Досі підконтрольна партнерам Президента компанія взяла кредит на сотні мільйонів в держбанку і, як виглядає, не планує його віддавати
Ще у 2005 році, коли Петро Порошенко був секретарем Ради нацбезпеки і оборони, контрольована ним фірма «Богдан Моторс» взяла кредит в державному Укрексімбанку на значну суму — 340 мільйонів гривень (67 мільйонів доларів за курсом 5,05).
Побудувавши автозавод, компанія вирішила… кредит не повертати.
Укрексімбанк же, зіткнувшись із несумлінним позичальником, звичайно ж, подав позов до суду. У жовтні 2014 року, коли Петро Порошенко вже очолював державу, держбанк виграв процес у компанії. Суд зобов’язав «Богдан Моторс» виплатити 386 мільйонів гривень (або, за тодішнім курсом долара 12,8 — 30 мільйонів доларів).
А тепер увага: у лютому 2015 року Господарський суд Києва приймає нове рішення, згідно з яким, на прохання «Богдан Моторс», компанія дістає розстрочення на 10 років на погашення кредиту в Укрексімбанку — до 2024 року.
Своєю чергою, контрольований вже оточенням Порошенка державний Укрексімбанк пропускає апеляційні терміни на оскарження рішення суду. А коли ж банк нарешті подав апеляцію, суд її не прийняв — якраз через недотримання термінів.
Отож рішення про розстрочення боргу на десятиліття набуло чинності.
Цікава річ, на початку 2013 року Порошенко розповів, що продав свою частку в цій компанії Олегові Свинарчуку. Незабаром Свинарчук змінив прізвище на Гладковський і тепер обіймає посаду першого заступника РНБО.
Загалом же структура “Богдан Моторс” вкрай заплутана. У ній понад 10 фірм, які часто володіють одна одною через третіх юросіб. Згідно з відкритою інформацією, ланцюжок власників акцій і засновників виводить на два фонди:
перший — ЗНКІФ «Сова», 100% акцій якого належать Свинарчукові, а другий — це ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенка. Тобто виходить, що Порошенко досі має частку в цьому бізнесі.
Газета «Експрес» обговорила ситуацію з президентом Українського аналітичного центру Олександром Охріменком.
— Чим можна пояснити те, що так легко реалізували таку аферу з коштами державного банку?
— Цей кредит, як виглядає, був виданий лише тому, що Порошенко в 2005-му обіймав високу державну посаду. Тепер же виплату відтермінували аж на 2024 рік. А що кредит у національній валюті, то навіть якщо гроші з того часу доведеться виплачувати, інфляція його знецінить. Отож державний банк на ньому втратить, а не заробить. Притім ніхто не знімає з банку зобов’язань платити відсотки по депозитах, які в ньому люди і підприємства розміщують, мати інші видатки. І якщо постануть проблеми, то рятуватимуть банк коштом держави, тобто платників податків.
— Такі випадки з неповерненням величезних кредитів типові для нашої держави?
— На жаль, так. Час від часу трапляється інформація, що державні банки надають кредити компаніям, які так чи інакше пов’язані з представниками влади або з наближеними до них людьми. І знову ж таки нема гарантії, що ці позики повернуть. Це ще раз доводить, що той, хто при владі, може все.
— А чи можна притягти до відповідальності за такі оборудки?
— Закон вимагає, щоб, видаючи кредит, банк провів справедливу і незалежну оцінку фінансового стану підприємства,
яке його бере.
Лише слідство може встановити, чи була свого часу зроблена оцінка фінансового становища клієнта, чи її не робили або робили неякісно. Якщо підтвердиться, що працівники банку неналежно виконали свої обов’язки або заплющували очі на факти, вони повинні нести за це кримінальну відповідальність. Але це в теорії. А на практиці в українських
реаліях постійно доводиться остерігатись, що все вирішить не закон, а дзвінок з високих кабінетів.
Ірина КОВАЛЕНКО, газета «Експрес»
