У селі Вахнівка Липовецького району, що на Вінниччині, протягом двох днів 25 та 30 вересня представники фірми “Скала” разом із найнятими «тітушками», зброєю і незареєстрованим транспортом на очах у поліції, представників прокуратури, органів місцевого самоврядування влаштували зухвалий грабіж врожаю з полів, який виростило ТОВ “СФГ “Поділля”.
Про це повідомив співзасновник, юрист ТОВ «СФГ «Поділля» Михайло Федорчук.
Юрист стверджує, що його підприємство «Поділля» є законним користувачем цих земельних ділянок (й демонструє журналістам переконливі документі), а представники фірми «Скала» здійснили зухвалий грабіж належного “СФГ “Поділля” врожаю.
За його словами, у Липовецькому районі діє організована злочинна група на чолі з депутатом районної ради, власником «Скали» Миколою Дзюбою.
Отже, за словами Михайла Федорчука, цій банді за два дні вдалося вивезти з поля 120 тонн кукурудзи та 50 тонн сої загальною вартістю понад один мільйон гривень. Присутні на місці подій поліція та представники прокуратури, органів місцевого самоврядування, не звертаючи увагу на вимоги зупинити це безчинство, виявилися бездієвими – не зупинили злочинні дії, коли декілька комбайнів фірми «Скала» заїхали на поле і під захистом озброєних здорованів віджали чужий врожай.
У «Скалі» кажуть, що це їх урожай і їх власність. Але, як стверджує Михайло Федорчук, вони лукавлять. Бо не обробляли зазначені поля та не вирощували ці культури – сою та кукурудзу, та відповідно не мають жодних документів про посіви на цій землі. У «Скалі» закидають тільки про те, що зареєстрували договори із селянами на ці землі у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно. А відтак помилково вважають чужий урожай своїм.
Виходячи з чинного законодавства, слід зауважити і те, що недостатньо лише оформити право оренди землі для її подальшого використання, слід виділити її в натурі та повідомити усіх користувачів навколо, – як того вимагає інструкція «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 2010 року за № 391/17686).
Виявляється, у нашій державі бардак із реєстрацією прав на землю, бо існує два реєстри, в яких реєструється (реєструвалося) право оренди землі, які до цих пір так і не синхронізовані між собою, що призводить до подвійних реєстрацій та конфліктів на землі.
- Шахраї? Бандити? Рейдери? Хто вони – ці спритники зі «Скали»? – задається питанням Михайло Федорчук. – Щоб було більш зрозуміло, що відбувалося, уявіть, що саме ви орендували 1 гектар землі, зареєстрували це належним чином у Державному земельному кадастрі, уклавши договір з власниками земельних паїв, підписали акти прийому-передачі. Засіяли поле. А тут зненацька до вас приходить сусід і, приставляючи ножа до горла, каже: «На твоєму гектарі половина землі – моя, бо я також її зареєстрував – у «Реєстрі речових прав на нерухоме майно» – на себе. А тому маю право на збирання врожаю!..».
Юрист Михайло Федорчук підкреслює, що закон каже інакше: у ч. 3 статті 212 Земельного Кодексу України визначено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться тільки за рішенням суду. А відновлення порушених прав власника земельної ділянки або належного землекористувача зобов»язує несумлінного користувача до відшкодування їм лише завданих збитків. Отже, лише Суд може встановлювати істину в подібних спорах, а не сила та зброя.
Далі продовжуємо цитувати учасника цих подій, одну із сторін кривавого конфлікту, Михайла Федорчука.
– Наше підприємство використовує понад тисячу гектарів земель в Липовецькому районі на 14-15 полях. ТОВ «СФГ «Поділля» є одними з найбільших землекористувачів та платників податків в районі: ми сплачуємо близько півмільйона гривень податків, інших обов»язкових платежів на рік.
– Чи мав останнім часом хтось із власників земель до вас претензії, чи, можливо, хотів передати паї в оренду іншим підприємствам?
– Коли ми обробляли землі восени 2015 року та навесні 2016, жоден (!) власник паїв до нас не звертався для розірвання договору, адже більшість договорів у нас дійсні до кінця 2017 року. Ні безпосередні власники земельних ділянок, ні будь-які треті особи (ймовірні землекористувачі), а ні офіційні органи землевпорядкування до нас жодних претензій не висували. Тобто ми є добросовісними власниками врожаю, вирощеного на використовуваних земельних ділянках, якими заволоділа банда під керівництвом депутата районної ради Миколи Дзюби.
