На енергетику Україна витрачає в 5 разів більше, аніж, наприклад, Британія, в 4 рази більше, ніж Туреччина та в 3 рази більше, ніж сусідня Польща.
Використання газу в нашій державі є набагато більшим, на відміну таких розвинутих європейських країн, як Норвегія, Бельгія, Швеція та країни Балтії.
Найбільше блакитного палива споживають – житловий фонд і ЖКГ. По суті вони є причиною втрати мільярдів гривень для держави.
На думку українського уряду, новостворений Фонд енергоефективності має на меті зменшити споживання дорогого природного газу українцями та комплексно відремонтувати будівлі, що допоможе зекономити три мільярди доларів США.
Та чи здатен Фонд насправді вирішити проблеми з економією ресурсів? Ми вирішили розібратися.
Слабке місце енергокористування
Природній газ вважається найвживанішим ресурсом для України. Тільки на опалення домівок українців витрачається сорок п’ять відсотків цього палива (понад 18 мільярдів кубів). При чому два з половиною мільярди ми втрачаємо в комунікаційних системах центрального постачання тепла. А ще дев’ять мільярдів – у будинках. Це означає, що з вищезгаданих сорока п’яти відсотків ми повністю використовуємо тільки 38. Якби наші будівлі були більш ретельно сплановані і обладнані для економії ресурсів, ми змогли б в два рази менше потребувати блакитного палива.
Чим займається Фонд енергоефективності?
Новий орган співпрацюватиме з українцями з метою проведення модернізації житлового фонду, аби ми змогли економити енергетичні ресурси. Гроші на фонд виділятимуть з державного бюджету, а також завдяки монетизації субсидій. Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, відзначив, що наразі для функціонування фонду є двадцять мільярдів гривень.
Для його заснування поки що треба, щоб парламент прийняв ряд законодавчих актів – “При житлово-комунальні послуги”, “Про Фонд енергоефективності” та інші. Окрім цього передбачено укладання угод з донорами та міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Керівні функції Фонду будуть покладені на комітет, який складатиметься з осіб, які представляють держави-донори та МФО. Зокрема, туди увійдуть управлінці, котрі до бюрократичної системи ще не мали жодного відношення.
Принцип роботи фонду
Українські споживачі на інтернет-порталі матимуть змогу обрати проект модернізації будинку і компанію, яка займатиметься будівництвом, котра, власне, проведе оцінку і затвердить план проведення ремонтних робіт.
Після цього потрібно буде в режимі онлайн надіслати запит в Фонд енергоефективності і обрати установу, що надасть фінансову частку – “теплий кредит”, наприклад.
Звітність та оцінка ефективності – обов’язкові
Як тільки надійде 1-ий транш компанія почне будівельні роботи, а потім ще раз буде проведено аудит і складено звіт щодо того, скільки вдалося зекономити будівлі після модернізації.
Ведення обліку буде особливістю вищезгаданого органу. Жителі будинків і компанії зможуть прописувати плани таким чином, аби була досягнута максимальна енергоефективінсть.
А інших шляхів немає, адже закон передбачає відповідальність за відсутність сертифікату енергоефективності, яка полягає в тому, що стягуватиметься штраф від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів. Коли вже все зроблено, громадянин платить кредит. При цьому місячний платіж має бути нижчим, ніж економія в рахунку.
Чого очікувати?
Мінрегіонрозвитку прогнозує, що за п’ять років фонд допоможе зекономити півтора мільярди кубі блакитного палива, що дозволить на імпорті зекономити триста мільйонів доларів. Ще п’ять мільярдів можна буде “виграти” на субдсидіях і стільки ж отримати податкових внесків. Окрім цього, відповідно до позитивного прогнозу, фонд дасть змогу створити сімдесят п’ять тисяч нових робочих місць для українців.
