Вал загрозливих новин про напад на Україну все збільшується. Ці новини стають все більш апокаліптичними та загрозливими. Вивергаючи цей каламутний потік, ЗМІ переслідують відразу кілька цілей, у яких розбирався «Апостроф«.
Вторгнення онлайн, новий план «Барбаросса» та «замерзла земля»
Через два місяці після публікації знаменитої карти російського вторгнення з українськими містами Lemberg і Chernowitz у німецькому таблоїді Bild, це видання опублікувало новий матеріал, в якому були окреслені гіпотетичні плани президента Росії Володимира Путіна щодо України. Таблоїд вказує, що інформація надійшла від розвідників, але, звичайно, не називає їх.
У виданні наголосили, що описані сценарії можуть бути реалізовані лише в тому випадку, якщо Кремль зважиться на повномасштабну війну і якщо така атака буде вдалою. Здебільшого обговорюється план встановлення в Україні жорстокого маріонеткового режиму, підконтрольного Кремлю. В результаті, пишуть німецькі журналісти, має бути створена «союзна держава», що включає не лише Росію та Білорусь, а й Україну.
Нібито на першому етапі російська армія хотіла б спочатку придушити спротив ЗСУ, після чого оточити великі українські міста. Згодом у них мають з’явитися осередки російських спецслужб та лояльні до Путіна політики. І вже вони здадуть міста окупантам. На другому етапі буде скликано маріонеткову «Народну раду» (замість Верховної Ради). Він має сформувати «резервний уряд». На третьому етапі Росія повинна приступити до знищення руху опору і почати будувати табори для незгодних українців.
Словом, вийшов такий собі «план «Барбаросса» у сучасному прочитанні. Що й казати, деяких малодушних громадян пасажі про «табори для утримання проукраїнських активістів» вразили до глибини душі. Втім, експерти стверджують: буквально сприймати все, що пише зараз міжнародна преса, не варто, тим більше, помилок і фейків там — величезна кількість.
Спробувало не відстати від колег і американське інформагентство Bloomberg, яке пізно ввечері 4 лютого «помилково повідомило» про «вторгнення Росії в Україну, що почалося», після чого вибачилося за помилку і видалило заголовок.
«Ми готуємо заголовки для багатьох сценаріїв, і заголовок «Росія вторглася в Україну» було ненавмисно опубліковано сьогодні близько 16:00 за східним часом (23:00 за Києвом) на нашому сайті. Ми глибоко шкодуємо про помилку. Заголовок видалено, ми з’ясовуємо причину «, — сказано у повідомленні.
Заголовок про «вторгнення, що вже почалося» відображався на сайті мінімум півгодини — чудова «помилка», чи не так? Це викликало чимало жартів у соцмережах. А міністр оборони Олексій Рєзніков нагадав, що Росія вже вторглася в Україну у 2014 році, а російсько-українська війна триває восьмий рік. Але навіщо звертати увагу на такі дрібниці, правда?
Російські окупаційні війська на території АРК
Вінчає трійку найапокаліптичніших новин про Україну повідомлення Reuters. Агентство з посиланням на американських чиновників пише, що у разі вторгнення Росії в Україну остання втратить від 5 до 25 тисяч військовослужбовців, а Київ буде взято протягом двох днів.
Крім того, за оцінками Вашингтона, Росія, у свою чергу, втратить убитими від 3 до 10 тисяч військовослужбовців. При цьому загальні втрати цивільного населення можуть становити від 25 до 50 тисяч осіб. Також повідомляється, що російське угруповання вже укомплектоване на 70% для повномасштабного вторгнення – за останні два тижні кількість тактичних груп зросла з 60 до 80, ще 14 рухаються у бік кордону з Україною.
Але це ще не найголовніше у чудовій новині провідної західної агенції, яка «здала» Київ за 2 дні. Виявляється, ідеальний час для нападу Росії — 15 лютого, адже «в цей час земля промерзне, що дозволить швидко пересуватися бездоріжжям». Прогноз погоди в Україні на найближчі два тижні, мабуть, принципово недоступний колегам із Reuters. Інакше вони б знали, що мало не до кінця місяця в Україні спостерігатиметься плюсова температура вдень і невеликі морози вночі – ні про яке глибоке промерзання ґрунту, яким могли б без проблем рухатися сорокатонні танки, в таких умовах не йдеться.
Прогноз погоди на 15 лютого в Чернігові
Втім, інформаційні удари мають досить різноманітний характер і здійснюються не лише західними ЗМІ. Кілька днів тому на ряді російських сайтів були опубліковані одкровення Скотта Ріттера, колишнього офіцера розвідки Корпусу морської піхоти США. Ця людина описувала сценарій гіпотетичного конфлікту між Росією та США, який може виникнути (увага!) у разі вступу України до НАТО та нашої спроби відвоювати окупований Крим (саме такі побоювання останнім часом висловлює президент РФ Володимир Путін). Вказується, що в такому разі армія США зазнає розгромної поразки, оскільки не підготовлена до гіпотетичного конфлікту з Росією, погано навчена та організована. Незрозуміло, щоправда, чому армія США, яка має найбільший бюджет у світі, має бути слабкою і чому про перспективу вступу України до НАТО йдеться практично зараз, хоча в найближчому майбутньому нашу країну в Альянс приймати не збираються.
