ФСБ дедалі більше “прижимає” незалежних українських медійників на Кримському півострові. Журналісти, що виступають за об’єктивне висвітлення дійсності в Криму, можуть на кілька років опинитися у в’язниці.
Права журналістів за рік порушувалися 44 рази
В анексованому Криму кількість незалежної і об’єктивної інформації з кожним роком зменшується. Після того як півострів загарбала РФ, ІМІ (Інститут масової інформації) тільки за минулий рік задокументував сорок чотири прецеденти порушення прав представників ЗМІ.
В основному порушення стосувалися перешкоджанню роботі медійників з боку ФСБ, зокрема це були постійні обшуки, виклики на допит та відкриття кримінальних проваджень.
Кримські редакції переїхали до Києва
Два роки тому весною після того, як було сфальсифіковано так званий “референдум”, більшість кримських редакцій через тиск з боку російської влади і спецслужб переїхали до української столиці, висвітлюючи події на півострові на відстані.
Наступна операція із зачистки медійних теренів Криму була проведена рік тому. Тоді антивладні засоби масової інформації не змогли отримати реєстрацію від РФ. Зокрема, телеканал АТР , який є кримськотатарським, не зміг вести мовлення на півострові і перебрався до Києва.
Навесні цього року ФСБ провели обшуки із вилученням технічних засобів у медійників Севастополя, Ялти та Сімферополя. Усе це проводилося у межах кримінальної справо щодо журналіста Радіо Свободи Миколи Семени. Його захисник Олександр Попков сказав, що після цього інциденту багато представників ЗМІ Криму покинули територію півострова.
П’ять років за ґратами за один опублікований матеріал
Микола Семена протягом довгого періоду часу був спеціальним кореспондентом на Кримському півострові таких відомих українських видань як “Дзеркало тижня” і “День”. Після створення проекту “Крим. Реалії” (Радіо Свобода) він почав активно туди дописувати.
Правоохоронці Криму, котрих контролює РФ, відкрили проти журналіста Радіо Свободи кримінальну справу, апелюючи до того, що він закликав до порушення територіальної цілісності Російської Федерації (ст. 280.1 КК Росії). Звинувачення були висунуті Миколі Семені після того, як було опубліковано матеріал про товарну блокаду півострова. Як стверджує медійник, за ним ФСБ довго стежило і навіть мало дистанційний доступ до його ноутбука.
“Прийшовши на допит вперше, я отримав від слідчих скріни з екрану мого комп’ютера. У них був весь процес написання матеріалу фактично по абзацах”, — каже Семена.
Cтан журналіста погіршується
На сьогоднішній день кореспондент знаходиться під слідством і підписав документ, що територію півострова не покидатиме. Його адвокат Олександр Попков каже, що підопічний не має змоги навіть виїхати за межі Сімферополя, йому заблокували банківські рахунки, і через це не виплачують ні соціальні виплати, ні пенсію.
“Стаття відповідно до якої було пред’явлено обвинувачення є для РФ новою, адже вона була прописана після подій в нашій державі. За цією статею відповідали в основному ті, хто щось писав проти російської влади в мережі Інтернет. Для півострова ця справа проти Семени є демонстрацією і її головна ціль – дискредитація незалежних медіа Криму”, — пояснює Олександр Попков.
Захисник також сказав, що через те, що Семена вже літня людина його стан здоров’я постійно погіршується, а він сам має потребу в лікуванні. Столичний інститут нейрохірургії запросив журналіста, аби його безкоштовно полікували, однак через підписку про невиїзд, з цим є труднощі. Юристи вимагають у слідства надати дозвіл на лікування Семени.
Через дану статю журналіста ще до того, як суд ухвалив рішення, внесли в список екстремістів і сепаратистів Росії за що йому можуть присудити 5 років перебування за ґратами.
Двадцять журналістів стали “терористами”
Микола Семена поки що не є єдиними мешканцем Криму, котрого внесли до подібного списку від початку загарбання півострова. За два роки даний список вже має понад двадцять прізвищ кримчан, де значиться і кореспондентка Анна Андрієвська. Вона примусово залишила Крим, оскільки їй пред’являли звинувачення в екстремізмі. Андрієвська опублікувала матеріал про волонтерів батальйону під назвою “Крим”, який брав участь у бойових діях на Сході України. За словами медійниці, до її рідних і колег приходили представники ФСБ, проводили обшуки і вилучали комп’ютерну техніку. Жінка оцінює такі дії з боку спецслужб, як залякування і намагання заблокувати доступ до півострова осіб, котрі незгодні із анексією та політикою Росії.
На іноземні ЗМІ тиск потужніший
Аналогічний тиск здійснюється не лише на журналістів Криму. Один із європейських медійників, котрий не захотів розголошувати своє прізвище, після російської анексії вже декілька разів їздив на півострів. Чоловік каже, що для іноземних громадян ФСБ є найбільшою небезпекою.
“Навіть якщо представнику іноземного ЗМІ надали всі дозволи для відвідування Криму, він все одно піддає себе великій небезпеці. Тому що на кордоні з РФ журналіста вже очікують спецслужби, котрі годинами можуть моніторити комп’ютер, телефон, камеру і розпитувати про ціль візиту, — розповідає іноземний медійник, — ти ж усвідомлюєш, що за тобою постійно стежать і таким чином загроза існує навіть для тих осіб, з котрими ти зустрічаєшся”.
Моніторинг ІМІ містить інформацію про те, що існує надзвичайно негативна перспектива для об’єктивної журналістики Кримського півострова – штрафи, переслідування, обшуки і арешти з боку ФСБ.