Прем’єр запевнив, що якщо із законодавством в цій сфері все буде гаразд, то вже наступного року новий орган почне працювати. Парламент має прийняти всі необхідні закони вже до кінця літа, а, власне, закон про Фонд – в середині осені. Однак поки що прогнози про переговори з донорами та МФО не мають сенсу, оскільки необхідно враховувати багато факторів.
Усе залежить від грошей
Фонд, на жаль, може й не запрацювати. Це пов’язано із відсутністю згоди із донорами.
“Раніше була інформація з приводу того, що Німеччина надасть двадцять п’ять мільйонів євро, і поки що все…”, — каже Володимир Шимкін заступник директора проекту IQ energy.
Фінансова допомога німецького уряду — це чотири відсотки від суми, яку заявив український Кабмін.
“На перших етапах Берлін планував дати двісті мільйонів євро, але, певне, наш уряд їх розчарував і вони передумали”, — говорить Олександр Харченко, очільник Центру досліджень енергетики.
Але незважаючи на це, програму з енергоефективності необхідно популяризувати та просувати. Якщо українців не заохочувати до економії енергії, а тільки давати субсидії, для країни це буде не вигідно. Тому, якщо донори не дадуть коштів, то гроші доведеться шукати самостійно – чи в кредиторів, або закладати у державному бюджеті. Однак чи готова наша країна до такого? Навряд чи. Адже казна фактично пуста, а попередні енергоефективні кампанії з тріском зазнали фіаско, бо не було фінансів.
Але в Мінекономрозвитку пояснили, що “потенційні обсяги фінансів програми енергозбереження не узгоджуються з дійсними можливостями надання на них коштів”.
Є проблеми
Окрім грошей є й інші нюанси, які стосуються функціонування Фонду.
На сьогоднішній день ще не вирішилася доля багатоповерхівок. Родини, котрі там проживають, мають різні позиції щодо питання модернізації будинку з метою економії енергоносіїв.
Куди йтиме грошовий залишок?
Також існує залежність між успішністю монетизації субсидії і ефективністю роботи органу з енергозбереження. Грошовий залишок після оплати тарифних показників використовуватиметься тільки для енергозбереження, тобто відрахується до Фонду. Не зовсім ясно чи це стосується всієї субсидії чи її частини після сплати коммунальних послуг.
Експерти теж мають різні думки з цього приводу.
“Варто перестрахуватися. Аби гроші були використані за призначенням треба створити спеціальний рахунок” , — заявила радник міністра фінансів Яна Бугрімова.
Але, Оленка Бабак, заступник голови комітету парламенту з питань ЖКГ, виступила проти монетизації залишків.
“Те, що залишається, є складною сумою. Українець має знати, що отримує від держави фіксовану суму і може її розпланувати”, — відзначила Бабак.
Мало фахівців
Щоб Фонд успішно функціонував необхідно залучити величезну кількість сервісних компаній та аудиторів. А в нашій країні таких кадрів дуже мало мало.
Немає середнього класу
Окрім цього, аналіз видачі “теплих” кредитів продемонстрував, що їх брали ті, кому призначалися субсидії. Саме для них було компенсовано з боку держави сімдесят відсотків всього кредиту. Однак в інших країнах Європи, які стали взірцем для українського уряду, реформи з енергозбереження підтримав середній клас, якого в нашій державі поки що немає. Відповідно до даних ООН в нас 80 відсотків людей знаходяться за межею бідності. А це означає, що після повної сплати “комуналки” українці не зможуть повноцінно надавати кошти для проведення модернізації.
Інший погляд
Експерти радять дещо змінити підхід.
“Гроші, які українці мають інвестувати в енергоефективність, а потім сплатити по кредитах, мають вважатися коштами, які є платою за житло, і на які є субсидія”, — каже Володимир Шимків.
Поки що даний орган з енергозбереження є надзвичайно глобальним та амбіційним проектом. Однак варто враховувати всю сукупність нюансів та перешкод. Тому поки що не берімося прогнозувати, наскільки швидко наші реалізатори реформ втілять його в життя.
