КМДА провела конкурс на залучення інвестора для облаштування рекламних площ у вагонах столичної підземки. Вклавши 10 млн грн компанія-переможець на п’ять років отримала у своє розпорядження всі рекламні місця і зможе заробити на цьому більше 300 млн грн. Метрополітену ж дістанеться лише десята частина цих грошей.
В середині травня поточного року Київська міська державна адміністрація (КМДА) оголосила конкурс на залучення інвестора для облаштування місць під розміщення реклами у столичному метрополітені.
Переможець конкурсу мав облаштувати внутрішні рекламні поверхні у 711 вагонах підземки загальною площею майже 3 тисячі квадратних метрів. Крім того в 245 вагонах він мав встановити спеціальні енергозберігаючі світлодіодні модулі, які б дозволили метрополітену економити на електроенергії.
За розрахунками адміністрації, орієнтовна вартість цього проекту складала близько 4,5 мільйони гривень з яких 1 млн. грн. мало піти на облаштування поверхонь і ще 3,5 млн. грн. – на встановлення освітлення.
Натомість, інвестор мав на п’ять років отримати облаштовані ним же площі у власне користування для надання послуг з розміщення реклами. Частину отриманого прибутку він мав віддавати метрополітену, решту – лишати собі.
Через місяць після оголошення конкурсу голова громадської організації “Спілка сприяння розміщенню реклами на транспорті в місті Києві” Павло Тарасюк у коментарі виданню “Цензор.нет” повідомив, що прийняти участь у конкурсі виявило бажання 6 компаній.
За його словами, найбільшу інвестицію у 8 млн. грн. запропонувала компанія “Фірма арт”, яка, ніби то, вже 22 роки займається розміщенням реклами у метрополітені й тісно з ним співпрацює. Та попри це комісія хотіла обрати переможцем нікому невідоме ТОВ “Стріт-медіа”, яке запропонувало 7,5 млн грн.
Згідно з інформацією Тарасюка, ця фірма має статутний капітал 1 тис. грн. і трьох працівників, тож вона ніяк не змогла б впоратися з замовленням.
Та інформація експерта не підтвердилася. Вже наприкінці серпня КМДА повідомила про те, що конкурс успішно відбувся і переможцем у ньому стала та сама “Фірма арт”.
Відповідаючи на запит CorruptUA.org, в адміністрації повідомили, що учасників насправді було не шість, а чотири і “Стрід-медіа” серед них не значилось. Конкуренцію “Фірмі арт” склали компанії “А-два”, “Експо гранд” та “РА інсайт”, але їхні пропозиції виявились дешевшими ніж у переможця, який зобов’язався вкласти в проект 10,1 млн грн.
Гроші, що залишаться після реалізації проекту мають піти на заходи технічного розвитку метрополітену.
КОПІЙЧАНІ ТАРИФИ
Розміщення реклами у підземці завжди було темою, навколо якої точились суперечки. Сам “Київський метрополітен” вже багато років не займався цим напряму. Дешеві рекламні площі за договорами оренди передавались приватним компаніям, які встановлювали шалені націнки віддаючи в бюджет мізерну частину прибутків.
Одна з таких суперечок набула розголосу наприкінці 2013 року. Тоді Вищий господарський суд задовольнив скаргу КМДА до однієї з компаній-операторів реклами на транспорті та зобов’язав відповідача підвищити розмір виплат метрополітену.
За словами тодішнього заступника голови столичної адміністрації Олександра Пузанова, за користування майном метрополітену фірма щомісячно сплачувала лише 7 тис. грн, тоді як заробляла у сотні разів більше.
Відомі й інші приклади дивних умов співпраці метрополітену та рекламних-операторів. У 2012 році місто отримало лише 150 тисяч гривень від розміщення реклами на всьому транспорті. Наступного року, після декількох судів і підвищення тарифів цей показник зріс до 9,6 млн грн, та навіть така сума є мізерною у порівнянні з можливими заробітками підземки.
За оцінками директора департаменту фінансів КМДА Волоимира Репика, Київський метрополітен міг би заробляти близько 150 мільйонів гривень на рік, якщо б не користувався послугами недобросовісних посередників і підвищив би задекларовані тарифи до реальних.
Розцінки метрополітену дійсно застарілі. Вони затверджені розпорядженням КМДА №838, яке було прийняте ще в травні 2012 року. Згідно документу, ціни на рекламні площі у вагонах столичної підземки складають 130-150 гривень за квадратний метр на місяць. Спершу ціна здається не такою вже й малою, та якщо врахувати, що великий плакат розміром 37х27 сантиметрів (як прозорі наклейки на вікнах вагонів) займає лише десяту частину від квадратного метру – враження змінюється.
За таких розцінок пересічний українець міг би без проблем щомісяця обвішувати цілий вагон своєю рекламою. Розміщення ж невеликого повідомлення розміром 10х15 сантиметрів у 700 вагонах (приблизно стільки знаходиться на балансі метрополітену) обійшлось би в 1500 грн на місяць – цілком прийнятна ціна для звичайного приватного підприємця.
