Аби в Україні змогли розслідувати злочини проти людяності, як під час Революції Гідності так і  після неї, нам необхідно ратифікувати Римський статут. На цьому наполягають українські правозахисники та депутати Європейського парламенту.

 

Затягують з прийняттям

Поки наша держава  гальмуватиме з ратифікацією цього важливого правового документу, Міжнародний кримінальний суд буде затягувати з процесом притягнення винуватців, котрі вчинили страшні злочини на території України, до кримінальної відповідальності. Нещодавно у Києві українські правозахисники та парламентарі ЄС мали зустріч з приводу оцінки та аналізу 3-річного мораторію з приводу ратифікації статуту Україною. Вони акцентували увагу на тому, що зволікання розходяться із зобов’язаннями нашої країни перед міжнародною спільнотою і не дають її якомога швидше приєднатися до країн, які керуються нормами спільного європейського права.

 

Не ратифікували, бо суперечив конституції

Римський статут – це угода міжнародного значення, яка  є основною для функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС), що в Гаазі. Серед основних 4-х  злочинів, які мають міжнародну компетенцію є геноцид, злочини агресії, злочини воєнного характеру та злочини проти людяності. Наразі даний документ підписаний вже сто тридцятьма дев’ятьма  світовими державами. Але його ратифікували не всі. Серед цих країн знаходиться і Україна. Нашою країною Римський статут був підписаний ще шістнадцять років тому у січні. А в 2001 році Конституційний суд кваліфікував цей міжнародний документ, як такий, що суперечить нормам української конституції. Справа у тому, що Міжнародний кримінальний суд має право розглядати справи не тільки за поданням держав-ратифікантів, а й може сам проявити ініціативу. Саме це, власне, не відповідало Конституції України. Цього року в розділі “Правосуддя” український парламент вніс поправки і перешкод на законодавчому рівні більше немає. Однак ці зміни стануть чинними тільки через 3 роки.

 

Юрисдикцію Міжнародного кримінального суду Україна визнала

Після трагічних подій під час Революції Гідності та агресії з боку Російської Федерації двома заявами парламенту наша держава визнала юрисдикцію МКС. Зокрема було подано дві заяви минулого та позаминулого року. Однак через те, що угода й досі не ратифікована Україна не зможе обирати суддів та прокурорів, реалізовувати відповідну політику, визначати бюджет та й взагалі мати вплив на управління міжнародного органу.

 

Кому страшно?

Українські політики кажуть, що поки затягування із ратифікацією пов’язане з тим, що начебто цей суд матиме можливість переслідувати бійців-АТОвців на Сході України. Олексій Філатов, заступник глави адміністрації президента заявив, що існують ризики для України і, зокрема, для наших військових, котрі змушені воювати. Він пояснив, що в Конституції не просто так “затягнули” з ратифікацією. Це було зроблено, аби дочекатися кінця військового конфлікту з Росією.

Запізнілими подібні страхи ввважає Олександра Матвійчук, очільниця Центру громадянських свобод. Вона стверджує, що наша держава вже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Однак при цьому Україна тепер має справу з іншими жахливими злочинними діями, що стосуються миру та безпеки. І ми наткнулися на проблему  з тим, що ці злочини розслідують представники не до кінця реформованої і сформованої правоохоронної та судової системи, що по суті визначає їх залежність від напрямку діяльності влади, тобто “політики партії”.

 

Прогрес безкарності

Після Майдану минуло 2 роки, а Україна й досі не привела законодавство до міжнародних стандартів гуманітарного права і не стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду. Це призвело до того, що правосуддя стало недієвим, а в державі широко розповсюдилась практика безкарності.

“Ми ведемо війну в правових визначеннях “АТО”. Тому через це виникає безліч проблем із тим, як правильно кваліфікувати злочини. Багатьох волонтерів сьогодні переслідують, зокрема, тих які постачали на передову транспорт і техніку. І це тоді як в Кримінальному кодексі злочини воєнного характеру і досі чітко не кваліфіковані”, — відзначила Олександра Матвійчук.

Внаслідок цього, незважаючи на величезну кількість свідків в та публікацій пресою про сотні випадків знущань та катувань, а також незаконного ув’язнення громадян на територіях ДНР-ЛНР, правоохоронні органи відкрили тільки три кримінальних провадження по цих фактах. Матвійчук піддала критиці закон про амністію щодо учасників війни на Донбасі.

“Із цього закону випливає, що можна дати амністію і тим правоохоронцям, які вбивали людей під час Революції Гідності, тільки через те, що вони мають посвідчення АТОвця”, — сказала правозахисниця.

Центр громадянських свобод почав розробляти законопроект, який допоможе привести українське законодавство до міжнародних стандартів. Цей документ внесуть на розгляд Верховної Ради України.

 

Ратифікація дасть нові права

Марк Прітчард, член Палати громад Британії і очільник Нацгрупи міжнародної організації “Парламентарі за глобальні дії”, ще раз нагадав, що Україна повинна ратифікувати Римський статут, оскільки має відповідні зобов’язання та обов’язки перед Європейським союзом в рамках угоди про асоціацію. Прітчард рекомендував поступово реформувати українське законодавство, включаючи туди окремі положення щодо співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

Інший британський експерт Грехем Джоунс відзначив, що міжнародний суд в жодному разі не може стати інструментом національного правосуддя, тому що тільки є додатковим механізмом. Джоунс каже, що українські медіа дещо перекручують інформацію про Міжнародний кримінальний суд.

“Після ратифікації статуту в Україні з’являться нові права, а не обов’язки. Це буде дуже актуальним, щоб повноцінно провести розслідування злочинів на територіях псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР””, — каже Грехем Джоунс.

За його словами Римський статут, не дасть озброїтися українським ворогам.

Предыдущая статьяТуреччина – країна військових переворотів: чому цього разу не вдалося
Следующая статьяГройсман признался, что до сих пор чувствует себя мэром Винницы