Днями «DW» повідомило, що Антикорупційна прокуратура Австрії веде розслідування проти вказаних австрійських фірм за підозрою у розкраданні коштів. Ці компанії були «прокладками» при торгівлі титановою та урановою рудами, видобутими на державних українських підприємствах. Саме по діяльності цих компаній НАБУ порушило кримінальні провадження, в рамках яких оголошено підозри екс-нардепу Миколи Мартиненку, його бізнес-партнеру з правління «Нафтогазу» Сергію Переломі та менеджеру вказаних держкомпаній Руслану Журилу, — пишуть Наші гроші.
Про розслідування цього державно-приватного партнерства було відомо ще рік тому, коли тодішній міністр економки Айварас Абромавічус поскаржився у НАБУ. Однак «Bollwerk» і «Steuermann» зберігали контроль над потоками держпідприємств. «Наші гроші» ще у грудні оприлюднили дані з митниці про те, що «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» продовжує гнати руду на експорт через австрійську фірму «Bollwerk».
Чергова перевірка показала, що у березні 2017 року посередник на ОГХК змінився. І якщо для директора НАБУ Артема Ситника це не сюрприз…
…то для нас ця контора залишається темною конячкою. Новим посередником стала фірма з Німеччини «TS Taunus Chemical GmbH», зареєстрована на таку собі фрау Наталю Стрейтенберг (Natalia Streitenberg).
Ми не знаємо, чим окрім статі та громадянства ця німкеня відрізняється від австрійця Вольфганга Ейбергера, на якого були записані згадані «прокладки» «Bollwerk» і «Steuermann». Але можемо констатувати, що для ОГХК заміна дискредитованого шила на німецьке мило не дала нічого – ціна для українського держпідприємства якою була такою і лишилась.
Наприклад, корейці «Daesung Logistics Co., Ltd.» як брали у січні-лютому у ОГХК рутиловий концентрат по $590 за тонну через «Bollwerk», так і продовжили з 29 березня отримувати цей самий концентрат по такій самій ціні через «TS Taunus Chemical GmbH».
Звісно, тут можна припустити, що вся ця операція з НАБУ була затіяна ради того аби передахувати потоки підприємства – завести свою «прокладку» і зберегти маржу. Але є кілька але.
Німецька фірма замінила австрійську тихо і мирно. Тобто за безпосередньої згоди керівництва ОГХК. А там, не зважаючи на електронний браслет на щиколотці Журила, продовжують панувати саме його менеджери. І продовжують роздавати багатомільйонні тендери журилівським фаворитам (ось, наприклад, свіжі 84 млн грн. на «Імекс мінералс»).
Також жодної схвильованості у стінах Міністерства економрозвитку, яке і має призначати/звільняти керівника ОГХК. Степан Кубів навіть пальцем не поворухнув, аби змінити менеджмент держпідприємства, яке стоїть у планах на приватизацію цього року. Тобто маємо повний консенсус, наслідком якого є продовження генерації збитків на експортних потоках ОГХК просто під час кримінального провадження.
Така сама історія з заміною австрійської «прокладки» на імпортних потоках сталась і на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті».
Держпідприємство регулярно купує сірку у російського виробника «Каспийгаз», а контрактоутримувачем по цій схемі завжди було та сама австрійська «Steuermann». І ось з березня посередницькі функції перелягли з дискредитованої та підслідної у самій Австрії фірми на новеньку «прокладку» – тепер каспійський потік йде через естонську фірму «AltairTRADE OU», зареєстрованої у листопаді 2016 року.
При цьому дві речі залишились незмінними. По-перша, ціна – як була так і залишилась 9 центів за кілограм. А по-друге, сама «прокладка» – як була пов’язана зі схематозниками, так і лишилась. Членом правління естонської фірми виявився Євген Буга, вже багато років відомий читачам «Наших грошей» як колишній засновник та керівник ТОВ «Енерджі трейд груп», що з давніх давен сидить на підрядах СхідГЗК і ОГХК. Також Буга є засновником латвійської фірми «Zodiak Plus», що після Майдану натендерило сотні мільйонів в системі «Енергоатому», СхідГЗК і держпідприємства «Смоли».
Відтак важливо зрозуміти – що збираються робити діючі і незаарештовані урядовці з контрактами СхідГЗК і ОГХК, по яким від зміни «прокладок» не змінюється збиток для України. Станом на зараз – система працює, як і завжди. Згідно з правилами відмого анекдоту: «Краще кожен день платити штраф, ніж один раз руку збити».
