Українські митці вимагають у керівників Генпрокуратури й МВС негайно розслідувати напади на відомого харківського активіста
Музиканти, письменники, художники стали на захист координатора Євромайдану в Харкові, лідера гурту “Папа Карло”, патріота й
волонтера Василя Рябка, який двічі зазнав нападу в рідному місті, пише газета «Експрес».
До генпрокурора Луценка й міністра Авакова вони мають дві вимоги, які виклали у відкритому зверненні. Перша — розслідувати напади на пана Рябка й передати справи до суду. Друга — забезпечити прозору перевірку дій посадових осіб, що проводили розслідування та прокурорський нагляд, незважаючи на майновий стан чи наявність покровителів у високих владних кабінетах. Автори звернення, які називають Василя Рябка своїм другом і колегою, вважають невиконання судових ухвал та саботаж термінів слідства невипадковими.
Лист підписали музикант і телеведуча Анжеліка Рудницька, лідер гурту “Друга ріка” Валерій Харчишин, художник та музикант «Ot Vinta» Юрій Журавель, лідер гурту “СКАЙ” Олег Собчук, письменник і музикант Сергій Жадан та інші.
Подробиці — у розмові з одним із підписантів звернення Юрієм Журавлем та самим потерпілим Василем Рябком.
— Що змусило митців стати на захист Василя Рябка?
Ю. Журавель: — Бездіяльність правоохоронців і прокуратури в розслідуванні нападів на нашого колегу. Зазначу, що першого разу
це сталося 22 лютого 2015 року. Василя тоді побили декілька осіб. Він зазнав численних переломів лицевих кісток, переніс операцію, проходив тривалу реабілітацію. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пообіцяв взяти справу під особистий контроль. Але досі її не передали до суду. Посадовці прокуратури та поліції гальмують розслідування. На Рябка чинять тиск, йому погрожують. Тепер, вже вдруге, прокуратура закрила кримінальне провадження проти підозрюваних.
Другий напад стався наприкінці листопада 2016 року. Василь зазнав закритої черепно-мозкової та інших травм. Цю справу також не розслідують належним чином.
— Чи знаєте ви, хто саме й чому організовує ці побиття?
В. Рябко: — Так. 22 лютого 2015 року в Харкові одночасно відбувалися дві акції. Марш єдності на вшанування героїв Небесної
сотні, під час якого було скоєно теракт і загинуло четверо людей. Та мітинг, який організувала Інна Богословська зі своїми
активістами й соратниками з місцевої влади. Згодом Богословська на одній з прес-конференцій звинуватила мене (я був координатором Маршу єдності) у загибелі людей, — мовляв, я повів людей на смерть. Я ж відповів їй, що такі, як вона, роками вели країну до Небесної сотні. Тоді її зять із друзями вивели мене в коридор прес-зали, повалили на підлогу й жорстоко побили.
Особи нападників були встановлені, є свідки побиття. Тобто справа доволі проста. Але оскільки в ній фігурує зять Богословської (а Богословська 10-15 років була однією з найвпливовіших фігур у юридичному секторі Східної України), то виникли, так би мовити, труднощі з розслідуванням.
Останніх півроку зять Богословської був у розшуку. Коли закінчились терміни судової ухвали про дозвіл на його затримання,
розшук вирішили продовжити. Але за день до того прокурор із незрозумілих причин відкликав дозвіл на розшук і закрив
кримінальне провадження…
— А розслідування другого побиття чому гальмують?
В. Рябко: — Тому що ця справа пов’язана з першою. Поки розслідували, а точніше — гальмували першу справу, зять Богословської, Ігор Лядов, став прес-секретарем цивільного корпусу “Азов” (досі він не обіймав ніяких посад). Відтоді мені почали надходити погрози від керівників цієї організації. А вранці 26 листопада минулого року біля будинку, де я живу, на мене напали двоє молодиків. Згодом мені дали зрозуміти, що це помста за те, що домагаюсь розслідування першого нападу.
Поліція та прокуратура діють тут скоординовано: одні затягують час, а інші закривають провадження.
Ю. Журавель: — Я не дивуюся, що цих справ не розслідують. І Луценко, і Аваков, і вся їхня когорта постійно гальмують справи,
у розслідуванні яких не зацікавлені вони самі або близькі до них люди. Полк Нацгвардії “Азов”, в орбіті якого працює цивільний
корпус “Азов”, як відомо, перебуває під особливою опікою міністра Авакова.
— Чи вірите, що, врешті-решт, справи будуть розслідувані належним чином?
В. Рябко: — Сподіваюсь на це. Після звернення митців мені вже телефонували з прокуратури та повідомили, що начебто відкликали постанову про закриття першого провадження. Правда, паперової версії рішення я ще не бачив.
Ю. Журавель: — А я не маю особливих очікувань. Тому що таким людям, як Луценко й Аваков, не довіряв, не довіряю і не
довірятиму. Але адресувати їм звернення треба. Хай народ розуміє, хто є хто.
