Турчинов чи Саакашвілі?

Намісник Одещини Міхеїл Саакашвілі останні тижні — у центрі уваги не свого регіону, а цілої країни. А почалося все з його скандального інтерв’ю «5 каналу» (належить Порошенкові), яке вийшло в ефір 3 вересня.

У ньому Саакашвілі різко розкритикував прем’єр-міністра Арсенія Яценюка: «Учора Яценюк прийняв рішення на користь Коломойського. Так, як він регулярно ухвалював рішення на користь Ахметова й інших… Контролюють український уряд усі ці олігархічні інтереси… Я хочу, щоб прем’єр-міністр діяв в інтересах народу України, а не Коломойського, а не Ахметова, а не когось іншого».

Наступного дня на Яценюка було шкода дивитися. Він, звісно, за законами жанру щось спробував відповісти Саакашвілі, але зробив це доволі незграбно. І ще більше розлютив грузина, сказавши, що «негоже екс-президенту висувати брехливі звинувачення».

Сакашвілі відреагував моментально, і ще різкіше: «Час вже уряду перейти від того, щоб когось обзивати, на те, щоб виправляти  справи або дати можливість іншим, хто хоче це робити, і не заважати». Це вже був прямий виклик.

Яценюк змовчав, але, як з’ясувалося, лише публічно. У вівторок з’явилась інформація, що він ініцював обговорення критики Саакашвілі із членами уряду. Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко навіть спробував поскаржитися на Саакашвілі Президентові. «»Ми провели вчора неформальну розмову в уряді на цю тему. Я хочу висловити вам стурбованість членів уряду на цю тему. Просто, щоб ви знали», — зазначив Кириленко.

Це так мило прозвучало — «просто, щоб ви знали».

Певна річ, що Порошенко усе чудово знає. І, найімовірніше, вже готовий пропрощатися із Яценюком. Основне питання, яке підвисло, — коли сказати Яценюкові «До побачення», який привід для цього вибрати і як пом’якшити можливі парламентські наслідки.

Те, що дні Яценюка на посаді прем’єра добігнають кінця, стало зрозумілим і з поведінки його патрона, мільярдера Ігоря Коломойського. Зрозумівши, що Саакашвілі перемагає, він, не приховуючи люті, накинувся на нього. Публічно обізвав “собакою” і “брудним наркоманом” та натякнув, що критика на його адресу — це насправді меседжі, трансльовані Саакашвілі на прохання Порошенка.

«Коли собака без намордника когось кусає, потрібно карати і собаку, і, що важливо, її господаря. Собак у таких випадках присипляють. А в нашому випадку можна відправити післяплатою до Грузії, щоб вона відповіла за покусаних там людей, — заявив Коломойський. — Стосовно господаря, ми розуміємо, хто він«.

Отже, великі торги довкола переформатування уряду, яке має відбутися в найближчі тижні, у розпалі.

Хто ж може замінити Арсенія Яценюка на посаді глави уряду? Декілька місяців тому була мова про нинішнього міністра фінансів Наталію Яресько. Але, за неофіційною інформацією, сьогодні вибір відбувається між Олександром Турчиновим (секретарем РНБО, однопартійцем Яценюка, але останнім часом близького до Президента) та Міхеїлом Саакашвілі.

Разом із політологом Олександром Палієм та заступником директора “Агентства моделювання ситуацій” Олексієм Голобуцьким газета «Експрес» спробували зробити прогнози, як може розвиватися ситуація.

— Чи є доцільною заміна прем’єр-міністра на нинішньому етапі?

О. Палій: — Якщо з’являтимуться якісь кращі кандидатури, то чому б і ні? По-перше, Яценюк має не дуже високе розуміння потреб функціонування вільної економіки. Це визнають навіть його однопартійці, наприклад, Вікторія Сюмар. На словах він позиціонує себе як ліберал, а насправді тяжіє до прямого адміністративного управління економікою, причому, як показала практика, не надто вдалого. У дерегуляції економіки йому дуже бракує рішучості, а радше — розуміння такої потреби.

Він має невисоке розуміння наслідків законодавчих та управлінських рішень.

Він погано знається на людях, що засвідчили численні втечі політиків з його політсили в минулі роки, а також дивовижно провальна виборча кампанія 2009-го, коли йому легко нав’язали — як ключових радників — російську агентуру.

— На місце Яценюка обговорюють дві кандидатури: Турчинова і Саакашвілі. Хто має більші шанси?

О. Палій: — Саакашвілі вже довів свою ефективність у реформуванні економіки як президент — лідер реформаторської команди у Грузії.

