На думку європейських експертів, якщо офіційний Київ не виконає свої зобов’язання щодо боротьби з корупцією, Євросоюз може знову відтягнути прийняття безвізового режиму.
У ЄС ретельно стежать за конфліктом навколо ГПУ та представниками НАБУ, а також не залишився непоміченим інцидент щодо запуску нової системи е-декларування доходів та майна чиновників. Експерти схвильовані таким станом справ в Україні і застерігають, що Брюссель може затягнути питання надання “безвізу” для українських громадян.
Тривожні дзвіночки для ЄС
Після Революції Гідності багато українців та західних партнерів нашої держави покладало чимало надій на боротьбу з корупційними схемами. Про це розповідає Роланд Фройденштайн, представник Центру Мартенса у столиці ЄС. Ось чому інциденти з участю Нацбюро по боротьбі з корупцією та електронним декларуванням стали тривожним сигналом. Особливо напередодні двадцять п’ятої річниці української незалежності. На думку Фройденштайна, вищезгадані процеси свідчать про внутрішню слабкість України і є дуже небезпечними в контексті військової загрози зі сторони Російської Федерації.
Експерт каже, що, якщо Україна не виконає свої зобов’язань по боротьбі з корупцією, то це істотно підірве довіру між Києвом та Брюсселем. При чому усі ці процеси матимуть прямий зв’язок з безпекою нашої країни.
“Якщо президент України і його заяви не викликатимуть довіри в сфері подолання корупції, то усі його інформаційні повідомлення не матимуть змісту, оскільки їм ніхто не буде вірити. Це саме й стосується того, коли український уряд говоритиме про те, що терактів на Кримському півострові він здійснював. Адже, коли втрачаєш довіру в одній сфері – автоматично вона зникає і в інших”, — каже Роланд Фройденштайн.
Немає реформ – не буде “безвізу”
За словами аналітика, у разі невиконання Києвом своїх зобов’язань, Брюссель свідомо відкладатиме виконання і власних обіцянок.
“Це означає, що Україні доведеться чекати на візову лібералізацію до тих пір, поки не будуть помітними результати антикорупційної кампанії”, — говорить аналітик.
Роланд також зазначив, що це може знищити попередній ентузіазм у проведенні реформ і розчарувати багатьох українських громадян.
Тому Євросоюз повинен знайти рівновагу між загрозою виникнення потенційних протиріч та демонстрацією відповідального і серйозного ставлення до своїх умов підтримки політики реформ в Україні.
Інститути по боротьбі з корупцією мають бути захищені
Пітер Клеппе, очільник офісу дослідницького центру Open Europe в Брюсселі, погодився, що через те, що офіційний Київ несерйозно ставиться до кампанії боротьби з корупцією, ЄС може знову відтягнути перспективи надання “безвізу” Україні.
“Держава має впровадити систему е-декларацій і захистити самостійність представників установ по боротьбі з корупцією. Як показав досвід сусідньої Грузії найефективніший метод для боротьби з корупційними елементами – це усунути вплив держави над економікою за допомогою процесу приватизації”, — каже Пітер Клеппе.
Запуск системи електронного декларування є основоположною умовою для отримання фінансової допомоги від міжнародної спільноти. Оскільки це один із головних елементів боротьби з корупцією в українській державі. Про це говорить Вільфрід Їльґе, представник Німецького товариства зовнішньої політики.
“Лідери України мають усвідомлювати, що потужна фінпідтримка може надаватися тільки у разі, якщо реформи реально втілюватимуться на практиці”, — каже експерт Їльґе.
Останній бій для України
Також він говорить, що не варто зневірятися, тому що колесо змін для України вже запустили, тому необхідно йти далі.
“Для України це своєрідний останній бій за створення основ для ефективного і успішного подолання корупції. Тому це протиріччя є позитивним сигналом, що свідчить про те, що причетні до корупції українські посадовці мають страхи. Зокрема, чиновники розуміють, що їм є що втрачати”, — каже Їльґе. Він вважає, що подібних конфліктів буде ще багато, тому що Україна знаходиться на етапі значних змін.
ЄС натомість повинен стати не тільки спостерігачем, але й активніше брати участь в процесі реалізації українських реформ, вважає Вільфрід Їльґе.
“Коли ви просите державу повністю реорганізувати все, а її інститути неспроможні це зробити, то треба цій країні надати допомогу із побудовою цих інституцій. Для цього варто враховувати не тільки рекомендації експертів, а й інституційні ресурси”, — говорить Вільфрід.
На думку Їльґе, завданням номер один для України є проведення реформи інститцій, зокрема – змінити прокуратуру за зразком реформи Нацполіції. Окрім цього необхідно створити систему антикорупційних судів, котрі матимуть повну автономію і будуть позбавлені втручання з боку політиків.
