Нацбанк дозволив знімати з депозитних та поточних рахунків значно більше валюти.
Про це пише газета «Експрес».
НБУ знову трохи пом’якшив адміністративні валютні обмеження для населення та бізнесу. Новації набули чинності 15 вересня. Про деталі газета Експрес розпитує Олексія Куща, радника президента Асоціації українських банків, та директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка.
— Що саме змінилося для пересічних українців?
О. Охріменко: — Тепер фізичні особи зможуть, погашаючи валютний депозит, через касу банку за раз отримати суму, еквівалентну 250 тисяч гривень, або 9,7 тисячі доларів. Раніше ця сума становила лише 100 тисяч гривень. Це рішення повинно заспокоїти українців та спонукати їх розміщувати більше грошей у банках на депозитах.
О. Кущ: — Я б назвав це відносним послабленням, яке буде корисним для простих людей. Адже для тих клієнтів, які мали так звані золоті депозити, абсолютно чітка і законна схема повернення вкладів на будь-яку суму існувала й раніше. Так, було обмеження у видачі валюти та валютних депозитів, але такого обмеження щодо видачі валюти за депозитні сертифікати, номіновані у валюті, не існувало.
Коли особа хотіла забрати 500 тисяч доларів свого депозиту, банк переводив його на депозитні сертифікати, а потім їх викуповував. Клієнт без будь-яких обмежень отримував свій депозит. Простим же людям, які не знаються на цих схемах, у банках казали: ось є заборона НБУ, і ми не можемо видавати більше, ніж на цю суму. Це, власне, був такий собі фіговий листок, яким банки прикривалися від більшості вкладників.
— Можливо, НБУ дозволив купувати більше готівкової валюти фізичним особам?
О. Кущ: — Ні, і надалі можна придбати валюту на суму до 12 тисяч гривень в еквіваленті на день (приблизно 460 доларів). Крім того, залишається 2% пенсійний збір при купівлі валюти. Хоч останнім часом багато говорили про його скасування. — Чи є якісь послаблення для бізнесу?
О. Кущ: — Раніше, якщо в підприємства, яке погашало свої зовнішні борги, було на рахунку понад 25 тисяч доларів, воно не могло купувати валюту для погашення боргів, а мало спершу витратити валютні кошти на своєму рахунку, а вже після цього купувати валюту на міжбанківському ринку. Тепер компанія може купувати валюту, але зобов’язана залишки власних коштів на рахунку спрямовувати на виплату зовнішніх боргів. Я б сказав, що це незначне операційне полегшення для клієнтів.
НБУ своєю постановою продовжив ще на три місяці заборону щодо видачі валютних ліцензій за кордон фізичним особам. Мотивують це тим, що таке обмеження зупиняє непродуктивний відтік капіталу з України. Згоден, що так звані інвестиції за кордон дуже часто використовують для відмивання коштів.
Але є й інший бік цієї проблеми — сьогодні тисячі підприємців не можуть для своєї бізнесової діяльності відкрити або купити звичайну фірму в Чехії, яка їм потрібна, щоб продавати продукцію в Євросоюзі, бо діє ця заборона. Замість того щоб, наприклад, розібратися, де є непродуктивний відтік капіталу і заблокувити ці канали, НБУ блокує всі можливості підприємців відкривати свої компанії в ЄС та реалізовувати свою продукцію. Це погано.
— Нацбанк знизив облікову ставку з 15,5% до 15%. Як це вплине на ринок кредитування?
О. Охріменко: — За серпень було зафіксоване стрімке зростання кредитування юридичних осіб. Важко сказати, що це за кредитування, адже влітку попит на позики низький. Але хочеться надіятись, що кредитування реально відроджується. Хоч ставки кредитів ще дуже великі, і це лякає і бізнес, і населення. У серпні середня ставка кредитів для бізнесу в гривнях була 16,7%, для населення — 31%.
О. Кущ: — Зниження ставки вплине лише на розмір пені, при нарахуванні якої враховують базову ставку. Більшої практичної ваги реалізації цього рішення годі чекати. У ЄС чи США, якщо базова ставка коливається хоча б на декілька десятих чи сотих процента, це може повернути рух фінансових ринків на 180 градусів. У нас — інша ситуація.
Якби навіть Нацбанк сьогодні встановив облікову ставку на рівні 5%, це також абсолютно ні на що не вплинуло б. Банки все одне кредитуватимуть підприємства під 25 — 30%. Бо в нас немає джерела фінансових ресурсів під таку вартість, тобто під таку процетну ставку. НБУ не дає пропозицію грошей у реальний сектор економіки під власну облікову ставку. Якби було джерело постійних обігових коштів, що мали б вартість таку, як облікова ставка, тоді зміна цієї ставки впливала б на реальний сектор еконоімки.
— Чому НБУ пішов на ці послаблення? Чи не пов’язано це з траншем МВФ?
О. Кущ: — МВФ ставить вимоги не тільки до уряду, але й до НБУ. Йдеться про реформування банківського сектору, роботу над його очищенням. Це й вимога щодо підвищення резервів НБУ, а також щодо зняття адміністративних обмежень. На цей час Нацбанк ще не виконує вимоги щодо резервів, та й графік зняття валютних обмежень порушує. Під цей транш НБУ хотів показати, що робить хоч якісь кроки.
