Щорічне послання президента до Верховної Ради часто вважається точкою відліку нового політичного сезону.

У своєму посланні глава держави, зазвичай, окреслює головні пріоритети подальших дій, які, на його погляд, потрібно реалізовувати у державі.

 У цьогорічному посланні від президента Петра Порошенка очікували чіткого визначення подальшого європейського курсу України, шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та впровадження реформ всередині країни, — пишет УП.

«Українська правда» визначила основні тези послання президента Петра Порошенка до Верховної Ради.

Про Європейський Союз та НАТО. «Йдемо поступово»

У своєму виступі Порошенко не вказав чітких строків можливої подачі заявки на вступ до Європейського Союзу та НАТО, однак окреслив кроки щодо подальшого поглиблення співробітництва.

У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництву Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це асоціація з шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку.

Внаслідок такої стратегії ми максимально маємо наблизитися до критеріїв членства Євросоюзу. Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка інша країна Євросоюзу, – і тоді питання про членство стане лише формальним питанням часу.

Разом із північноатлантичними партнерами ми спільно розбудовуємо українську армію відповідно до стандартів НАТО, яких вона в основному має досягнути вже на кінець 2020 року.

Я не виключаю, що ініціюю в належний час відповідний референдум (щодо вступу до ЄС і НАТО), щоби продемонструвати волю українського народу. Усім: і нашим друзям, і агресивному сусідові, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс і розвернутися.

 

Про російську загрозу. «Росія не готова відступати»

Президент зазначив, що не можна легковажно ставитись до російської загрози та висловив переконання, що в Кремлі не полишили думок про масштабну агресію, привівши приклад російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017».

Нема поки що жодних ознак, аби Москва була готова відступити з Донбасу чи піти з Криму. А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу дедалі більше.

Під виглядом стратегічних командно-штабних навчань не виключається створення нових ударних угрупувань російських військ для вторгнення на територію України. 7 тисяч платформ із солдатами та технікою наблизилися та наближаються до наших кордонів. І немає жодних гарантій, що по завершенню маневрів це все повернеться в Росію.

Про шляхи вирішення конфлікту на Донбасі. «Ніяких російських миротворців»

Порошенко застеріг «гарячі голови» від бажання вирішити конфлікт на Донбасі силовим шляхом, вкотре підкресливши, що його вирішення лежить в дипломатичній площині.

Армія Росії є другою в світі по силі. Військовий бюджет у 16 разів перевищує український. Їх армія в 5 разів чисельніша за нашу. І повернення в гарячу фазу поставить хрест на реформах.

Президент чітко вказав, що Україна виступає за введення миротворців на Донбасі, однак підкреслив, що це може статись лише за певних умов.

За словами Порошенка, миротворча місія ООН має діяти на всій території Донбасу, а не тільки на лінії зіткнення, в місії не повинно бути росіян, не може йти мова про погодження її введення з бойовиками та вона не має означати скасування чи ослаблення антиросійських санкцій.

 

Про Крим. «Самі повернуть»

За переконанням президента, Україна змусить Росію добровільно відмовитися від анексованого Крим, зробивши півострів «непідйомною ношею» для Москви.

Як злочинець часом викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти, так і Росія може відмовитися від Криму, якщо він стане їй пекти.

Притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності є тривалим, але неминучим процессом.

Про вибори президента в парламенті. «Проти»

Порошенко підкреслив, що чинна модель державного управління хоч і не є ідеальною, однак він залишається прихильником парламентсько-президентської республіки.

Час від часу до мене приходять із пропозиціями щось змінити: повернути президенту обсяг повноважень із Конституції 1996 року або, навпаки, перетворити президент на церемоніймейстера. Хтось пропонує «тюнінг»: чіткіше виписати ті статті, як трактуються неоднозначно

Я ніколи не погоджуся з пропозицією забрати в людей право обирати президента і передати це право парламенту. Наголошую, що обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій головнокомандувача

Про дострокові вибори. «Не буде»

Глава держави зазначив, що парламентські і президентські вибори мають бути проведені виключно у визначений Конституцією термін.

Це необхідно абсолютно для того, щоб забезпечити вільну, прозору, конкурентну та чесну кампанію. А я налаштований саме так. До неї треба готуватися вже сьогодні

Очевидно, що внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйнято суспільством. Наближення планових голосувань за президента та Верховну Раду робить ще більш нераціональною ідею дочасних виборів.

Прошу, шановні депутати, протягом найближчих тижнів, може, навіть днів завершити консультації і подати мені пропозиції щодо кандидатур нових членів Центральної виборчої комісії», – звернувся він до парламентарів.

 

Про депутатську недоторканість. «Не хочете собі, зробіть наступникам»

Порошенко вчергове закликав депутатів узгодити зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканість.

Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію. Давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів вже нової Верховної Ради.

Про реформи. «Дати друге дихання»

Глава держави акцентував увагу на тому, що Україна має завершити всі розпочаті реформи.

В історії бували випадки, коли відсутність реформ консервувала відсталість країни. Є ще гірша перспектива, без завершення реформ ми маємо ризик втратити державність і нас просто не стане.

Ми повинні дати друге дихання боротьбі з корупцією, економічним перетворенням та прибрати підгрунтя для розмов про нібито відкочування реформ

Про економіку. «Прискорюємось»

Президент спрогнозував, що зростання економіки цього року складе 1,8%, і висловив очікування, що в 2020 році воно прискориться до 4%.

ВВП зростає вже 6 кварталів поспіль, після 14 кварталів падіння. І це, я наголошую, при тому, що основна частина промислового потенціалу України, який був розташований на Донбасі, окуповано.

 

Про електронне декларування для активістів. «Помилки треба виправляти»

Президент назвав введення електронного декларування для активістів його спільною з депутатами помилкою і закликав депутатів скасувати відповідну норму.

У липні я вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. Просив би, щоб справа не виглядала так, нібито президент – хороший, а депутати — погані

Про погодження кандидатур священників. «Втручатись в церковні справи не треба»

Порошенко поставив депутатів до відома, що планує ветувати законодавчі ініціативи по погодженню кандидатур священників, хоч держава і не повинна спокійно дивитись на те, як інші держави використовують церковні справи для досягнення своїх цілей.

Я не підпишу законопроект, яким пропонується погоджувати кандидатури єпископів та священників державними органами. Це не справа держави.

Українська держава віддалена від церкви, але вона не може спокійно споглядати як інші держави та інші державні органи використовують залежні від них церковні інституції для досягнення своїх геополітичних цілей.

Предыдущая статьяРосія готується до масштабної війни – Порошенко
Следующая статьяПарасюк описал работу Рады одним словом