“ПРАВИЛЬНІ” ЦІНИ
Якщо раніше посередників, що розміщували рекламу у вагонах метрополітену було декілька, то тепер лишиться лише один – переможець інвестконкурсу компанія “Фірма арт”. Після облаштування площ лише вона матиме право їх експлуатації. Така ситуація мала б зацікавити Антимонопольний комітет, та поки реакції від нього не було.
Ми ж вирішили дізнатись, скільки будуть коштувати послуги новоспеченого монополіста і як сильно вони відрізнятимуться від тарифів власне метрополітену. Та зробити це виявилось не так легко.
Компанія, яка, нібито, вже 20 років займається розміщенням реклами в підземці не має свого сайту. Принаймні, знайти його через пошуковики не вдалось. Для рекламного агентства це досить дивно.
Натомість, інформацію про цю компанію вдалося знайти у судовому реєстрі. Виявилось, що компанія “Фірма арт” й до проведення інвестиційного конкурсу мала право на розміщення реклами в метрополітені, але сама цим не займалась.
Згідно рішення шевченківського районного суду від 13 березня 2014 року, раніше компанія передавала свої площі в оренду фірмі “РА інсайт”, тій самій, з якою пізніше конкурувала на інвестиційному конкурсі. “Інсайт”, у свою чергу, здавав площі у суборенду третім компаніям.
На сайті однієї з фірм, що пропонує послуги розміщення реклами у метрополітені навіть викладена копія сертифіката акредитації, виданого “Інсайтом”. Щоправда фактична назва компанії трохи відрізняється від юридичної, на логотипі вона зветься “INSIDE”.
У “INSIDE” є власний сайт на якому без особливих труднощів можна дізнатись справжні розцінки на розміщення реклами у вагонах метрополітену. Судячи з прайсу, фірма не займається роздрібними замовленнями, адже розцінки вказані з урахуванням розміщення оголошень одразу у 510 вагонах.
Приміром, розміщення такої кількості листівок розміром 30,5х30,5 сантиметрів у центрі вагонів коштує 116,5 тисяч гривень на місяць. Тобто одна обійшлась би в 230 грн/міс. За офіційними ж розцінками метрополітену розміщення такої ж листівки коштує близько 15 грн/міс.
Саме стільки коштів мають віддати посередники комунальному підприємству. Решта ділиться між учасниками орендного ланцюжка.
Нагадаємо, що загальна площа рекламних місць, які отримала “Фірма арт” складає 2850 кв. м. При середній вартості рекламного місця 30,5х30,5 у 200 грн, оренда квадратного метру обійдеться мінімум у 2000 грн. Тобто загальна вартість оренди всіх площ на місяць складає близько 6 мільйонів гривень. За рік виходить вже 70 млн грн, а за п’ять років дії контракту – 350 млн грн.
Через чітко прописані, але недосконалі, офіційні тарифи Київському метрополітену дістанеться максимум 10 частина цих коштів, тож навіть інвестиція в обладнання тих самих площ та освітлення в 10 млн. грн. не дуже врятує ситуацію.
Хто ж отримає прибутки від реклами в київській підземці?
За даними реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками ТОВ “Фірма арт” є Марина Габович та Наталя Мироненко. В минулому вони також були співвласниками ТОВ “Лаки нет”, яке у 1998 році разом з партнерами заснував Григорій Габович. Пізніше компанію перереєстрували на синів Габовича, потім на доньку, потім на невідомого мешканця села Підсухи на Івано-Франківщині, а згодом і зовсім ліквідували.
Ім’я Григорія Габовича зараз не надто відоме, але на деяких ресурсах, що описують хроніку буремних 90-их йогозгадують як партнера екс-нардепа та впливового підприємця Григорія Суркіса, що разом з братом Ігорем володіють футбольним клубом “Динамо” (Київ) і входять до сотні найбагатших українців.
Підтверджує це і той факт, що Марина Габович, на яку записана “Фірма арт”, є близькою подругою Марини Суркіс, доньки Ігоря Суркіса. В мережі без проблем можна знайти їхні спільні фото в одному з нічних клубів столиці “Будда-бар”.
Власником ТОВ “РА Інсайт” сьогодні значиться Дмитро Яценко, проте довгий час компанією володів Сергій Лащенко. Разом з сином Григорія Габовича Юліаном Лащенко є власником торгової марки IMPERIAL, що офіційно зазначено в реєстрі інтелектуальних прав.
Відповідаючи на запит CorruptUA.org, КМДА повідомила, що крім основної інвестиції у 10 млн грн, “Фірма арт” буде мати й інші функціональні та фінансові зобов’язання.
Наприклад, компанія повинна за власні кошти друкувати та розміщувати соціальну рекламу та важливу інформацію надану міською владою. 1% від прибутку вона буде перераховувати на допомогу пораненим учасникам АТО, а 10% від чистого прибутку – КМДА, для реалізації програм з допомоги тим, хто досі в зоні операції.
Проблема у тому, що у загальних масштабах це лише копійки. Ту саму роботу метрополітен міг би виконувати своїми силами, заробляючи при цьому удесятеро більше коштів, які можна було б використати на покриття боргів та покращення умов пересування для пасажирів, і при цьому так само допомагати армії.
Джерело: corruptua.org
