За двадцять п’ять років безвідповідальні чиновники довели українські атомні станції до такого стану, що їх незабаром почнуть закривати.

Або вони встигнуть наробити екологічного лиха на всю Європу, адже кожна з них може вибухнути в будь-який момент.

Говорити про атомну енергетику в Україні стало поганим тоном після Чорнобиля. Вся країна раділа закриттю енергоблоків на ЧАЕС, й противники мирного атому могли тішитися – людей так налякали вибухами на електростанції в Прип’яті, що вони були ладні сидіти без світла, аби не повторилася трагедія.

Та зараз, коли стало зрозуміло, що на енергоринку без атому – ніяк, коли у нас з’явилися можливості розвитку та освоєння європейського ринку, над енергетикою України нависла нова загроза: за двадцять п’ять років безвідповідальні чиновники довели атомні станції до такого стану, що незабаром МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики) почне їх справедливо зупиняти та виводити з експлуатації. Якщо це трапиться, на енергетичній незалежності країни можна ставити жирний хрест, стверджують експерти.

 

Ситуація з безпекою на ядерних реакторах – критична

Як повідомили листом у МАГАТЕ http://telegraf.com.ua/biznes/ekonomika/2499109-nardepyi-obratilis-v-magate-po-voprosu-bezopasnosti-na-aes-ukrainyi.html в травні цього року народні депутати Андрій Артеменко та Андрій Деркач, ситуація з безпекою на ядерних реакторах – критична.

“Двадцять років не проводились капітальні ремонтні роботи, як наслідок – збігає термін експлуатації семи енергоблоків, а щоб його продовжити, потрібно провести масштабні ремонтні роботи та оновити обладнання. Це коштує близько 300 мільйонів доларів на кожен енергоблок. Наразі з 15 енергоблоків, які працюють в Україні, продовжено термін лише для чотирьох – на 10 і 20 років. Таким чином, якщо впродовж наступних чотирьох років решта 11 станцій не пройде процедуру, ми почнемо стрімко втрачати рівень виробництва енергії (по 2 ГВт в рік), і до 2030 року в Україні може не лишитися атомних станцій взагалі,” – йдеться у листі.

 

Монополіст ставить під загрозу життя українців, зумисно доводячи до руйнації АЕС?

Крім того, що закінчується термін дії дозволів МАГАТЕ, в українського монополіста НАЕК «Енергоатом», якому підпорядковані всі станції, очевидним є халатне ставлення до безпеки на підприємствах.

Деталі, термін дії яких уже давно сплив, за свідченнями самих працівників атомних станцій, ремонтують самостійно, «на колінах», а гроші відмивають навіть на побутових речах для персоналу, що казати про точні прилади чи запчастини.

– Це ставить під загрозу не лише роботу станцій, а саме існування країни та життя мільйонів українців, адже вибух, наприклад, на Запорізькій АЕС може спричинити прорив ДніпроГЕС, потоплення Наддніпрянщини та витік радіоактивної води в море, – такою є експертна оцінка ситуації.

Михайло Уманець, практик та експлуатаційник світового рівня, який очолив ЧАЕС після вибуху, відновив її та не дав руйнуватися далі, застерігає, що справжня катастрофа може статися будь-якої миті і розпочатися навіть з дрібної несправності.

Реактор на тій же ЗАЕС вп’ятеро більший за Чорнобильський, тож будь-що, навіть витік пару, може спричинити смертоносний викид тонн радіації. А якщо ударна хвиля зруйнує Дніпровську ГЕС, то вода не лише змиє пів-України, а й отруїть Чорне море. Не забуваймо і про радіоактивну хмару, а в комплексі — недбале ставлення до атомної енергетики та розкрадання її бюджету може привести до того, що частина континенту перетвориться на “мертву зону”.

Однак, про таке керманичі «Енергоатому», схоже, воліють не думати. Інакше як пояснити те, що в корпорації мільярдні борги (44,8 млрд грн), а вона продовжує штучно завищувати собівартість енергії, отримуючи «відкати» через захмарні тендери?

Така «опіка» монополістів над промисловими об’єктами – не новина, адже найчастіше підприємства зумисно доводять до зубожіння, приміщення – до аварійного стану, а матеріальний ресурс – до історичного музею з однією метою: збити ціну і приватизувати за копійки.

 

Інший аспект – відвертий саботаж «Енергоатому» в питаннях поводження з ядерними відходами

Як відомо, збагачений уран (паливо для реакторів) є найбільш дороговартісною складовою процесу видобутку енергії. Після відпрацювання його потрібно переробляти, відокремивши надзвичайно цінний уран-плутонієвий оксид, який можна використовувати для виробництва змішаного ядерного палива.

