Марк Фейгін, адвокат української льотчиці Надії Савченко, вважає її обвинувальний вирок наперед вирішеною справою і каже, що звільнення можливе лише за міжнародного тиску і політичних домовленостей.
Пан Фейгін відповів на запитання ВВС під час візиту до Лондона в четвер.
ВВС Україна: Коли ви востаннє бачилися з Надією і як можете окреслити її фізичний і моральний стан?
Марк Фейгін: Я її бачив десь із тиждень тому. Вона сидить у Новочеркаську в тюрмі, в так званому слідчому ізоляторі №3. Ми бачилися відразу після суду 30 липня. Згодом з колегами зуміли її провідати, а буквально сьогодні (13 серпня. — Ред.) її провідує мій колега Микола Полозов. Стан у неї був нормальний. Вона дуже добре, загалом, перенесла етапування. Уявляєте, що воно таке в російських масштабах — 1000 км за два тижні! Її трохи тримали у Воронежі. В неї від спеки набрякали ноги. Але найцікавіше, що тут можна сказати, — це те, що їй подобається на півдні Росії. В Новочеркаську у Ростовській області їй сидіти краще, ніж у Москві, тому що тут, як вона каже, багато українців.
ВВС Україна: Але для вас, її захисту, і для учасників міжнародної кампанії за звільнення Савченко, краще було б, аби слухання проходили в Москві, чи не так?
Марк Фейгін: Так, однозначно, бо тут є переваги суто політичні. Адже справа ця — чисто політична, вона викликає масштабну увагу. Тому звісно, для нас це було б набагато краще, бо ми ж московські адвокати. У Москві ми її провідували щодня! І природно, що коли вона в Московській області, то можливості в нас обмежені, ми її бачимо раз-два на тиждень, літаємо щоразу. Це з одного боку, проблема комунікації з клієнтом. Проблема природа, бо ніхто її наче штучно не створює, але всі розуміють, що треба ці 1000 км якось подолати: летіти, потім машиною — в Новочеркаськ. Звісно, Москва має ще ту перевагу, що там є консульські представництва не лише України, а й багатьох держав, які уважно стежать за справою Савченко — європейських держав, США — і беруть активну участь у вирішенні її долі. І для них також було б легше стежити за цим процесом у Москві, а не з відстані понад 1000 км.
ВВС Україна: На Заході і в Україні справу Савченко називають політичною, ви називаєте її політичною, втім Росія наполягає на тому, що справа кримінальна і винуватість чи невинуватість українки за звинуваченнями у коригуванні мінометного вогню, від якого загинули двоє російських журналістів у червні 2014 року, вирішить суд. Ви, як її адвокат, уже неодноразово казали, що не вірите в справедливе рішення суду, і вважаєте, що Надю Савченко визнають винною. До якого вердикту ви готуєте свою українську підзахисну?
Марк Фейгін: Моя думка про російський суд, яка полягає в тому, що він не є незалежним арбітром між державою і громадянином чи між окремими індивідами держави, ґрунтується не на моєму критичному ставленні до російської авторитарної влади, а на всій моїй практиці, на моєму досвіді політичних справ. Їх було немало в нинішній російській кримінально-політичній практиці. Ми бачили, як засуджували учасниць Pussy Riot, учасників «Болотної справи» і низки інших. Ніде не було суду, який би здійснював незалежні процесуальні функції в ставленні до обвинувачених.
Як можна говорити про незалежність суду, коли протягом року, поки Савченко перебуває під звинуваченнями, ми, сторона захисту, неодноразово пред’являли до того таки суду скарги про те, що справа сфабрикована, подавали докази невинуватості Савченко. Не кажучи вже про абсурдність звинувачень про те, що після нібито звільнення Савченко з полону 23 червня 2014 року вона самостійно перетнула кордоні, добровільно пішла в бік Росії. Хоча жодного комбатанта «Айдару» до того з полону не звільняли: або розстрілювали, або обмінювали. Однак попри всю абсурдність цих звинувачень, суд завжди ставав на бік обвинувачення. З чого ми давно зробили висновки про його політичну заангажованість.
Тому ми готуємо Надію до того, що вирок буде обвинувальним, на 25 років. Причому він жодним чином не буде пов’язаний з тим, що відбуватиметься на суді. На суді ми цілковито доведемо її невинуватість. Але вирок буде винесено обвинувальний, тому що пишеться він не в суді — його пишуть у Кремлі.
