Три неправди Петра Порошенка

Чи знаєте ви, що Президент Сполучених Штатів заповнює декларацію про одержані доходи та сплачені податки на 45 сторінках? Ще 9 сторінок займає декларація про розкриття свого фінансового стану, пише газета «Експрес».

Саме тому, громадяни Сполучених Штатів можуть дізнатися, що Барак Обама, до прикладу, має іпотечний кредит на 30 років під 5,625% річних, сума виплат по якому в 2014 році становила $39 566, або сума відсотків, отриманих Президентом США від «JP Morgan», становить лишень $16, а от проценти за державними цінними паперами від  «Northern Trust Securities» вже серйозніше — аж $12 961. А ще поміж іншого, подружжя Обам пожертвувало на користь «Fisher House Foundation» $9 066, а на потреби «National Congress of Black Women» — тільки $1500. І так далі — аж до останнього долара.

Оце є прикладом міжнародних стандартів декларування доходів західного політика високого рангу.

Що ж знають громадяни України про фінансовий стан і сплачені податки свого Президента? У майновій декларації на 9 сторінках, яку Президент разом із сотнями тисячами українських чиновників підсовує громадянам України, лише узагальнені суми незрозумілого походження, без жодної конкретики.

Днями Петро Порошенко зробив гучну заяву, що він перший президент України, який ставиться серйозно до декларування доходів. Але чи так це насправді?

Усі факти зводяться до того, що — ні. Він продовжує тримати свої активи за кордоном на рахунках офшорних фірм,
назви яких протиправно та вперто не вказує в декларації. А видимою частиною бізнесу в Україні Порошенко володіє через юридичну особу — Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм Ессетс Кепітал», але й цієї інформації ви теж не знайдете в декларації Президента.

Сівши у крісло Президента, Петро Порошенко не відмовився від свого бізнесу. Він лише вміло закамуфлював свою причетність до нього.

Але — ближче до фактів.

ЧИ ПРАВДА, ЩО ОФШОР ПОТРІБЕН БУВ ПРЕЗИДЕНТУ ЛИШЕ ДЛЯ  «СЛІПОГО ТРАСТУ»?

Епопея із призначенням Гройсмана дещо відвернула увагу від важливої теми — Президент і його офшорні компанії.

Громадяни України очікували, що після повернення додому після майже двотижневої відсутності, Президент розвіє всі сумніви та підозри щодо процесу передачі в управління незалежному управителю свого бізнесу, та документально спростує всі звинувачення, які пролунали на його адресу за останні тижні. Наприклад, продемонструє підписану трастову угоду з банком Ротшильд, або дасть спільну прес-конференцію з його представником, або хоча б продемонструє офіційний прес-реліз від банку, в якому буде підтверджено публічно факт передачі в траст.

У дійсності виявилося все навпаки: жодної точної інформації або документів оприлюднено не було. Натомість кожне нове пояснення Президента вносить все більше плутанини, ставить нові питання, і посилює підозри щодо правдивості його слів і прозорості намірів.

Тепер, коли, за словами Порошенка, вказана трансакція завершилась остаточно, можемо проаналізувати на основі інформації, яка є публічною, яким чином відбулось виконання чергової обіцянки Порошенка, що насправді відбулося з його часткою в «Рошені».

Суть сказаного Президентом 10 квітня зводилась до того, що після 12 місяців підготовки, угода про передачу в траст належної йому частки в концерні «Рошен» була підписана 14 січня 2016 року, а усі юридичні формальності були завершені в кінці березня — на початку квітня. Все — крапка, тему нібито вичерпано.

Але, якщо порівняти дані реєстрів компаній щонайменше двох країн з інформацією, яку оприлюднювали радники Президента, то з’являються сумніви, що Президент — чесний із виборцями. І все тому, що 14 січня 2016 року, як заявлено, передати частку Порошенка в «Рошені» у траст Банку Ротшильд було неможливо. Бо якщо дійсно 14 січня угода про передачу в траст і була підписана, то вона могла стосуватися лише частки українського ЗПНІФ «Прайм Ессетс Кепітал». Саме це товариство станом на 14 січня та аж до 25 березня 2016 року володіло 85% часткою фабрик «Рошену» в Україні, Росії, інших країнах.