– Не маючи на території України переробного підприємства та навіть місця для зберігання відходів, «Енергоатом» не вигадав нічого кращого, як поставляти відходи ядерного палива до Росії, де навіть заводу відповідного немає, – говорить нардеп Андрій Артеменко. – Що там роблять з відходами – нікому не відомо, проте назад вони не повертаються – ні у первісному стані, ні у вигляді вторинного продукту.

У листі-зверненні до МАГАТЭ сказано, що за десять років за таке «зберігання» Україна перерахувала до РФ 1, 1757 мільярдів доларів. І це ще не все.

Сім кілограмів відпрацьованого урану потрібно для створення однієї ядерної бомби

Цілком імовірно, що наші відходи служать наповненням для російської ядерної зброї, якою вони так пишаються і щодень залякують Україну та світ. За роки такої «співпраці» з України в Росію потрапило близько 1,4 тисяч тонн відходів. Лише 7 кілограмів речовини потрібно для створення однієї ядерної бомби. Тобто ми надали РФ, яка наразі має з нами збройний конфлікт, сировини на створення 200 тисяч (!) ядерних бомб. І продовжуємо надавати і платити за це гроші.

Між тим, відходи ядерного палива можна взагалі не вивозити з України. Їх можна використовувати повторно, запустивши циклічний ядерний процес на новому реакторі, який пропонують до закупки Україні канадські партнери.

 

Канадський реактор, визнаний найбільш екологічним, ніяк не потрапить до України

Навіть продовживши терміни експлуатації діючих реакторів, будувати нові енергоблоки потрібно, щоб не втратити потужностей. Для нових станцій експертами НАН України, ННЦ ЛФТІ, РНБОУ, секретаріату Президента, Харківського інституту «Енергопроект» розглянуто шість моделей реакторів за шістдесятьма параметрами. Серед них виділили найбільш екологічний – канадський реактор Candu, який працює на природньому урані та може використовувати в якості пального відпрацьовані відходи зі старих реакторів.

– Таким чином, природній уран, якого в Україні вдосталь, не потрібно буде збагачувати, на чому зекономлять більшу частину витрат. Крім того, зникає проблема «розбазарювання» ядерних відходів та постачання їх у Росію, – говорить спеціаліст з питань наукового забезпечення діяльності атомної енергетики Анатолій Чернов. – Майже безвідходне виробництво (коефіцієнт використання встановленої потужності доходить до 95%) значно здешевлює будівництво систем зберігання, адже відходи не матимуть такої високої радіоактивності, як ті, що є зараз.

 

Інноваціям заважає корупція

Проте, нехтуючи інноваціями та екологічністю, керівництво «Енергоатому» завалило співробітництво з даного питання, і наразі, незважаючи на рекомендації і висновки комісій, питання поставки нових реакторів та будівництва станцій взагалі не розглядається.

Пояснення цьому можна шукати в площині корупційних інтересів енергетичного монополіста, який виводить колосальні суми на оплату російського зберігання «відходів». Далі шлях руху цих коштів не відслідковується, оскільки співпраця з РФ у даному напрямку не регламентується жодними міждержавними угодами, поставки здійснюються на основі контракту між НАЕК «Енергоатом» і гірсько-хімічним комбінатом «Красноярськ-26».

 

Для відновлення атомної потужності України ініційовано проект Державної Програми

За висновками вчених Національної академії наук та спеціалістів ядерної галузі, потрібне термінове реформування ядерного сектору. Науковцями розроблено проект Програми розвитку атомної енергетики та промисловості, яка передбачає створення підприємства «УкрАтом», до складу якого увійдуть усі підприємства ядерно-паливного циклу, в тому числі і Чорнобильська АЕС.

Проектом Програми пропонується перш за все оголосити надзвичаний стан в атомній енегетиці. Також — заборонити приватизацію об’єктів ядерного паливного циклу щонайменше на 20 років, відмінити положення, що дозволяє учасникам енергоринку оплачувати електроенергію АЕС нижче її собівартості.

В рамках Програми пропонують взятися і за «Енергоатом»: замінити керівництво, провести міжнародний аудит, утвердити реальні терміни виконання необхідних заходів.

 

В черговий раз Україна стає перед питанням: або ми, або нас.

Знаючи правду – легше робити висновки й виправляти помилки.

Тепер ви знаєте правду!

 

Іванна Бойко

 

Предыдущая статьяДеньги в обмен на реформы: почему Банковая отказалась срывать е-декларирование
Следующая статьяЧому українські бізнесмени не поспішають користуватися новаціями на митниці?