ВВС Україна: Втім, на відміну від згаданих вами раніше політично-кримінальних справ і Pussy Riot, і організаторів протестів на Болотній площі, справа Надії Савченко не є внутрішньо російською. Ви вважаєте, що тиску міжнародної спільноти і уваги в світі буде недостатньо, щоб зупинити відверто політичний вердикт суду в справі українки?
Марк Фейгін: Знаєте, вони діють, ні на кого не зважаючи. Не зважаючи на те, що Савченко — громадянка України, викрадена і незаконно вивезена в Росію для притягнення до кримінальної відповідальності — виключно з пропагандистських міркувань. Жодних інших міркувань тут немає. Це було зроблено з метою пропаганди, щоби показати: он хунта, карателі, Савченко — офіцер ЗСУ — бере участь у цій каральній операції, жертвами якої стали російські журналісти. Все це відбувається на фоні війни.
Поріг чутливості суспільства змістився. Щось подібне — викрадення громадянки сусідньої держави, офіцера — було б немислиме ще 2012 року, а в 2014 році таке стало можливе, бо війна. Війна, у якій Росія безперечно бере участь — і це вже питання риторичне. Але акценти безумовно змістилися. Ось той міжнародний тиск, про який ви кажете, він урешті-решт приведе до звільнення Савченко, але аж ніяк — до виправдального вироку. В Росії взагалі не буває виправдальних вироків, а в політичних справах — і поготів. Це неможливо.
ВВС Україна: Для вас і для команди захисту Надії вирок стане початком наступного етапу боротьби за її звільнення. За яким сценарієм розгортатимуться події далі? Ви можете бодай приблизно назвати, коли Савченко вийде на свободу?
За запитом України Савченко після засудження зможе відбувати покарання на батьківщині — формально, в українській тюрмі, але всі усвідомлюють, що це — умовності і ніхто не буде нічого відбувати. Але це — шлях. Суто юридичний, процесуальний і законний шлях
Марк Фейгін: Я прогнозую, що буде обвинувальний вирок. Це сколихне просто неймовірну хвилю обурення. Це невдячна справа — гратися в передбачення з російською владою, коли вона звільнить Савченко. Але вважаю, що Савченко звільнять у результаті політичного діалогу, якогось двостороннього обміну і подібних дій — а це відбудеться саме так, за домовленістю. Але якщо не буде міжнародного тиску, то ніщо не змушуватиме цю владу вести переговори про долю Савченко. Влада не відчуватиме небезпеки цих перегинів — що засуджена невинна людина, що все відбувається на тлі неоголошеної агресії щодо сходу України.
Тільки якщо міжнародний тиск триватиме і він буде відчутним, прямим і чітко вираженим з вимогами звільнення Савченко — лише за цієї умови переговори можливі. А шлях який? Дивіться, у Києві під слідством перебувають російські військовослужбовці — Єрофеєв та Олександров, яких теоретично можна б обміняти на Савченко. Існує процесуальна можливість: між Росією та Україною — незважаючи на війну, на всі дивні перипетії відносин — діє угода про правову допомогу, укладена ще аж 1993 року, яка дозволяє засудженим в обох країнах відбувати покарання на батьківщині.
За запитом України Савченко після засудження зможе відбувати покарання на батьківщині — формально, в українській тюрмі, але всі усвідомлюють, що це — умовності і ніхто не буде нічого відбувати. Але це — шлях. Суто юридичний, процесуальний і законний шлях.
ВВС Україна: Найбільш реалістичний?
Марк Фейгін: Так, він реалістичний, тому що дозволяє Росії «зберегти обличчя» — заявити, так, ми її засудили, ми покарали винну в загибелі російських журналістів, і ось тепер законодавчо можемо відправити її для відбуття покарання в Україну, а от як із нею вчинить «хунта», зробивши із неї героя, депутата, делегата ПАРЄ і так далі — це на їхній відповідальності. Питання не до нас.
У цьому випадку для російського керівництва, для Кремля важливо ось що: а) отримати дивіденди за Савченко — політичні прямі дивіденди б) «зберегти лице» з точки зору суто пропагандистських цілей. Вони не зігнулися, не відступилися, проявили твердість, але виконали угоду, не поступившись принципами і послідовністю в боротьбі з київським керівництвом. Тому, на мою думку, це найбільш реальний шлях, але він, знову ж таки, буде нездійсненним без послідовного міжнародного тиску з боку держав Заходу, які не просто спостерігають, а є дієвими особами політичного діалогу між Росією та Україною, з вимогами звільнення Савченко. Це дуже важливо.