Що робить Саакашвілі? Він спрощує взаємини держави з людьми, держави з бізнесом. Робить ці стосунки максимально прозорими, а де непотрібно, взагалі ліквідовує регулювання цих взаємин. Він уміє таке робити, а це саме те, що потрібно на першому етапі реформування економіки, — максимальна лібералізація умов для ведення бізнесу. Бо це відразу стимулює ділову активність, відчиняє двері інвесторам…

О. Голобуцький: — Саакашвілі робив у Грузії певні помилки, були певні перегини, але загалом він перетворив свою країну на досить ефективну. На тлі повної (незрівнянної навіть із нашою) руїни, яку він прийняв, досягнуто справді надзвичайних успіхів у руйнуванні корупційного ментального поля та полегшенні взаємин держави з бізнесом і людиною. Отже, з цього погляду довірити Саакашвілі прем’єрство було б виправданим кроком.

— А Турчинов?

О. Палій: — Турчинов же такого досвіду не має. До минулого року він на державних посадах бував хіба що в ролі правої руки Юлії Тимошенко, а не самостійного керівника.

Турчинов — навіть не Тимошенко в цьому сенсі, він просто не має досвіду управління економічними процесами. Торік на посаді в. о. Президента і тепер на посаді секретаря РНБО він показав себе непогано, але… Це Президент прямо займається оборонно-безпековим блоком питань і зовнішньою політикою, а всім іншим — опосередковано. А глава уряду мусить
насамперед витягати економіку, важливіших за це завдань у нього немає.

Попри наявність у нього чеснот, Турчинов людина з нашого політичного минулого — часів команди Лазаренка — Тимошенко і команди помаранчевих управлінців-невдах.

Якщо Президент справді хоче здолати владу олігархів у країні та домогтися її кардинального реформування, то йому на посаді прем’єра потрібен Саакашвілі.

— Чому Коломойський так ненавидить Саакашвілі?

О. Голобуцький: — Коломойський нині — найагресивніший олігарх країни. Фірташ ослаблений і, за звичкою, намагається відстоювати свої позиції, не оголошуючи прямої війни владі. Те саме Ахметов зі своїми політичною і бізнесовою імперіями, суттєво обскубаними революцією та війною. А Коломойський за нинішніх умов — чи не найвагоміша олігархічна фігура. І він
реально хоче зберегти вплив на політику. Коломойський завжди на неї впливав певною мірою, а після того, як торік відіграв таку важливу роль у порятунку держави від наступу Росії, просто не розуміє, як можна не використати цього, щоб стати головним у країні.

Він уже так чи інакше контролює ледь не половину політичного спектра країни. Саакашвілі для нього — пряма загроза.

Тому Коломойський бачить своїм завданням розхитати ситуацію так, щоб наступного року відбулися дострокові парламентські вибори. Вибори, на яких, як він сподівається, президентська партія втратить, а спонсоровані ним політпроекти наберуть голоси.

Порошенко, звичайно, цього не хоче. Але сам жорстко публічно воювати з Коломойським не хоче. Саакашвілі ж — у рамках своєї місії “чистильника” олігархічно-корупційних авгієвих стаєнь — радо на це іде.

О. Палій: — Тут є кілька причин. Чому нападає на Коломойського Саакашвілі? Бо він хоче бути успішним на посаді керівника Одещини, а саме Коломойський з Яценюком останнім часом часто встромляють йому палиці в колеса.

Про те, що Саакашвілі — потенційний кандидат на прем’єра, заговорили ще з моменту його призначення на Одещину. Тож зрозуміло, що і Яценюк, і Коломойський, і ще багато хто зацікавлений у тому, аби спалити його як потенційного кандидата на цю посаду. А він ставати політичним трупом через брак фінансування очолюваного ним регіону не бажає.

Щодо хамських випадів у відповідь з боку Коломойського, то він, щиро кажучи, часом дуже дивує.

— Чи вірите ви, що Саакашвілі під силу здолати наш олігархат і болото корупції — йому закидають, що недостатньо специфіку розуміє?

— Я думаю, що під силу. Саакашвілі саме та людина, котрій до снаги перетворити олігархів на просто великий бізнес. Принаймні нікого «сталевішого» в цьому сенсі в нашому нинішньому політикумі наразі не видно.

Як показав приклад його роботи у Грузії, йому не треба влаштовувати масові розстріли чи ще щось. Досить кількох яскравих судових процесів над раніше недоторканними, й інші стають просто бізнесом або виїжджають.

— Наскільки це реально — щоб уряд очолив саме знаний грузинський реформатор? І коли це може статися?

— Тут є два сценарії. Порошенко може чекати кінця виборів, щоб не зруйнувати хиткої стабільності, а може, навпаки, ініціювати відставку Яценюка напередодні виборів, якщо досягне згоди про це з впливовими членами його фракції у парламенті. Тоді заміна ненависного народові Яценюка напередодні виборів може додати партії Порошенка трохи балів.

Андрій ГАНУС, газета «Експрес»