактично вся країна працює на забезпечення обороноздатності та наближення Перемоги.

На тему

У світі: уповільнення зростання та невизначеність

Про тренди у світовій економіці розповів аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

– 2023 року світова економіка, як і раніше, стикатиметься з численними макроекономічними перешкодами, включаючи геополітичну невизначеність, інфляцію та посилення фінансових умов, – зазначив експерт. – Очікується подальше уповільнення глобального економічного зростання, тоді як у містах спостерігатиметься стримане зростання споживчих витрат. Ціни на сировинні товари, ймовірно, знизяться, а глобальні ланцюжки постачання відновляться, але ризики підвищення інфляції збережуться. Сфери продуктів, напоїв та фармацевтики будуть стійкими, а ось перспективи енергоємних галузей залишаються складними.

2023-го підприємства та споживачі зіткнуться зі складною економічною ситуацією: очікується, що зростання світового реального ВВП сповільниться до 2,3%, продовжує експерт. Водночас виникає нова економічна реальність, що характеризується безліччю викликів, ризиків та криз, наслідком яких буде надзвичайно високий рівень невизначеності.

Різке зниження купівельної спроможності та мінливі відсоткові ставки ще більше підірвуть довіру бізнесу та споживачів. Зростання геополітичної напруги може призвести до економічних потрясінь. Згідно з прогнозами, цього року країни з розвиненою економікою зростуть на 0,7% у реальному вираженні через високі ризики рецесії у США та Європі. У той же час країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються, зростуть на 3,7%.

За словами Болтяна, на початку 2023-го вплив короткострокових факторів, пов’язаних із пандемією (проблеми зі здоров’ям, зниження імміграції, зміна переваг щодо роботи), що призвели до напруженості на ринку праці в попередні роки, ослабне. Економічний спад призведе до зниження попиту на робочу силу та підвищення рівня безробіття у деяких країнах. Проте старіння населення розвинених країн, політичні та інші ризики міграції працездатного населення обмежать загальну пропозицію робочої сили. Це підштовхуватиме зарплати вгору, збільшуючи витрати компаній та інфляційні ризики.

Таким чином, підсумував Олександр Болтян, у 2023 році підприємства, як і раніше, стикатимуться з проблемами залучення та утримання працівників. Це потребуватиме інвестицій у людський капітал, організаційних перетворень та підвищення продуктивності.

Олександр Слободянюк

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.