ВВС Україна: Умовно кажучи, песимістичний сценарій — без міжнародного тиску Савченко в Росії засуджують до 25 років за ґратами, оптимістичний сценарій — її засуджують, але вона відбуває рік-два й, за запитом України, їде «відбувати покарання» на батьківщину, а фактично — отримує свободу?
Марк Фейгін: Я не думаю, що це триватиме довше, ніж рік. Тому що процесуальні терміни такі, що після вироку залишається ще одна інстанція розгляду справи по суті — до того, як вирок набере силу, — апеляційний суд. Як тільки друга інстанція справу розгляне — а це буде Московський обласний суд, якщо вирок виноситиме суд у Донецьку (Ростовської області. — Ред.), то вирок набирає силу.
І з цього моменту Савченко вже можуть відправити відбувати покарання або в Росію, або, якщо буде запит України, на батьківщину. Таким чином, вирішення цього питання може забрати 5-6 місяців, не більше. Знову ж таки, за умови політичної волі російського керівництва і подальших переговорів, домовленостей про обмін чи на Єрофеєва-Олександрова, чи ще там на щось. Це рівень не моїх знань про ці переговори, а рівень політичного керівництва. Але в кінцевому підсумку, мова може йти про 5-6 місяців.
ВВС Україна: А можете поділитися власними враженнями про Надію Савченко? Це перша українка з числа ваших підзахисних? Які у вас склалися стосунки?
Марк Фейгін: Це зовсім окрема історія. Знаєте чому? Бо на тлі війни. Це справжня драма, не уявна. Це докорінно відрізняється від справи Pussy Riot. Попри всю сміливість і навіть ризикованість вчинку дівчат з їхнім 40-секундним танцем на амвоні, мова там ішла про досить дрібний привід. Це викликало величезний резонанс, але це не можна порівнювати зі справою Савченко.
Тут маємо реальну драму, смерті, в справі фігурують експертизи трупів, родичі їхні за всім цим спостерігають. Маємо війну на сході України — результатом якої стала справа Савченко. Не було б війни — не було б і справи Савченко. По-друге, вона сама — людина незвичайна. Жінка, офіцер, льотчик — це навіть для Британії справа незвична, не кажучи вже про Україну, яка все ж не позбулася пострадянської ментальності, хоч і робить це дедалі активніше. Савченко спала в одній казармі з чоловіками — не тому, що казарм бракувало, а тому що «армія — для всіх одна».
Це ще й яскрава особистість, сильна індивідуальність. Що ж стосується самої Савченко — то вона досить різка людина, і це не компліментарна якість. Ми часто сваримося і сперечаємося, тому що вона хоче якомога швидше досягти результату. Це людина, яка прагне будь-якого результату — позитивного чи негативного. Бо вона мені часто казала, що смерть — також результат. Але для мене, як для фахівця, це неприйнятне, бо для захисту Савченко головна мета — її звільнення будь-якою ціною, але тільки не ціною її репутації — визнання провини: на це вона не піде ніколи.
ВВС Україна: А чим справа Савченко стане для російського суспільства?
Марк Фейгін: О! Це буде величезна віха! Бо той ступінь публічності в цій справі і те, що загрожує Савченко, — це все ж таки не два роки, як у Pussy Riot. 25 років для невинної людини — це можна порівняти зі справою Дрейфуса* чи чимось подібним. Після цього ні суд російський, ні російська влада вже ніколи не будуть колишніми в сприйнятті міжнародного співтовариства.
Знаєте це як: ви не стаєте «ІДІЛом», який закопує заживо людей, лише тому, що ви їх не закопуєте. Але це не означає, що ви їх не засуджуєте. Потрапити в таку область сприйняття, як «ІДІЛ», — це дуже печально. Таке дуже довго не забуватиметься. Для того, щоб від цього очиститися, підуть десятки років. Неможливо буде потім доводити людям, що ми цивілізована держава, що в нас є суд — не декоративний, а реальний. І з таким «минулим» боротися доведеться ще дуже довго, навіть тоді, коли настане нова — оновлена пост путінська Росія. Як юрист, я це чудово розумію.
З Марком Фейгіним розмовляла Ірена Таранюк.
*Справа Дрейфуса (1894-1906) — судовий процес у справі капітана Альфреда Дрейфуса, офіцера французького генерального штабу, який був звинувачений у шпигунстві на користь Німецької імперії. Спричинила великий політичний скандал, що розділив французьке суспільство на два антагоністичні табори і викликала затяжну політичну кризу у Франції та набула великого міжнародного резонансу.
Источник: BBC