У Кремлі на цьогорічних виборах в Америці поставили на Трампа. Однак скоріш за все перемогу отримає Хіларі Клінтон. Соціолог і публіцист Ігор Едман пояснив чому така стратегія є помилковою для Кремля і які наслідки вона може мати.
Гудбай, Америка!
Згадаймо, чим дужче влада СРСР займалася критикою Америки, тим потужнішим був інтерес в радянських людей до всього американського. Пам’ятаю ще той час, коли Штати для багатьох жителів РФ були чи не раєм на всій землі. Російський президент зумів зробити те, що не вдавалося його “совєцьким” попередникам – при ньому течія ненависті всього, що стосується США стала всенародною. Адже на сьогоднішній день не тільки російська влада, а й всі мешканці Росії сприймають країну-космополіта вкрай негативно.
Антиамериканські настрої посилилися особливо після того, як РФ напала на Україну. Але такі тенденції розпочалися ще задовго до російської агресії щодо Києва. Згадаймо для прикладу хоча б анекдоти М. Задорнова про недалекоглядних і тупих жителів США. Найімовірніше це має відношення до розчарування в західних цінностях, яке почалося ще в дев’яності роки. У часи перебудови люди вважали, що знищивши надпотужну радянську імперію, і налагодивши дружні відносини з Штатами, життя одразу перетвориться на таке, як в заморській Америці.
Багато росіян втратили віру в “американську віру”. Вона розвіялася. Люди вже не відчували себе громадянами великої і сильної держави і не нажили того очікуваного американського добробуту. Ясна річ, що самі представники США в цьому не винні. Та росіяни в Штатах, на якій покладали стільки сподівань, остаточно розчарувалися. Путінська пропаганда вдало скористалася ситуацією і перетворили антиамериканізм в частину нової російської ідеології. Відтоді за всіма подіями, які не задовольняють РФ, неодмінно стоять Штати.
А все що коїться в світі пропагандистська машина Кремля аналізує тільки через призму антиамериканської “теорії заговору”. З Сполучених Штатів зробили образ ворога під номером один, котрий робить спроби підпорядкувати РФ собі і навіть погрожує їй розпочати велику війну. Цікаво, що більшість представників Російської Федерації сліпо вірить цьому.
Трамп = Путін
Переставши любити Америку, росіяни й далі особливо гостро спостерігають за всім, що там відбувається. І більш як половина опитаних жителів Росії мають інтерес до американських виборів. При чому більшість навіть має “свого” кандидата. Пропаганда СРСР інколи навіть відзначала “хороших представників США”, які стоять проти агресивної політики влади країни. Зокрема це такі, “герої” як доктор Хайдер чи А. Девіс. А сьогодні на щиті “хороших” опинився кандидат в президенти Д. Трамп. Тому, якби жителям РФ довелося обирати між Хіларі і Дональдом, то Трамп здобув би перемогу з величезним відривом. Адже пропагандистська машина РФ перетворила його на теперішню Анжелу Девіс.
Нагадаємо, що комуністка А. Девіс мала спільні ідеологічні переконання з владою СРСР. А Трамп ментально близький РФ на рівні офіціозу. Жителі Росії вбачають кандидатові від республіканців риси Путіна та інших відомих в цій державі політичних діячів. Однак ящо сексистсько забарвлені слова Трампа призводять в Америці до потужних скандалів, то висловлювання кремлівського диктатора, на кшталт “потужний мужик…10 жінок згвалтував…і ми маємо заздрість до нього” (вислів про екс-очільника Ізраїлю Кацаву), не провокують ніяких обурень в російському соціумі. Адже жителі РФ вже звикли до подібного. До слова, на фоні одіозного В. Жириновського, Трамп чи ненайтолерантніший ліберал.
Путін втрутився в президентську гонку США
Клінтон і її прибічники переконані, що саме Москва організувала хакерські атаки е-пошту демократів. І таким чином втрутилася в передвиборчу гонку, ставши на сторону одіозного Дональда. Я теж не вбачаю сумнівів в цьому. Мрія про толернатну і дружньо налаштовану Америку вже давно зникла в серцях представників еліти Росії. А кремлівський диктатор справді вирішив втрутитися в процес президенстських виборів в Штатах, аби таким чином надати підтримку схожому йому ментально Трампові.Адже Путін й досі вважає, що він може сісти із Дональдом і поділити світ на сфери впливу як і в старі добрі часи. Але ці намагання вочевидь зазнали фіаско.
Виходячи із опитувань лідером є Клінтон, котра виграла в Дональда всі телевізійні дебати. І можливість того, що її завадять перемогти якісь наднезвичайні обставини невелика. І тепер Путін має найбільшого особистого ворога – Клінтон. А це значить, що найближчим часом путінський режим на міжнародній арені почне втрачати позиції. А зовнішня політика Російської Федерації зіткнеться з ще більш потужнішою протидією США. Тому можуть бути і нові санкції щодо РФ і оперативна втеча великих капіталів з Росії. Через може загостритися економічна криза, на яку Москва відповідатиме черговим виливом істерії спрямованої проти Америки. І на практиці це означатиме те, що антиамериканізм буде й надалі працювати на благо путінської ідеології, згуртовуючи навколо себе все більше прибічників.Одна чи надовго?