Хайп, «Мінський» тиск чи підняття ставок?
На думку політолога Юрія Романенка, версія про те, що Україну за допомогою такої медіа-кампанії змушують до виконання політичної частини «Мінська» — цілком робоча, але варто звернути увагу й на інші важливі причини появи неперевіреної або відверто фейкової інформації.
«Західні ЗМІ теж люблять отримувати трафік і заробляти на хайпі, а всі історії про Україну зараз розлітаються як гарячі пиріжки – відповідно, кожен намагається на цьому заробити. Крім того, Росія та Америка зараз грають на підвищення ставок, хоч і сталося певне пом’якшення на рівні обміну дипломатичними ударами, але все ж таки Путін продовжує перекидати війська ближче до нашого кордону. У контексті зближення з Китаєм це виглядає логічним, адже якщо Пекін дав Москві якісь гарантії, то кількість військ, яку Росія тримала на Сході, можна зменшити. Західний напрямок конфлікту вигідний для Китаю, а для Путіна він є першочерговим», — вважає експерт.
З колегою погоджується політолог Віталій Кулик, який вважає, що змальовуванням жахів майбутньої війни нас підштовхують до небажаних поступок.
«Окрім іншого, ця кампанія може бути і підштовхуванням Києва до певних поступок, оскільки нам малюють катастрофічний сценарій у разі нападу Росії і постійно артикулюють загрозу. Київ підштовхують до домовленостей, а кожна домовленість має ціну, і нам доведеться її платити. Тобто, Захід з одного боку підвищує ставки у грі з Росією, а з іншого підштовхує нас до домовленостей із нею», — каже він «Апострофу».
На думку фахівця з інформполітики Георгія Почепцова, ми не знаємо і не можемо знати всієї правди про те, що відбувається, і кожна країна має цілі в цій кампанії, вирішуючи насамперед свої внутрішні проблеми, а Україна – інструмент досягнення цілей.
Володимир Путін
«Росія активністю на зовнішньому «фронті» компенсує відсутність «перемог» в економіці та технологічному розвитку. США закривають свої помилки в Афганістані і це теж для внутрішньої аудиторії, як і проміжні вибори до Конгресу восени. Росія навіть не може позиціонувати себе як ворога України, весь час говорячи про «братні народи», тому Кремль подає ворогом українську владу», — зазначає експерт.
При цьому можна припустити, що західні розвідки справді «зливають» деяку частину інформації журналістам своїх країн, і ми маємо ту «шизу», яка тішить нас останні кілька місяців. Водночас ймовірність великої війни все ще залишається вкрай малою, навіть з урахуванням войовничої риторики як самої Росії, так і її «проксі» – Білорусі, вважає Юрій Романенко.
«Буде напруга – очевидно, що російська армія зайшла до Білорусі не лише на період навчань. До речі, варто звернути увагу саме на роль Білорусі у всьому, що відбувається – вона на наших очах перетворюється на «проксі» Росії, так само як «ЛДНР». І останні заяви Лукашенка про «повернення України в лоно слов’янського світу» потрібно з усією серйозністю розглядати саме як свідчення використання Білорусі на випадок якихось провокацій або навіть збройного протистояння, яке потрібне для розхитування ситуації. Але не думаю, що зараз можливий удар з боку Білорусі – поки що немає відповідної концентрації військ, сама по собі білоруська армія невелика та слабка, у них стоятимуть росіяни і для Заходу це буде потужним аргументом для запровадження санкцій як контрзаходу», — стверджує Юрій Романенко.
Варто зазначити, що Київ поки що зберігає видимість «олімпійського спокою», а баланс сил у нашому регіоні змінився: Україна отримала достатньо засобів, щоб створити проблеми росіянам під час можливого наступу. Тому, знову-таки, твердження про майбутній наступ Москви поки безпідставні.
«Нещодавно була заява Білого дому про те, що наступ Росії «не неминучий», що можна трактувати так: ініціатори кампанії у ЗМІ поки не домовилися про прийнятні для себе умови. Почекаємо, чим закінчаться тристоронні переговори Франції, Німеччини та Польщі, зустрічі Шольца та Макрона з Путіним та Зеленським, переговори політичних радників у «нормандському форматі» — після цього буде набагато більше ясності», — каже Віталій Кулик.
Загалом, розмови про наступ відображають ступінь реальної фізичної готовності з боку Росії, але ніхто точно не знає, чи буде сам наступ.
«В Україні виникає звикання до розмов про майбутній напад, тому що люди не можуть перебувати у стані тривожності весь час. Усі гравці отримують від цієї ситуації максимум можливого, тому що кожен використовує її для своїх цілей», — каже Гергій Почепцов.
Що ж, нам залишилося тільки використати існуючу ситуацію єдиним можливим шляхом: домовлятися про нові поставки західної зброї, якої за останні місяці прийшло до нас більше, ніж за кілька попередніх років. Користуючись підвищенням ставок у грі Заходу з Росією, таким чином ми маємо можливість зміцнювати свою оборону.
