Фото - Новомедиа Форум

В Україні «Фейсбук» уже давно вийшов за межі звичайної соціальної мережі, перетворившись на повноцінне соціальне медіа. Завдяки йому українцям вдалося ефективно згуртуватися і вийти на Майдан у 2014-му, а найбільш резонансні справи не відкладаються у довгу шухляду, оскільки активні користувачі та лідери думок тримають руку на пульсі подій. З іншого боку, соцмережу успішно використовують у далеко не мирних цілях – тут працює ціла армія ботів, створюються сепаратистські пабліки та групи, а також вербуються агенти ворожої пропаганди. Чи можна потрапити за ґрати, написавши провокативний пост у «Фейсбуці», і за якими законами живе мережа, журналісту видання Persona.Top розповів Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна».

За словами медіа-експерта, у багатьох країнах світу інтернет розглядається як майданчик для реалізації свободи вираження поглядів, і Україна – серед тих країн, де інтернет залишається скоріше вільним середовищем.

СБУ «полює» за сепаратистами у «Фейсбуці»

Однак в умовах війни на Донбасі стає все більше тиску щодо регулювання інтернету й певних обмежень свободи слова.

«За останні кілька років СБУ затримала близько 30 адміністраторів «сепаратистських» груп і сторінок у соціальних мережах, посилаючись на захист національних інтересів та порушення українських законів. У травні 2017 року у Львівській області було засуджено користувача «Фейсбуку» за цілеспрямоване та системне поширення «комуністичної символіки», що забороняє так званий закон про декомунізацію. Але більшість таких інцидентів закінчуються умовними термінами для засуджених», – говорить про прецеденти порушення законодавства Віталій Мороз.

Чи повторите ви на вулиці висловлене вами у «Фейсбуці»?

Якщо користувачі публікують у «Фейсбуці» чи інших соціальних мережах усе те, що вони готові публічно висловити на головній площі свого міста – їм, звісно, нічого не загрожує, адже в Україні є свобода слова.

«Вони можуть критикувати владу, давати оцінку дій посадовців, поширювати сатиру та іронію», – пояснює Віталій Мороз.

За антидержавні заклики дійсно можна потрапити за ґрати

Правоохоронці та судді, за словами експерта, схильні розглядати ресурси інтернету та соціальні мережі як один зі способів поширення інформації – аналогічно пресі, телебаченню чи фізичному простору. Відповідно і поширення інформації в соцмережах розглядається через призму дотримання закону.

«Йдеться передусім про статті 109 та 110 Кримінального кодексу України. Стаття 109 – це публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, стаття 110 – це умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України», – розповідає медіа-експерт.

Тобто якщо користувачі закликають у своїх публікаціях до повалення конституційного ладу чи створення чергових так званих ЛНР чи ДНР, це підпадає в очах правоохоронців під дію закону. Адже інформація в інтернеті є публічною, і висновки про це дає спеціальний державний інститут.

Нагадаємо, що на Рівненщині за критику олігархів і владної корупції, висловлену в режимі вільного мікрофону телеканалу ZIK, пенсіонеру Сергію Морозову загрожує п’ять років в’язниці.

Автор:Ірися Герцун, Persona.Top

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяНацбанк назвав причини знецінення гривні
Следующая статьяЩо ж це «біткоїться», або У кого з влади найбільше криптовалюти