Але, за словами самого  Порошенка та його юридичних радників, Банк Ротшильд не приймав його українських активів! І, мовляв, саме тому було створено спеціальну офшорну заморську компанію (як можна зрозуміти — «Prime Аssets Partners»), яка й мала стати кінцевим власником «Рошену».

Так ось халепа: станом на зазначену дату, віргінська компанія не мала жодного юридичного стосунку до українських активів «Рошену», оскільки лише починаючи з 25 березня 2016 року нідерландська компанія «Roshen Europe B.V.», якою віргінська компанія володіла через кіпрську компанію «CEE Conefctionery Investments Limited», набуває у власність від ЗАТ «ЗПНІФ «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенка 85%-ну частку «Рошену».

Що ж тоді могло передаватися в довірче управління 14 січня 2016 року, як стверджує Порошенко? А нічого, бо віргінська компанія «Prime Аssets Partners» ні станом на ту дату, ні до цього моменту не володіла часткою «Рошену» в обсязі, який підлягав передачі в траст.

Ось докази цього. Як вказано в реєстрі компаній Кіпру, того ж 25 березня, рада директорів кіпрської компанії «CEE Confectionery Investments Limited», якою до цього моменту на 100% володіє віргінська компанія, Порошенко приймає рішення про збільшення статутного капіталу та додаткову емісію 18 000 акцій цієї компанії. Ці акції викуповуються…
українським  ЗАТ «ЗПНІФ «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенка за ціною 218,12 Євро за одну акцію. В результаті цієї трансакції український фонд Порошенка стає власником 90% акцій кіпрської компанії, яка через нідерландську
володіє 85% часткою «Рошену» в Україні. А вкрай «необхідна» для оформлення довірчого управління віргінська компанія «Prime Аssets Partners» залишає собі лише 10% капіталу кіпрської фірми.

25 березня український фонд Порошенка «Прайм Ессетс Кепітал» несподівано стає власником 90% кіпрської компанії «CEE Conefctionery Investments Limited» — замість віргінської «Prime Assets Partners». Зайве підтвердження того, що справжня ціль створення Порошенком офшору — зовсім інша, ніж оголошено.

Виходить, що слова Президента про те, що використання офшорної компанії зумовлено винятково цілями укладення трастової угоди, м’яко кажучи, не зовсім відповідають дійсності.

Не випадково купівля 18 000 акцій на Кіпрі українським фондом Порошенка замовчується його юридичними радниками. Вчинок цей виглядає вкрай не патріотично — український Президент Порошенко інвестує в економіку Кіпру 3 926 160 євро для того, щоб контролювати «Рошен» не напряму з України і сплачувати тут податки, а конструює структуру власності через кіпрську та нідерландські фірми-«прокладки», податковий режим яких дозволяє оподатковувати дивіденди за ставкою від 0 до 5%.

Вказана трансакція демонструє, що створення віргінської компанії не мало жодного значення в процесі можливої передачі в довірче управління «Рошену». Хоча б тому, що віргінський офшор і засновані ним кіпрська і голландська компанії були створені ще в 2014 році — тоді, коли угоду про передачу в траст навіть не починали готувати, знову ж таки, якщо вірити словам Порошенка.  

По-друге, якщо була вимога  Банку Ротшильда, який хотів брати в управління лише акції закордонної компанії відповідно до англійського права, то ніщо не заважало Порошенкові не ховатися на заморських островах, а заснувати компанію в будь-якій іншій країні, з розвинутим трастовим законодавством. Але де, на відміну від офшорних островів, немає загрози репутації, не засекречується інформація про акціонерів та існує стандартна система оподаткування.

ЧИ ПРАВДА, ЩО СТВОРЕННЯ ОФШОРНИХ ФІРМ НЕ МАЛО НА МЕТІ УНИКНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ?

Але, усе вказує на те, що Петро Порошенко не любить стандартних систем оподаткування.

Створення ним офшоршого підприємства за океаном має всі ознаки реалізації банальної схеми втечі від високих українських податків, яку стандартно використовує український бізнес при продажу своїх бізнес-активів в Україні. Ну і, звісно, — втечі від «недосконалого» українського законодавства та «продажних» українських судів, реформи яких імітує президентська політсила вже два роки. Ця схема ідеально підходила для проведення продажу частки «Рошену»,
яка, ймовірно, готувалася ще з 2014 року.

