Президент підтримав безстроковий мораторій на виплату боргу Росії.
Петро Порошенко підписав закон, який дозволяє і надалі не віддавати кількамільярдну позику Москві. Йдеться про зміни до закону “Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом”, пише expres.ua.
Раніше було передбачено, що цей документ діє до 1 липня 2016 року. Тепер же кінцеву дату дії виключено. Отже, не встановлено жодних термінів повернення боргу.
— Цей закон надає право Кабміну приймати рішення щодо виплат за деякими зовнішніми запозиченнями, — пояснює газеті Експрес економіст Борис Кушнірук. — Ще наприкінці минулого року уряд запровадив мораторій на виплату так званого боргу Януковича. Мова про кредит розміром 3,6 мільярда доларів, який за президентства Януковича Росія надала в обмін на відмову від євроінтеграційного курсу. І якщо б дію закону, який дозволяє уряду приймати такі рішення, не продовжили, то влітку Україна мала б почати виплату цього кредиту. Звісно, що робити це не варто. Тому дії і парламенту, який прийняв відповідні зміни, і Президента, який їх підписав, логічні.
— А що ж далі буде з цією позикою?
— Росія подала позов проти України до Високого суду Лондона через невиплату цих трьох мільярдів доларів боргу. Однак слухання у цій справі досі не почалися, оскільки Україна попросила додатковий час на підготовку до них, і Росія минулого тижня погодилася на надання цього часу.
Думаю, судовий розгляд буде дуже непростим. Річ у тому, що природа боргу Януковича доволі хитра. Він був оформлений як приватний, ніякої міждержавної угоди про його надання нема. А з приватними кредиторами Україна минулого року завершила реструктуризацію заборгованості. Її умови передбачають виплату основної суми позики після 2018 року. Відповідно, якщо борг приватний, то Росія мала погодитися на аналогічні умови. Однак вона цього не зробила.
— А чому, до речі, цей борг не оформляли як міждержавний?
— Тому що Росія перестраховувалася. Вона не знала, яка політична ситуація буде в Україні, тому воліла оформити борг як комерційний. Але в Кремлі не змогли передбачити, що в 2015-му наша держава укладе домовленість з приватними кредиторами, яка передбачає негайне списання 20% основного боргу України та перенесення інших виплат на чотири роки. Через це в Кремлі вирішили домагатися визнання боргу державним. Перший крок на цьому шляху вже зроблено — державною цю позику вже визнав Міжнародний валютний фонд. Однак останнє слово все одно за судом. Та навіть якщо Росії і там вдасться відстояти свою позицію, нічого доброго це їй не принесе.
— Чому?
— Бо в такому разі йтиметься про державний борг перед країною, яка здійснила агресію, захопила велику кількість територій і майна. Тож Україна може подавати позов до міжнародних судів з вимогою компенсувати збитки за здійснення агресії. Сума цих збитків становитиме мінімум кілька десятків мільярдів доларів. І доки Росія нам не поверне ці гроші, ми також зможемо не платити їй борг.
— Скільки часу можуть тривати судові розгляди?
— Як свідчить практика, розгляд справ у міжнародних судах є тривалим. Ймовірно, доведеться чекати декілька років. До прикладу, ті комерційні структури, які не погодилися з умовами реструктуризації боргів у час дефолту Аргентини в 2001-му, судилися 10 років.
Ірина КОВАЛЕНКО