Якщо б ми і засіяли чужу земельну ділянку, то має бути дотримана передбачена Законом процедура відновлення порушених прав. Тобто слід перш за все встановити межі такої земельної ділянки, вирахувати збиток та притягнути до відповідальності порушника, а не чинити самоуправство, самосуд шляхом грабежу.
Жодну з цих дій посадові особи «Скали» не здійснили, а вдалися до таких безчинств, ігноруючи Закон.
– А як би мала би діяти «Скала», маючи орендовані земельні ділянки у полях, які використовуються ТОВ «СФГ «Поділля»?
– Перш за все, слід повідомити ТОВ «СФГ «Поділля» належним чином про усі земельні ділянки, по яких «Скалою» укладені договори, які обробляються ТОВ «СФГ «Поділля», надавши докази укладення таких договорів. Визначити межі таких земельних ділянок, як того вимагає інструкція «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками». Та вирішити питання спільно з «Поділлям» та іншими суміжними землекористувачами про порядок доступу до таких земельних ділянок та початку їх обробітку. Лише дотримання такої процедури виключе можливість створення подібних конфліктів, а відтак порушення прав учасників ринку.
– А чи зроблено “Скалою” щось з того, що ви перерахували вище?
– Ні. Посадові особи ФГ «Скала» швидше бажали створення конфлікту, який розпочали організовувати ще навесні 2016 року, ніж знайти порозуміння з сусідами. Метою посадових осіб ФГ «Скала» було лише злочинне заволодіння чужою власністю.
– “Скала” повідомляла журналістам, що пересіювала належні їм земельні ділянки у Вахнівці, і нібито має моральне право на збір урожаю. Чи так це?
– Ні, це відверта брехня. Оскільки, по-перше, кукурудза посіяна в один час, та неозброєним оком видно, що поле як сіялось, так і оброблялося загальним масивом. Якби якась ділянка пересівалася, то висота кукурудзи відрізнялася б. Відрізнявся б також і її сорт, оскільки малоймовірним є те, що посів був здійснений одним і тим самим насінням, що сіяли і ми. Відрізнялася б і густина посівів, адже насіння вносилось б двічі. Цього всього не було. Що додатково підтверджує, що посадові особи ФГ «Скала» здійснили грабіж.
По-друге, на всі посіви у ТОВ «СФГ «Поділля» є відповідні документи про закупку і обробку цієї кукурудзи та сої, є підрядники, які здійснювали обробіток таких земель, та є купа свідків – працівників, які супроводжували ці роботи.
Окрім цього, якби вони пересіювали поле, то підприємство повинне мати всі акти про виконані посівні роботи і подати ці дані в органи статистики щодо обробленої ділянки. Цього всього у ФГ “Скала” немає.
– Як саме було викрадено врожай, що належить ТОВ “СФГ “Поділля”?
– 25 вересня 2016 року на наші поля із кукурудзою та соєю виїхали два комбайни. Керував ними депутат Липовецької райради Микола Дзюба з дружиною Валентиною Дзюбою, їх син Андрій з дочкою Інною Буряк та зятем Олександром Буряком. Коли ми дізналися, що відбувається, виїхавши на місце події, спитали: “Що ви тут робите?”, то Дзюба відповів “Збираємо свій врожай. А я питаю: “А ви його сіяли?, а він – “Ні, але ми маємо право його збирати”.
– Чим вони керувалися?
– Андрій Дзюба виправдовував свої злочинні дії положеннями ухвали Верховного суду (від 14 березня 2008 року за головуванням Яреми А. Г.), де суд робить висновок в конкретній судовій справі. Такі твердження Дзюби є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки в Україні не прецедентне право, а ухвали Верховного Суду обов»язкові лише для судової системи України, а не для застосування усім, кому заманеться.
– У “Скалі” кажуть, що мають договори оренди на паї. Як ви це поясните?
– Можливо, і мають. Однак ствердно можемо сказати, що нас про це не повідомляли, в натурі їх не виділяли, їх протягом 2015-2016 років не обробляли. А відтак не мають права на збір врожаю.
– А як склалося так, що і ТВ «СФГ «Поділля», і ФГ «Скала» мають права на одну і ту саму ділянку?