Але в березні 2016 року сталося непередбачуване — було оприлюднено прямі докази володіння Президентом віргінською компанією. І щоб якось врятувати репутацію Президента й виправдати достовірно встановлений факт, у юристів Президента з’явився пожежний варіант — пояснити необхідність її створення вимогою Банку Ротшильд.

Безумовно, що ціллю заснування компаній саме в офшорних юрисдикціях не могло не бути використання податкових режимів цих країн, які дають можливість Порошенкові в разі потреби істотно економити на податках, що підлягають сплаті в український бюджет як ним особисто, так і належними йому компаніями — незалежно від факту існування «сліпого трасту».

Чому з точки зору оподаткування українським підприємством вигідно володіти саме голландській компанії? Між Україною та Нідерландами ще в 1996 році було  укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування. Ставка податку на дивіденди, які виплачуються українською компанією на користь материнської нідерландської, згідно із угодою, становить 5%, і сплачуватись цей податок буде в бюджет Нідерландів. Більше того, якщо сума інвестиції голландської компанії в статутний капітал української становить понад 300 000 євро, то ставка податку на дивіденди становитиме 0%.

Отже,  якщо найближчим часом в єдиному державному реєстрі України з’явиться інформація, що статутний капітал ТзОВ «Центрально-європейська кондитерська компанія» зросте приблизно на 9 мільйонів гривень, то це означатиме, що голландська компанія Порошенка отримуватиме дивіденди від здійснення бізнесу в Україні за податковою ставкою 0%.

Рухаємося далі. Нідерланди та Кіпр є членами Європейського союзу, на території якого діє Директива ЄС про
материнські та дочірні компанії. Відповідно до неї, при виконанні певних умов, дивіденди, отримані материнською компанією від діяльності її дочірньої компанії на території ЄС, не оподатковуються. Отже, і при переказі прибутку
своїх компаній з Нідерландів на Кіпр — Порошенко також не платить податків.  

Далі. Не стягується податок і при переказі дивідендів між кіпрською компанією та компанією з Британських Віргінських островів. Ну і як акціонер віргінської компанії Порошенко при отриманні доходів не сплачує податок з особистих доходів.

І насамкінець. Як ми з’ясували раніше, власником кіпрської компанії, починаючи з 25 березня, стала українська компанія Порошенка. Яка ж сума податків буде сплачена ЗАТ «ЗПНІФ «Прайм Ессетс Кепітал» в результаті такої схеми володіння? Якщо кіпрська компанія виплачуватиме дивіденди на користь української, то податкова ставка становитиме 5%, і сплачуватиметься цей податок до бюджету Кіпру. Саме це передбачено статтею 10 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Кіпром. Єдиною умовою застосування зниженої ставки є розмір інвестиції в кіпрську компанію — не менше як 100 000 євро. Президент подбав, щоб ця норма застосовувалась із запасом (нагадаємо вартість придбаних акції становить майже 4 мільйони євро).

Отже, чи мав намір Порошенко уникнути сплати податків по-українськи, коли за останні два роки створював кілька фірм за кордоном і переписував на них свій український бізнес?

Вiдповiдь очевидна й доведена: так, Петро Порошенко створив усi умови, щоб мiнiмiзувати сплату податкiв iз свого бiзнесу, який i далi контролює — тепер уже з-за кордону.

ЧИ ПРАВДА, ЩО «PRIME АSSETS PARTNERS» — ЄДИНИЙ ОФШОР ПОРОШЕНКА?

Виправдуючи свою особисту участь у заснуваннi офшору, Порошенко заявив, що корпорацiя «Рошен» — одна з найкращих в Українi й у її структурi власностi нiколи не було жодної офшорної структури.

I тут теж скажемо правду — Президент злукавив.

Компанiя «Рошен» брала та бере участь у схемах мiнiмiзацiї оподаткування — з використанням офшорних структур, якi
формально не входять до структури власностi «Рошену». Завдяки витоку iнформацiї з Київської регiональної митницi вдалося зрозумiти, як це вiдбувається. З’ясувалося, що в українськiй митнiй базi торговельною країною для «Roshen» зазначена Великобританiя i компанiєю — одержувачем продукцiї вказана не туркменська компанiя, куди насправдi йде продукцiя, а британська «Foreway Sales LLP». А уповноваженими учасниками компанiї є двi офшорнi структури в Панамi й Белiзi: «Gateno Ventures Inc» та «Viala Trade Limited.

