На виборах – як на війні. Яким би не був головнокомандуючий, для виграшу потрібна команда, здатна чітко і швидко виконувати накази, — пише УП.
Особливе місце тут займає начальник ставки – людина, яка має донести рішення командування на місця і жорстко контролювати їхнє виконання.
Іншими словами, яким би чудовим кандидатом у президенти не був Петро Порошенко, наодинці він переобратись не зможе. Йому потрібні дієздатний виборчий штаб і широке коло союзників.
Єдина альтернатива цьому шляху – тотальне, аж до фізичного, знищення своїх опонентів. Але навряд чи цей спосіб буде дієвим в Україні.
Тож у Петра Порошенка, окрім довгих і малоефективних переговорів про об’єднання з «Народним фронтом», є ще два важливих питання для вирішення.
Перше – створити дієвий штаб і знайти йому голову, друге – залучитись підтримкою політичного класу.
Як Порошенко працює над вирішенням цих питань і чого уже добився – у продовженні циклу статей УП «Другий термін».
Штабс-секретар Турчинов
За великим рахунком, саме від голови штабу залежить, хто працюватиме у команді, хто за що відповідатиме і яка стратегія буде обрана.
Місце глави штабу – ключове.
«Це як в бізнесі. Кандидат – це акціонер, а керівник штабу – це глава правління компанії. Він освоює бюджет, дає команди на місця, контролює виконання задач, залучає людей, шукає гроші і так далі», – пояснює у розмові з УП один зі співрозмовників на Банковій.
І коли йдеться про гроші, то суми обчислюються десятками мільйонів доларів.
«Ну, наприклад, члени комісій. Кожному іде зі старту по сотці грошей (100 доларів — УП). Порахуйте: 30 тисяч виборчих дільниць, якщо там по одній своїй людині тримати, то це уже 3 мільйони доларів. А їх в кожній комісії має бути мінімум троє», — пояснюють у Порошенка.
Одна річ проводити вибори в ОТГ чи на окрузі, і зовсім інша – вибори загальнонаціональні. Це зовсім інші масштаби роботи і бюджетів.
Людей, здатних ефектно і ефективно провести президентську кампанію, освоїти бюджети такого розміру та дати результат в Україні не так і багато.
Одним із таких є нинішній секретар РНБО Олександр Турчинов.
Саме його кандидатуру запропонували Порошенку лідери «Народного фронту» в ході переговорів про можливе створення «єдиної партії влади».
Для «фронтовиків» призначення Турчинова на місце глави штабу Порошенка означало б демонстрацію реальної єдності з командою президента і збереження впливу на ситуацію.
«НФ це важливо як демонстрація впливу на виборчий процес. Плюс, вони дивляться у майбутнє і розуміють, що після президентських виборів будуть парламентські. А там все набагато цікавіше. Їм треба якось захистити себе», – розповідає співрозмовник із оточення Порошенка.
Але в керівництві самого НФ УП переконують, що в ході одного засідання так званої «стратегічної дев’ятки» у Порошенка, президент відмовився призначити Турчинова главою штабу.
Начебто, саме після цього публічна риторика НФ щодо Петра Олексійовича стала відчутно гострішою, партія провела з’їзд і навіть пообіцяла брати участь у виборах президента.
Водночас у команді самого Порошенка на ситуацію дивляться дещо інакше. Співрозмовники УП в найближчому оточенні президента переконують, що сам Петро Олексійович чудово розуміє, наскільки сильним главою штабу буде Турчинов.
«Швидше за все, Порошенко поставить Турчинова. Але президент має дозріти до такого рішення сам. А «фронтовики» кричать: «Призначай уже, або ми виходимо з переговорів». Вони самі ж і гальмують цей процес, бо Порошенко не та людина, з якою можна говорити ультиматумами», – розповідає співрозмовник з оточення президента.
За його словами, головний сумнів у Порошенка пов’язаний з питанням абсолютної лояльності: «Президент має розуміти, що глава штабу працює саме на його перемогу, а не підіграє конкурентам. А так – кращого варіанта за Турчинова, звичайно, немає».
Сюди також варто б додати, що саме глава штабу буде відповідальний за освоєння передвиборчого бюджету. Для Порошенка критично важливо, щоб залучені під кампанію мільйони доларів пішли на результат, а не в кишені штабістів.
Оскільки якихось внятних механізмів контролю за фінансовими потоками в ході кампанії фактично немає, то Петро Олексійович мусить абсолютно довіряти тому, кому віддасть в руки «свої» гроші.
Крім того, зволікання Порошенка можуть мати і дещо іншу природу.
