До чергових президентських виборів ще 3 роки, більш ніж половина 5-річного терміну правління. Але політикум вже активно обговорює недавню заяву керівника фракції Блоку Петра Порошенка у парламенті.
Газета Експрес попросила проаналізувати цю несподівану заяву Ірину Бекешкіну, директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, та Олексія Гараня, професора політології НУ Києво-Могилянська академія.
— Навіщо команда Президента вирішила, що зробити таке оголошення для суспільства нині конче потрібно?
І. Бекешкіна: — Найперший варіант, ймовірність якого не слід скидати з рахунку: це була просто думка, висловлена “до слова”, без попереднього умислу. Нагадаю, Гринів цими словами переконував суспільство, мовляв, Президент нині по-справжньому заінтересований у реформах із прагматичних міркувань: «Петро Олексійович прекрасно розуміє, що для того, щоб стати Президентом на другий термін, треба домогтися екстраординарних результатів. Скоротився кредит довіри до влади, стало більше претензій до влади, частіше порушують питання про відповідальність влади…”
О. Гарань: — Думаю, що ця заява не є випадковістю. Роблячи її, Президент і його команда переслідують певні цілі.
По-перше, це позиціонування Порошенка перед суспільством як людини не випадкової на своїй посаді, а такої, що має серйозні багаторічні плани й твердий намір зреалізувати їх.
По-друге, зазвичай такі заяви роблять, щоб показати істеблішменту: Президент почувається сильним, має чіткі плани щодо саме такого продовження кар’єри. Цим він дисциплінує свою команду, дає сигнал представникам бізнесу та іншим впливовим людям: “Приєднуйся до сильного — він ще надовго!”
— Чому ця заява зроблена саме тепер, навіть попри традиційно мертвий улітку політичний сезон?
— Довіра до владних інституцій нині є вкрай низькою, тож, можливо, знадобилася доза, так би мовити, політичного допінгу. Зокрема, як показують опитування, проведені у різний час Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та КМІС, принаймні ще у травні тривало падіння довіри до Президента: від +5% у грудні 2014 року і –40% у грудні 2015-го до –48% у травні 2016-го.
— Чи досидить глава держави в такому разі до чергових виборів?
І. Бекешкіна: — Поки що немає передумов для дострокових президентських виборів. Як, зрештою, і парламентських. Принаймні останній наш соціологічний замір — травневий — показував, що більшість населення не підтримує ідею дострокових виборів. Це, щоправда, не означає, що все не може змінитися за кілька місяців через якісь екстраординарні події, їх у нашій політиці ніколи не бракувало.
О. Гарань: — До речі, ще одним сигналом від Петра Олексійовича, який несе ця заява очільника президентської фракції, є такий: “Я планую керувати ще три роки, а тоді змагатися за другий термін. Думки про дострокові вибори не допускаю”. Адже варіант із проведенням дострокових президентських виборів у нас щоразу стає популярним, коли в країні виникає чергова політична криза. А політичні кризи в Україні — явище регулярне. Приклад такого розв’язання кризи свого часу показав перший Президент Леонід Кравчук, який погодився на одночасні позачергові вибори Президента й парламенту, будучи переконаним у своїй перемозі. Кравчук програв, і після нього більше жоден Президент так не ризикує.
Аби не опинитися перед таким вибором, Президент Порошенко повинен мати розуміння, що його рейтинги падають, тож він має робити речі, які повертатимуть йому довіру. Я думаю, що антикорупційна кампанія, супроводжувана в останній тиждень гучними арештами, має саме таку мету. Зрештою, тут і думати не треба: генпрокурор Луценко якось заявив це прямим текстом.
Андрій ГАНУС
