6 жовтня набув чинностi закон, який передбачає доступ до даних усiх реєстрiв рухомого i нерухомого майна
Тож, згiдно з цим законом, приховати iнформацiю про свої статки
стане важче.
Законодавчим актом передбачено, що вiдомостi державних реєстрiв, зокрема, Єдиного державного реєстру транспортних засобiв, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного земельного кадастру, стають загальнодоступними.
Проте вже вiдомо, що реєстри вiдкриють для публiчного доступу не в повному обсязi. Подробицi газеті «Експрес» розповiв Вiталiй Шабунiн, голова правлiння Центру протидiї корупцiї.
— Чи у згаданих реєстрах буде iнформацiя про кожного громадянина
України, який має будь-яке майно? Про якi данi йдеться?
— Так. У реєстрах будуть данi про всiх громадян, якi мають рухоме чи нерухоме майно. Та лише частина iнформацiї буде загальнодоступною. Визначивши власника квартири чи будинку, точну адресу, за якою зареєстрована нерухомiсть, не вдасться з’ясувати. Буде лише iнформацiя про площу помешкання, дату набуття у власнiсть та населений пункт.
У вiдкритому Реєстрi транспортних засобiв не вказуватимуть номери автомобiлiв, а лише марки, дату набуття у власнiсть, рiк випуску, об’єм двигуна.
— Що означатиме для звичайних громадян вiдкриття цих реєстрiв? Якщо виявиться, що в когось бiльше майна, нiж у цих реєстрах зазначено, тодi що? Або ж у реєстрi будуть якiсь помилки…
— Рiч у тiм, що цi реєстри наповнюються вже з 2010 року (всi данi про нерухоме майно, яке купували, продавали чи дарували до 2010 року, зберiгаються у БТI ). Лише доступ до них мають не всi. А тепер це змiниться. I звичайним громадянам буде з цього користь. Адже можна буде дiзнатися, чи з його нерухомiстю або рухомим майном не вчиняють якiсь правочини без вiдома власника, що iнколи стається. Крiм того, купуючи квартиру, можна буде
пересвiдчитися, чи її пропонує купити власник, чи якась пiдставна особа. А дiвчина, яка збирається вийти замiж, може перевiрити, яким майном володiє її майбутнiй чоловiк…
Що ж до вiдповiдальностi непосадових осiб у тому разi, якщо в них виявиться бiльше майна, нiж зазначено у реєстрах, то жодного покарання за це не передбачено. Та, наприклад, якщо така людина захоче оформити кредит i служба безпеки банку виявить, що особа купила квартиру вартiстю 50 тисяч доларiв, маючи зарплату 5 тисяч гривень на мiсяць, то, вочевидь, до такого
клiєнта банкiвськi працiвники поставляться з обережнiстю.
— Чи Єдиний державний реєстр транспортних засобiв, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державний земельний кадастр вже є у вiльному доступi?
— Реєстр речових прав на нерухоме майно уже є в загальному доступi на сайтi http://rrp.informjust.ua/. Щоправда, з 6 жовтня з’явиться можливiсть пошуку даних не лише за адресою, а й за прiзвищем власника.
Тим часом МВС не поспiшає вiдкривати Реєстр транспортних засобiв. Вочевидь, у визначенi строки вiн ще не буде доступним для всiх.
Що ж до земельних дiлянок, то на кадастровiй картi (www.map.land.gov.ua) потрiбну iнформацiю можна було знайти ще ранiше. Проте поки що не всi данi, якi передбачає Закон «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо посилення прозоростi у сферi вiдносин власностi з метою
запобiгання корупцiї», є доступними.
— Тобто завдяки цьому закону перевiрятимуть, чи держслужбовцi повiдомляють про все майно у своїх декларацiях, чи щось таки приховують?
— Так. Бо для чого подавати декларацiї держслужбовцям, якщо неможливо перевiрити, чи все, що в них написано, правда? Тож є два способи перевiрки цiєї iнформацiї: оперативний (стеження за людиною) i звiрення даних iз реєстрами. Законом передбачено, що з 6 жовтня кожен зможе знайти в iнтернет-мережi Реєстр речових прав на нерухоме майно чи транспортних засобiв i, ввiвши прiзвище людини чи назву фiрми, отримати iнформацiю про її автомобiль, квартиру чи будинок. Те саме стосується земельних дiлянок.
— А якщо все-таки держслужбовець приховає свої статки, чи передбачає закон за це вiдповiдальнiсть i яку?
— До Кримiнального кодексу України внесено змiни. Статтею 366-1 ККУ декларування недостовiрної iнформацiї або умисне неподання декларацiї карається ув’язненням до двох рокiв з позбавленням права обiймати вiдповiднi посади чи провадити вiдповiдну дiяльнiсть на строк до трьох рокiв. Тож, якщо виявлять брехню в декларацiях чиновникiв, їх можна буде ув’язнювати на два роки.
Та це стосується недостовiрних вiдомостей у декларацiї лише тих осiб, якi
уповноваженi на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, а не пересiчних громадян.
Богданна МАРТИНИК , газета «Експрес»
