Керiвник «Правого сектора» залишився без партiї i тепер хоче створити нову
Дмитро Ярош, якого ми з часiв Майдану знаємо як керiвника «Правого сектора», несподiвано розпрощався iз цiєю органiзацiєю. I оголосив про створення нового громадсько-полiтичного руху, пише газета «Експрес».
«Я разом з моєю командою виходжу з Нацiонально-визвольного руху «Правий сектор», — заявив Ярош. — Новий рух не вiдмовляється вiд революцiйного шляху, але категорично заперечує псевдореволюцiйну дiяльнiсть, яка загрожує iснуванню держави Україна i плямує репутацiю патрiотiв».
Сумiш гучних слiв, втiм, мало що прояснила, бо залишилося без вiдповiдi чимало запитань. Наприклад, навiщо виходити з партiї, щоб створювати нову, якщо можна просто реформувати партiю, яку ти очолюєш, — пiд свої новi погляди?
Утiм, Ярош мовчки пiшов. I це дає додатковi аргументи для припущення, що насправдi вiн — не самостiйна фiгура, а лише виразник людей, що мають над ним контроль. Хто ж цi люди? Дехто вважає, що Ярош до свого рiшення був цiлковито залежний вiд мiльярдера Коломойського i його людей у керiвництвi «Правого сектора», яких той поставив навколо Яроша.
А коли Коломойський i Корбан побили горщики з Порошенком, днiпропетровська команда планувала використати Яроша як таран проти Президента — на певному етапi. Той начебто вiдмовився. Поiнформованi люди стверджують, що Порошенко
гарантував Ярошу фiнансування пiд створення нової партiї i юридичний захист.
Ярош перебував на роздорiжжi недовго. Вiдчуваючи, що Коломойський втрачає силу, вiн, очевидно, вирiшив не гратися у революцiонера, розумiючи, що має великi шанси стати сусiдом Корбана.
Чого ж чекати вiд нового проекту Яроша i на яке мiсце в українськiй полiтицi вiн може претендувати? Говоримо про це з експертом Iнституту соцiальних технологiй «Соцiополiс» Ярославом Макiтрою та директором Iнституту соцiально-полiтичного проектування «Дiалог» Андрiєм Миселюком.
— А про що, на ваш погляд, свiдчить доволi дивне рiшення Яроша вийти з «Правого сектора»?
Я. Макiтра: — По-перше, треба говорити про те, що «Правий сектор» виник як горизонтальне об’єднання низки самостiйних до того груп. Попри єдину назву, в цьому русi було багато центрiв впливу. Усе, що їх об’єднувало, — революцiя й активна фаза воєнних дiй на сходi України.
Крiм того, «Правий сектор» багато де дiяв за принципом франшизи — бренд вiддавали на вiдкуп мiсцевим дiлкам, яких центр фактично не контролював. Тобто, така органiзацiя була слабокерованою.
По-друге, Ярош, мабуть, хоче ввiйти в iсторiю, а не вляпатися в неї. Вiн, судячи з усього, не пiдтримує рiзких настроїв i закликiв до третього Майдану. А «Правий сектор» як зсередини, так i ззовнi штовхають на певнi радикальнi кроки, яких Дмитро Ярош не подiляє. За своєю суттю, Ярош не є крайнiм радикалом чи людиною, яка необдумано кидається в
бiй.
— А хто може виступати спонсором нового полiтичного проекту Яроша?
А. Миселюк: — Якщо ми подивимося на те, як дiяв «Правий сектор» за керiвництва Яроша, то побачимо, що вiн був справдi тiсно пов’язаний з iнтересами днiпропетровського фiнансового угруповання, тобто з Коломойським. Оскiльки українська полiтика — кулуарна, i всi такi справи вирiшують за лаштунками, то, можливо, тепер у Яроша з’явились iншi спонсори, якi волiють, щоправда, не афiшуватись. Вiн нинi — бажаний полiтичний лiдер, добре розкручений, має непоганий полiтичний капiтал.
— Якими бачите перспективи новоствореної полiтсили Яроша?
— На мою думку, це буде невеличка кулуарна партiя для задоволення партiйно-лiдерських амбiцiй Дмитра Яроша.
Я. Макiтра: — А я вважаю, що запит на радикалiв у нашiй великiй полiтицi ще зберiгатиметься, i нова полiтсила Яроша має шанси бути оцiненою виборцем як «саме та сила». Iнша рiч, що в радикалiв у наших умовах є шанс мати свої фракцiї у парламентi й мiсцевих радах, але вони нiколи не стають провiдною полiтсилою.
Наталiя ВАСЮНЕЦЬ
