Судова реформа: Усе —по-новому

“Це історичний день”, — так відрапортував про ухвалення змін до Конституції у частині судочинства та судоустрою голова ВР Андрій Парубій. — Адже, які б реформи ми не робили, вони розбиваються об корумповані суди. Сьогодні в Україні найнижча довіра до судів. За даними Центру Разумкова, 81% українців не довіряють судам. Це один з найгірших показників у світі. Тепер ми маємо шанс це змінити».

У чому ж полягає судова реформа, старт якій дав парламент? Про це ми запитали заступника голови правління Центру політико-правових реформ, кандидата юридичних наук Романа Куйбіду, пише газета «Експрес«.

— Які головні зміни чекають судову систему з ухваленням відповідних конституційних змін?

— Оновлення суддівського корпусу відбуватиметься “згори” через реорганізацію трьох вищих судів (господарського, адміністративного і кримінального), а фактично їх ліквідації та створення нового Верховного Суду.

До Верховного Суду суддів обиратимуть за конкурсом. Взяти участь у ньому зможуть нинішні судді, а також адвокати, науковці, які мають десятирічний стаж роботи. Цим, власне, й відрізняється реформа судової системи від реформи прокуратури, яка почалася “знизу”, власне кажучи, під керівництвом Генпрокуратури, не зацікавленої у будь-яких змінах, і не відбулася.

— Які ще заходи, крім конкурсу, передбачено для оновлення суддівського корпусу?

— Суддя буде зобов’язаний довести легітимність походження свого майна та майна своїх родичів. Якщо він цього не зробить, то може бути звільнений з посади.

Крім того, іншими тепер будуть наслідки кваліфікаційного оцінювання. Якщо досі суддів, які його не пройшли, скеровували на навчання до Національної школи суддів (бо Конституція не дозволяла їх одразу звільнити!), то тепер вони можуть позбутися посади. Нові конституційні зміни дозволяють звільнити суддю в разі непроходження переатестації.

— Хто тепер призначатиме суддів?

— Якщо говорити про перше призначення, то після конкурсу, який проводитиме Вища кваліфікаційна комісія, Вища рада правосуддя рекомендуватиме конкретну кандидатуру за результатами цього конкурсу Президентові, і він ухвалюватиме рішення про призначення особи на посаду.

Вища рада юстиції виконуватиме свої повноваження до 2019 року. Після 2019-го, коли очікують оновлення суддівського корпусу, вона стане Вищою радою правосуддя. Більшість у її складі становитимуть судді, обрані самими суддями. Якщо точніше, із 21 члена Вищої ради правосуддя 11 будуть суддями. Один із них — це голова Верховного Суду, решта — судді, обрані суддями. Президент і Верховна Рада обиратимуть по два члени Вищої ради правосуддя.

Політичні органи будуть усунені від вирішення питань кар’єри судді, просування їх у службі. Досі рішення про переведення судді ухвалювали парламент (якщо йдеться про переведення судді за вертикаллю, тобто з нижчого суду до вищого) і Президент (якщо йдеться про переведення за горизанталлю, тобто одного рівня — скажімо, з Києва до Львова). Згідно зі змінами, остаточні рішення ухвалюватиме Вища рада правосуддя. Єдине — на перехідний період, тобто на два роки, за Президентом залишатиметься право ухвалювати остаточне рішення щодо переведення. Але це рішення має бути не на його власний розсуд: “кого хочу, того переводжу”, а за результатами конкурсу, який проводитиме Вища кваліфікаційна комісія і яка рекомендуватиме суддів на переведення.

— Чим зумовлено рішення скасувати всю систему вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ?

— Рекомендацією Венеційської комісії, яка вважає, що українська судова система є надто багаторівневою і що це не сприяє швидкому розгляду справи. Тепер систему судоустрою становитимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний Суд. Тобто зникне додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним Судом.

Місцевими судами першої інстанції також вважатимуть окружні адміністративні та господарські суди. Усі районні, міжрайонні,
міські суди замінять створені окружні суди.

— Які вимоги до кандидатів на посаду судді?

— Мінімальні вимоги: кандидатові має бути не менш ніж 30 років (досі було — не менш як 25 років), він повинен мати стаж у галузі права 5 років (було 3 роки). Але що вищий рівень суду, то вищі вимоги до досвіду роботи у сфері права. Щоправда, якщо раніше суддею суду вищого рівня — апеляційного чи Верховного Суду — міг стати лише суддя, то тепер ці посади відкриваються і не для суддів, тобто для людей з-поза меж судової системи — правників, адвокатів, науковців. Це для того, щоб влити свіжу кров у судову систему, вивести з неї віруси корупції і так далі.

Для того, щоб привабити на посади в судах фахівців з-поза меж судової системи, передбачено зростання зарплати. Мінімальний оклад становитиме 21 750 гривень плюс надбавки і коефіцієнти. Для суддів Верховного Суду зарплата становитиме понад 300 тисяч на місяць.

До слова, кандидати на посади суддів змушені будуть подати три декларації: про свої доходи, своїх близьких родичів і так звану декларацію
доброчесності — своєрідну анкету, в якій він відповідатиме на питання про те, чи він допускав недоброчесну поведінку. Якщо кандидат поставить усюди “пташки”, що не допускав, а потім виявиться, що це неправда, його можуть притягнути до відповідальності за те, що збрехав.

— Які ще новації передбачено запровадженою реформою?

— Буде створено два нові вищі спеціалізовані суди — Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Перший має з’явитися за рік після набуття чинності закону про судоустрій і статус суддів. Він має розглядати справи, пов’язані з піратством, плагіатом та іншими проблемами інтелектуальної сфери.

Другий буде створено не раніше як за два роки. Треба ще ухвалити спеціальний закон, який визначить вимоги до суддів. Вищий антикорупційний має розглядати справи щодо так званої високопосадової корупції. Уже є Національне антикорупційне бюро, є Антикорупційна прокуратура, але справи щодо корупції потрапляють у чинні суди, де вони можуть розлетітися. Тому й потрібен Антикорупційний суд.

— Як вважаєте, чи дозволять ухвалені зміни радикально очистити суддівський корпус і забезпечити незалежність суддів?

— Судова реформа дає хороші можливості для досягнення цих цілей. Але є величезні ризики. Перший ризик полягає у тому, що політичні сили намагатимуться впливати на цей процес — не через юридичні важелі, а через особисті контакти. Тож є загроза, що новий Верховний Суд може стати підконтрольним політикам. Може зберегтися система впливів через голів судів.

Другий ризик полягає у тому, що завдання очищення суддівського корпусу покладено на Вищу кваліфікаційну комісію і Вищу раду юстиції, у складі яких є більшість суддів. Ці судді можуть демонструвати певний консерватизм, і заходи щодо оновлення не будуть настільки радикальними, як могли би бути.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