Як свідчать соцопитування, майже 50 відсотків жителів України не підтримують амністію сепаратистів із псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР”.
Ми вирішили проаналізувати, як сприймають підписані два роки тому Мінські домовленості влада та звичайні українці.
Скептично налаштованих більше
Відповідно до даних Центру Разумкова, який опитав громадян щодо їхнього ставлення до конфлікту на Донбасі, відносна більшість респондентів – майже тридцять шість відсотків до результатів Мінських угод ставляться скептично. А ще двадцять чотири відсотки – нейтрально.
“Близько сімнадцяти відсотків українців вважають Мінські домовленості позитивними і такими, що сприяють досягненню миру”, — говорить Віктор Замятін, експерт Центру Разумкова.
Деякі політики теж – “проти”
Негативну оцінку “Мінську-2” дають і деякі відомі члени політичної спільноти України. Зокрема спікер парламенту Андрій Парубій повідомив, що ніколи не підтримував ці угоди. Політик переконаний, що плани держави-агресора можна заблокувати тільки шляхом санкцій та із застосуванням сили.
Українці розчарувалися в “Мінську”
Чому українці так скептично налаштовані щодо мінських угод намагався пояснити очільник політичного департаменту Міністерства закордонних справ Олексій Макеєв. На його думку, переговори просто не виправдали очікування громадян.
“На жаль, швидкого поступу ні восени 2014 року, ні взимку минулого року не сталося. Якби Російська Федерація не постачала б озброєння і перестала займатися провокаціями, ми б домовлялися щодо територій на Сході та наших співвітчизників там зовсім в іншому форматі. Адже багато українців мешкають на окупованих територіях”, — каже Олексій Макеєв.
І те, що ще в рамках мінських домовленостей, відносно регулярно обмінюються заручниками, є доброю тенденцією, на думку Макеєва.
“Однак й досі в полоні бойовиків знаходиться понад сотня українців. А ще півтисячі наших громадян взагалі зникли безвісти”, — говорить урядовець.
За його словами, українців обурює не формат мінських угод, а те, що вони недієві.
“Порошенко декілька разів офіційно заявляв про припинення вогню. Однак російські солдати продовжували провокації і відступати не збиралися. Ми постійно доносимо міжнародній спільноті та українцям, що саме Російська федерація несе відповідальність за те, що мінські угоди не виконуються”, — каже Макеєв.
Жертв серед цивільних стало менше
Але є й інше ставлення до домовленостей у Мінську, яке полягає в тому, що все-таки угоди були результативними.
“Наприклад, жертв серед цивільних справді поменшало. Особливо, якщо порівнювати із ситуацією два роки тому назад. Тому це вважається добрим результатом, — каже Мартін Зайдік, спеціальний представник ОБСЄ у 3-сторонній групі в Мінську, — і є безпосереднім наслідком наших спільних переговорів”.
Також він відзначив, що існує прогрес і в питаннях економіки, наприклад, було відновлено постачання вугілля українським теплоелектростанціям, а також транспортація енергії до так званої “ДНР”. Окрім цього, як стверджує Зайдік, домовляються про водопостачання на тимчасово окуповані території.
“Ясна річ, що я не ношу рожеві окуляри, але не можна стверджувати, що результатів взагалі немає, оскільки це неправда”, — говорить спецпредставник ОБСЄ.
Амністії – “ні”, а в прибічників “ДНР” – забрати українські паспорти
Однак є речі, які категорично не підтримуються українцями в рамках угод в Мінську.
Зокрема майже сорок шість відсотків громадян, переконані, що жодних економічних відносин між нашою країною та сепаратистськими утвореннями бути не може. А ще сорок два відсотки виступають категорично проти амністії бойовиків з “ДНР-ЛНР”.
Що стосується політичного життя на окупованих територіях, то проведення виборів в “ДНР” до того часу, як там встановиться влада України понад п’ятдесят відсотків жителів нашої держави не підтримують. Тоді як “ЗА” цю ідею висловилися лише 23 відсотки. Ще понад 45 відсотків вважають, що українців на Донбасі, котрі підтримали сепаратистів варто позбавити громадянства. Тридцять чотири відсотки виступили проти таких заходів, а двадцять – не визначилися.
Мінські угоди – не панацея
Тому враховуючи дані соцопитування можна спрогнозувати майбутню модель подальшого співжиття.
“Іммовірно, у зв’язку з тим, що існують розбіжності у сприйнятті, українцям потрібно ретельніше пояснювати в чому, власне, полягають ці Мінські домовленості”, — каже урядовець Олексій Макеєв.
Тоді як спецпредставник ОБСЄ висуває припущення, що “Мінськ” не може вважатися абсолютним рішенням у питанні встановлення миру на Сході України.
“Але в такому форматі ми українців ще не опитували, оскільки таких тенденцій не чутно ні з боку політичної влади, ні зі сторони наших партнерів”, — відзначив експерт.