У команді президента не приховують, що були б раді, якби замість усього НФ з ними об’єднався один тільки Турчинов.
Тим паче, що його позиції за останній час відчутно розходять з баченням двох інших «стовпів» НФ Яценюка й Авакова.
Турчинов завжди був своєрідним арбітром між Порошенком і «Фронтом». Саме він постійно мирив президента з Яценюком чи Аваковим, не даючи обом сторонам перейти до відкритого конфлікту.
Але зараз перші постріли цієї війни, хай і попереджувальні, уже пролунали.
Заяви і фактично ультиматуми Порошенку, які НФ прописав у резолюції свого з’їзду, сприймаються саме так.
Прикметно, що Турчинов якраз був проти проведення з’їзду, і його заяви там мали найбільш «миротворчі» посили.
Було очевидно, що Турчинов, якого називають головним ідеологом об’єднання команд Порошенка і Яценюка, досі вірить у таку можливість. Так само видно, що він у своїй вірі лишився абсолютно самотнім в таборі НФ.
Але чи здатна така різниця поглядів Турчинова і решти «фронтовиків» стати причиною розриву і переходу секретаря РНБО в команду Порошенка, поки сказати складно. Хоча, багато в чому, від відповіді на це питання залежить і відповідь на питання: чи стане Турчинов главою виборчого штабу Порошенка?
Вузьке коло «своїх»
Тим часом у команді президента є й інші люди, які б могли і хотіли зайняти це місце.
Серед таких претендентів в оточенні Порошенка називають кількох людей.
Перший – глава АП Ігор Райнін. Він за останній час поступово добивається у Порошенка авторитету як ефективний виконавець. Райнін уважно слухає і чітко виконує, а це в очах чинного президента дуже важливі якості.
«Турчинов дуже хороший претендент, можливо навіть захороший. Тому що у Порошенка керувати штабом буде тільки Порошенко. Йому треба виконавці, а Турчинов цілком може претендувати на роль самостійного партнера. Тому Петра може влаштувати Райнін, бо він не буде ставити зайвих питань», – вважає один зі співрозмовників УП в найближчому оточенні президента.
У керівництві АП є ще один кандидат, який міг би претендувати на місце керівника виборчого штабу Порошенка. Це перший заступник Райніна Віталій Ковальчук.
Один раз Ковальчук уже керував штабом Порошенка у 2014 році, і тоді Петро Олексійович вперше в історії України виграв президентські вибори у першому турі.
Але від того часу ситуація відчутно змінилась.
У Ковальчука в команді президента з’явилось кілька дуже серйозних опонентів: від мера Києва Віталія Кличка до глави уряду Володимира Гройсмана.
Ця «коаліція» не дала Ковальчуку очолити АП після відставки Бориса Ложкіна – тож не ясно, як вона поведе себе в разі його призначення главою штабу Порошенка.
Третім кандидатом із когорти наближених до президента міг би стати заступник глави фракції БПП Сергій Березенко. Він брав участь у всіх партійних виборах з 2014 року і, як переконують в команді Порошенка, «дуже виріс за цей час».
«Він зараз набрався досвіду. У 2014-му у нього були за плечима тільки кампанії по округах, в загальнонаціональній грі він трохи губився. Але тепер Березенко вміє й це. Він добрий виконавець і може задовольнити Порошенка», – вважає один зі співрозмовників в команді президента.
Натомість у самого Березенка переконують УП, що той точно не буде конкурувати з Турчиновим.
«Березенко, звичайно, братиме участь у кампанії, бо він відповідає за розбудову партії по країні. Але боротись із Турчиновим – це ні. Березенко зараз зайнятий іміджем, він провів медичну реформу і тепер їздить по міжнародних конференціях і зустрічах. Нащо йому той штаб», – запевняють в оточенні депутата.
Зараз перед Петром Порошенком стоїть маса складних виборів. Один із них – кого ж обрати керівником виборчого штабу.
Когось амбітного, здатного самостійно генерувати стратегію і реалізовувати її – чи «чистого виконавця», який виконає поставлену перед ним задачу «без власних вигадок».
Кожен із цих варіантів пов’язаний із масою плюсів і мінусів. Хоча на ці роздуми у Петра Олексійовича ще є час.
Проте є й питання, які слід вирішувати вже зараз, адже вони потребують маси роботи і врахування величезної кількості інтересів.
Головні із них – побудова жорсткої адміністративної вертикалі та розгортання роботи на місцях «по горизонталі», так зване розгортання виборчих «сіток».
Як це відбувається і хто має допомогти Порошенку стати президентом знову – у продовженні циклу «Другий термін Порошенка».
