Доки всі обговорюють арешт рахунків Привату, компанії Коломойського передали спірний газ на 13 мільярдів гривень
Однією з топ-новин цього місяця стало рішення Печерського райсуду Києва про те, що посадові особи Приватбанку заволоділи 19 мільярдами гривень, отриманими від НБУ як рефінансування, пише газета «Експрес«.
Суддя дозволив заарештувати ряд рахунків приватних фірм у банку «PrivatBank Cyprus Branch» (закордонний філіал Приватбанку в Нікосії, Кіпр), на які були виведені ці гроші (або принаймні частина з них). Багато хто встиг потрактувати ці події, як атаку влади проти Коломойського.
Але що цікаво: Нацбанк, який підконтрольний Президенту, запевняє, що не має претензій до Приватбанку і готовий надати необхідні докази ГПУ. Понад те, у цьому інформаційному димі мало хто звернув увагу на інше рішення суду, що стосується контрольованої Коломойським компанії. Київський апеляційний господарський суд зобов’язав Державну фіскальну службу прийняти в заставу за податковими боргами «Укрнафти» 2 мільярди кубометрів газу, який компанії за нещодавніми рішеннями суду повинен повернути НАК «Нафтогаз України». Тобто де-факто на користь компанії олігарха судовим рішенням передали газ на суму 13 мільярдів 758 мільйонів гривень (нагадаємо, тисяча кубометрів тепер коштує 6879 гривень).
То чи справді є сенс говорити про атаку влади на Коломойського, якщо одним рішенням суду, яке, вочевидь, не могло бути ухвалене без погодження у найвищому кабінеті, компанія мільярдера отримує мільярди гривень? Яким чином йому вдалося домогтися свого? І у чому тут заковика? З’ясовуємо це з екcпертом із енергетичних питань Михайлом Гончарем.
— Для початку нагадаймо, про який спірний газ ідеться у рішенні суду?
— До 2010 року «Нафтогаз» увесь газ, який видобувається «Укрнафтою», продавав населенню за регульованою Нацкомісією регулювання енергетики ціною. «Укрнафта» в цей період відмовлялася документально оформляти продаж цього блакитного палива, мотивуючи низькою ціною продажу, яка, начебто, не відповідала ринковим параметрам.
— Але ж «Укрнафта» — це компанія, де держава має контрольний пакет? Вона мала право ухвалювати такі рішення?
— Якщо спробувати розібратися у взаємовідносинах материнської компанії “Нафтогазу” з дочірньою, якою є напівдержавна-напівприватна “Укрнафта”, все дуже неоднозначно. Але суть тут у іншому. Користуючись спірними моментами минулого, олігарх прагне уникнути сплати податкових зобов’язань, які з урахуванням пені та штрафних санкцій становлять приблизно 15,3 мільярда гривень.
— Але коли в сумнівному випадку суд раптом стає на бік олігарха, для цього мають бути причини?
— Є гіпотеза, що йдеться про плату влади Коломойському за послуги політичного характеру. Зокрема, за чутками, цей газ віддали “Укрнафті” в обмін на голосування підконтрольних олігарху нардепів за призначення Юрія Луценка Генпрокурором. Ну і, звісна річ, що це все робиться, за давньою українською традицією, за рахунок держави та державної компанії. На жаль, навіть після революції така практика в нас збереглася.
— Як ви вважаєте, чи є за таких умов надія, що Коломойський таки заплатить 15 мільярдів гривень податкового боргу?
— Він, може, щось і заплатить, але сумніваюся, що всю суму. Найімовірніше, мільярдер і далі намагатиметься робити якісь взаємозаліки. На жаль, зазвичай у Коломойського добре виходить вибивати гроші в держкомпаній. А от у держави не дуже добре виходить вибивати гроші з Коломойського. А так виходить тому, що в нас державний апарат значною мірою корумпований. Коломойський цим користується, шукаючи і, як бачимо, вдало знаходячи лазівки для отримання власної вигоди.
Ірина КОВАЛЕНКО