Схема уникнення оподаткування за українським законодавством розкривається просто.

Оскiльки в законодавствi України є деякi обмеження щодо прямої торгiвлi з офшорними країнами, то схему органiзовують через Великобританiю. Її застосування дає змогу уникнути оподаткування як в Українi, так i у
Великобританiї — з використанням компанiй типу LLP. Такi компанiї мають право платити податки там, де зареєстрованi їхнi партнери або учасники, тобто в Панамi чи Белiзi, в яких вiдсутня система оподаткування мiжнародного бiзнесу. Наприклад, Вiнницький комбiнат хлiбопродуктiв №2, який також опосередковано належить Порошенковi, здiйснює поставки з України до Туреччини через британську фiрму — «Kulbert Int. Trading LLP», а уповноваженими особами цiєї фiрми є компанiя в Белiзi «Admiral Group Corporation» та «Poramto Group Inc.». Застосування цiєї схеми дає змогу перенести центр одержання прибутку — з України в офшори. I, вiдповiдно,
зекономити чималi суми на сплатi податкiв за українським законодавством.

Президент i його радники намагаються постiйно акцентувати увагу на тому, що вiргiнська офшорна компанiя «Prime Аssets Partners» виконувала суто «технiчну функцiю». Але знаходяться все новi докази того, що в iнтересах бiзнесу Порошенко використовує й iншi офшорнi компанiї. I їхня функцiя була далеко не технiчною. Йдеться про ще одну компанiю на Британських Вiргiнських островах — «Linquist Services Limited».

Цими днями нашi колеги в Австрiї оприлюднили нову схему участi «Linquist Services Limited» з Британських Вiргiнських островiв у господарськiй дiяльностi компанiй групи «Рошен». Участi вельми специфiчної, адже, як
свiдчать оприлюдненi данi, «Linquist» виконувала функцiю своєрiдного гаманця бiзнесу Порошенка. На рахунках цiєї офшорної компанiї завжди зберiгалися великi суми, якi в потрiбних випадках вводилися в господарський обiг в Українi — шляхом кредитування через закордоннi банки. Зокрема, таку схему було продемонстровано на прикладi угоди вiд 23 грудня 2010 року, що була укладена мiж компанiєю «Linquist Services Limited» i австрiйським Райффайзен Банком Iнтернацiональ (RBI). Банк видав позику на суму не менше $115 мiльйонiв для кондитерської компанiї «Roshen» у Києвi. Заставою для цього кредиту служили рахунки компанiї «Linquist», якi були вiдкритi в Райффайзенбанку. Це означає, що в цей час на рахунках цiєї компанiї, гаманця Президента, мало бути щонайменше 115 мiльйонiв доларiв. Звiсно, Петро Порошенко про це мовчить.

Вказанi данi резонують з даними про зв’язок «Linquist» з Порошенком, про якi ми розповiли на наших сторiнках у попереднiх номерах. Саме ця офшорна компанiя здiйснює i кредитування Мiжнародного iнвестицiйного банку Порошенка та використовувалась ним пiд час продажу його частки в Українському Медiа Холдингу в 2013 роцi. Отже, сумнiвiв немає: резервний закордонний гаманець Порошенка — це офшорна фiрма «Linquist Services Limited», яка не платить податкiв завдяки реєстрацiї на Британських Вiргiнських островах.

На цьому фонi план «деофшоризацiї» економiки України, з яким вимушено виступив Президент України на початку цього тижня, скидається на чергову спробу пустити туману в очi українському виборцю.

«Якщо український резидент не сплачує податки в Українi, це має розглядатись українським законодавством як ухилення вiд сплати податкiв i має тягнути за собою вiдповiдну вiдповiдальнiсть», — так дослiвно звучить один iз пунктiв «антиофшорного плану» Порошенка.

Звучить чудово, але складається враження, що в реченнi в одному зi слiв бракує однiєї букви — «п». I тодi слово «резидент» у планi Порошенка набуло б конкретнiшого змiсту: боротьбу з офшорами Петро Порошенко мiг би почати не з анонiмного «резидента», а з цiлком конкретної людини — «Президента».

Олексiй МАЛЯРЧУК, газета «Експрес»