– Розумієте, у 2007 році договори на право оренди землі реєструвалися у Державному земельному кадастрі, і в залежності від їх строку дійсні і по сьогоднішній день, та не потребують додаткової реєстрації будь-де. Однак у 2012 році з»явився ще один реєстр – Державний Реєстр речових прав на нерухоме майно, з появою якого реєстрація права оренди провадиться лише в ньому. Тому з»явилася можливість повторної реєстрації права оренди у новому Реєстрі, чим несумлінні орендарі користуються з метою злочинної наживи. Держава в свою чергу до цього часу не синхронізувала інформацію по укладених договорах та договорах, які укладаються.
– То що ж це відбувається? Власники земельних ділянок двічі підписують договори з різними підприємствами?
– Так. Бо людям байдуже, хто сплачуватиме їм орендну плату. Але такими діями вони порушують права первинних орендарів, з якими укладали договір раніше.
– А як же довести своє право на оренду в такому випадку?
– А все дуже просто. Якщо земля передана у 2007 році одному землекористувачу на підставі договору оренди, то для того, щоб по закінченню такого договору передати іншому землекористувачу, потрібно її отримати від попереднього користувача за актом повернення або у інший встановлений законом спосіб.
Взагалі, щоб орендні відносини розпочались, потрібно щось передати в оренду, а щоб це щось передати, потрібно це щось мати (володіти, користуватися, розпоряджатися).
Отже, власники земельних ділянок, укладаючи договір з ФГ «Скала», володіли, розпоряджалися власними земельними ділянками, однак не мали в користуванні, оскільки передали такі земельні ділянки «Поділлю» до кінця 2017 року включно.
– А чому не відреагувала оперативно поліція?
– З незрозумілих причин поліція не зупинила вчинення злочину та достеменно не розібралася в ситуації, хоча була присутня та спостерігала все на власні очі.
Працівники поліції не зважали навіть і на те, що комбайни працювали без державних номерних знаків, автомобілі, що були знаряддям грабежу, знаходилися на момент вчинення грабежу у розшуку, допустили продаж злочинцями награбованого врожаю.
Думаю, що це все стало можливим не без впливу на правоохоронну та судову систему депутата районної ради Миколи Дзюби. Так, відомо, що ДАІвець Чикалюк, що був у складі слідчо-оперативної групи, яка виїхала на місце події, є прямим родичем Миколи Дзюби. А син Андрій Дзюба неодноразово вихвалявся, що «Липовецький районний суд його підтримає і що закон на його стороні».
– Як безпосередньо відбувався грабіж і чи можна було йому запобігти?
– Як можна запобігти грабежу, коли його здійснюють понад 40 добре організованих людей на очах у поліції.
– Якщо 25-го вересня ви вже бачили, як грабують разом з «тітушками» ваше поле, ви вже передбачили, що інцидент може повторитися?..
– Так, 30-го числа, ми виставили по своєму полю сторожів, аби вберегти врожай. Але знову Дзюба запустив тітушок, які погрожували зброєю, та сам сів за кермо автомобіля Volkswagen T5 та у всіх на очах збив та переїхав Дмитра Потьомко, перебуває зараз з розривом печінки у другій вінницькій міській лікарні. А діставши ножа, намагався смертельно поранити співзасновника ТОВ «СФГ «Поділля» Грицуна Олександра Івановича. Про усі зазначені факти повідомлено правоохоронні органи, про що відкриті кримінальні провадження.
– Але ж Микола Дзюба каже журналістам, що теж постраждав?
– Так, в нього переламаний ніс. Але ще ніхто не встановив, як він насправді його зламав – може, коли людей чавив… Загалом для Миколи Дзюби така поведінка є звичайною, адже він прекрасно знає, що враховуючи те, що він депутат Липовецької райради, справу проти нього може порушити тільки обласний прокурор. Згадаймо інцидент в Жураві, коли він побився з фермером Корнійчуком через пісок, намагаючись його вкрасти. Дзюба вийшов тоді сухим з води. Чи зараз вдасться це зробити йому і його банді? Ні! По наших заявах до поліції відкрито декілька кримінальних проваджень: за фактом грабежу, замаху на вбивство та завдання тяжких тілесних ушкоджень. Дані злочини є тяжкими, що передбачають згідно КПК України такий запобіжний захід, як взяття під варту. Невже суд і на цей раз його «відмаже» та випустить на свободу?
Редакція Marionetki.net розмістить позицію Миколи Дзюби та його підприємства «Скала», щойно вона з»явиться. Сподіваємося на те, що представники «Скали» сьогодні на запланованій прес-конференції повідомлять своє бачення виходу з ситуації та нададуть відповідь на звинувачення в бандитизмі та грабунку.
