Нещодавно Європарламент відмовився приймати володимира путіна легітимним президентом рф, уникаючи слова «президент» в усіх документах, де згадується про російського диктатора. На думку ЄС, нещодавні «вибори» в росії, відбулися в атмосфері страху та репресій, а також за відсутності альтернативних кандидатів. ЄС закликав країни-члени, а також міжнародну спільноту не визнавати результатів «виборів», ані на тимчасово окупованих територіях України, ані у самій росії, а відносини з путіним звести до нуля. Але чи можлива зміна настроїв в Євросоюзі? Про це «Апострофу» розказала РЕБЕКА ГАРМС — німецька політикиня та режисерка-документалістка, а у 2004-2019 роках – депутатка Європарламенту від фракції «Зелені — Європейський вільний альянс».
— Нещодавно Європарламент ухвалив резолюцію, у якій визнає диктатора володимира путіна нелегітимним президентом. Це доволі резонансне рішення, але воно відповідає загалом політиці Європарламенту. На вашу думку, на скільки зміниться політика цього органу після виборів влітку?
— Завдяки міжфракційній більшості, Європарламент був одним із тих політичних органів у всьому світі, які найбільше підтримують боротьбу України за свободу та український шлях до ЄС.
Голова Європарламенту Роберта Мецола була першою серед європейських політиків, хто відвідав Брюссель після того, як путін відкрито оголосив війну Україні та почав повномасштабне вторгнення.
Я дуже вдячна їй за її сміливі кроки вперед та підтримку, яку вона і Європарламент надали позиції Урсули фон де Ляєн (президентка Єврокомісії, — «Апостроф») щодо питання членства України в ЄС.
Зараз же, як свідчать опитування, багато націоналістичних, антиєвропейських, а також проросійських та пропутінських партій і рухів можуть цілком успішно виграти вибори до Європарламенту у державах ЄС.
Вони не наберуть більшості, але вони можуть розраховувати, що до наступного Європарламенту пройдуть також традиційні ліві, які теж мають проросійський курс. І у цьому сенсі праві та ліві будуть діяти разом.
— А як щодо нинішньої поміркованої коаліції — Європейська народна партія, Прогресивний альянс соціалістів та демократів, а також групи «Оновити Європу»? Чи захочуть вони співпрацювати із крайніми правими?
— Зараз це невідомо, все залежить від результатів. Деякі політичні групи дотримуються ідеї «санітарного кордону», тобто думки, що жодної кооперації із крайніми правими бути не може.
Але для України та для захисту свободи та демократії від росії матиме значення, щоб групи, які підтримують ліберальну демократію, лишалися об’єднаними.
— На фоні нещодавніх фермерських протестів та загальної політичної нестабільності у Європі, є ймовірність, що крайні праві пройдуть у місцеві європейські парламенти. Зокрема і в Німеччині. Чи зможуть вони вплинути на підтримку України із середини європейських країн?
— Майбутні вибори у федеральних землях Німеччини покажуть, чи здатні правлячі партії повернути довіру громадян. У селах, звісно, турбуються про майбутнє фермерів. Новий рух Freie Wähler («Вільні Виборці»), ймовірно, отримає певний процент у сільській місцевості.
Важливим є питання, як ЄС та Німеччина зможуть контролювати питання міграції та ціни на енергію, а також розвивати економіку.
Щодо Німеччини, то політики із федеральних земель не мають прямого впливу на підтримку України. Проте непрямий вплив все ж існує. Деякі із місцевих політиків намагаються виграти вибори, просуваючи ідею, що потрібні переговори із путіним й виступають проти позиції німецького уряду та навіть проти лідера своєї партії.
Такі настрої ми бачимо хоч серед політиків соціал-демократичної партії, яка зараз при владі в уряді, хоч серед представників нині опозиційного Християнсько-демократичного союзу.
