Сестри-вінничанки, дев’яностолітня Галина Федорівна Томська та восьмидесятитрирічна Людмила Федорівна Колесова, померли принижені та ображені, приречені на злиденне існування, втоптані у бруд сімейством колишньої депутатки міської ради від “Української стратегії Гройсмана” Оксани Волошенюк, так і не дочекавшись справедливого правосуддя.
Між Тетяною Марченко (набувач) та Галиною Томською (відчужувач) 31 січня 2019 року було підписано договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Яною Бортнік.
Відповідно до нього, відчужувач передала у власність набувачу приватний будинок за адресою: провулок Симоненка, 5 та земельну ділянку 5 соток. А набувач прийняв зобов’язання довічно фінансово утримувати Томську та Колесову.
Наприкінці року Марченко повідомила, що захворіла та не може виконувати зобов’язання, запропонувавши іншу кандидатуру набувача – депутата Вінницької міської ради Оксану Волошенюк.
Якийсь час бабусь ретельно «обробляли», і ввечері 15 січня 2020 року привезли до них нотаріуса Яну Бортнік (її ділові та моральні якості – окремий епізод розслідування), яка посвідчила договір про зміну набувача.
1200 гривень на місяць обом і… не завжди оплачувана комуналка
Що ж натомість новий набувач Волошенюк давала Томській та Колесовій?
Будете здивовані віроломству її намірів практично «на халяву» отримати після смерті їхній будинок на Кореї — вартістю близько 45-50 тисяч доларів.
Отже, сторони домовилися про фінансове утримання… у 1200 (!) гривень на місяць на двох.
Що цікаво, Томська чомусь підписала документ, у якому була відсутня можливість перегляду цієї нікчемної, мізерної, за межею мінімальної порядності, суми.
Цитата з договору від 15 січня 2020 року:
“Відчужувач засвідчує, що визначений сторонами щомісячний платіж є достатнім для матеріального забезпечення відчужувача для задоволення його життєвих потреб та не потребуватиме подальшого перегляду…”.
Новий набувач також була зобов’язана оплачувати рахунки з комунальних послуг, що (майже) справно й робила.
Ось, фактично, все.
Безпорадні, дихаючі на ладан Томська та Колесова, були відправлені в справжнє пекло ще за згасаючого, але повного сподівань, життя. Страждали, хворіли все частіше та сильніше.
Колесова перенесла операцію внаслідок травми, і, звичайно ж, потребувала додаткової опіки.
Як стверджувала Галина Федорівна, Волошенюк та її чоловік Станіслав Володимирович приходили щонеділі перші три місяці. Цікавилися, які їм потрібні ліки, купували їх, приносили та… забирали гроші у розмірі їхньої вартості.
Потім рішуче припинили відвідувати їх, буваючи в будинку раз на місяць лише для зняття показників з лічильників за газ, електроенергію та воду.
“Восени 2021 року прорвало трубопровід, Волошенюк не приїхала допомогти і лише стверджувала, що… купила наш будинок у розстрочку. Ми з сестрою викликали майстра і відремонтували трубу власним коштом. Коли зламався газовий котел, набувач навідріз відмовилася нам сприяти у його ремонті. Добре, що сусіди не залишали нас у біді та допомагали, як могли.
…При підписанні договору вона присягалася доглядати нас із сестрою, але нехтує нами…”, — написала у скарзі Уповноваженому Верховної Ради з прав людини ще за життя Галина Томська.
Не все було гаразд і з оплатою за комунальними рахунками з боку набувача.
Рішення суду першої інстанції містить формулювання про те, що бабусям “з технічних причин” відключали газ, і іноді допускалася заборгованість по комуналці.
Заради справедливості, варто зазначити, що за весь дворічний період договірних відносин родина Волошенюк заплатила 200 тисяч гривень за газ, 13 тисяч за світло.
За відсутності іншої допомоги та догляду, які не входять в межі, за своєю суттю, принизливого договору, Томська зверталася до Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування з проханням про надання послуг з догляду вдома, але їй законно відмовили, пославшись на “довічний” договір.
У кінці-кінців Оксані Волошенюк у письмовій формі запропонували його розірвати.
Коли про її поведінку дізналися у міськвиконкомі та колеги по партії, вибухнув скандал, і депутатка (заради нерухомості?) була змушена скласти повноваження.
24 листопада 2022 року Томська подала до Вінницького міського суду позов про розірвання договору (суддя Володимир Воробйов), де Волошенюк доводила, що спірний документ «не передбачає догляд, допомогу та харчування, а виключно грошове утримання» (1200 гривень на місяць на двох).
Галина Федорівна померла 18 квітня 2023 року, за заповітом передавши будинок та нового набувача-депутатку міської ради молодшій сестрі. А також право добиватися правди в суді.
Як суддя, так і колишня депутатка, на процесі поводилися зверхньо та негідно.
Воробйов, на думку Агентства, незаконно спочатку заборонив журналісту проводити аудіо- та відео-фіксацію відкритого (!) суду, а потім взагалі заборонив можливість присутності ЗМІ, зробивши засідання закритими.
Кілька слухань буквально затикав рот восьмидесятитрирічній правоспадкоємиці, не проявляючи жодної шани до її поважного віку.
Це попри безліч свідчень аморального ставлення Волошенюк до підопічних.
Приміром, згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов комісією мікрорайону “Корея” від 15 лютого 2023 року, було встановлено, що пенсіонери Томська та Колесова “проживають у незадовільних, антисанітарних умовах, житлові та підсобні приміщення потребують ремонту, крім того, власниця будинку та її сестра мають вигляд виснажених людей”.
Хоча формально, на перший погляд, набувач виконувала умови договору. Чому формально і на перший погляд? Про це невдовзі роз’яснило рішення апеляційної інстанції, про що буде сказано нижче.
Фінал спору у першій інстанції виявився передбачуваним. Через те, що втрутилися “потойбічні” сили, що підтримують скандальну депутатку? — прим. Ред.
Воробйов відмовив в задоволенні позову, максимальну кількість разів вказавши в явно необґрунтованій ухвалі, що старенькі повинні були додатково купувати собі ліки, їжу, наймати доглядальниць та робітників для робіт по дому, а також його ремонтувати за 1200 гривень на місяць.
Агресори вламуються до будинку…
Офіційна версія партії скромно зводилася до того, що Волошенюк склала депутатський мандат через хворобу чоловіка, захисника Бахмута, який потребує лікування за кордоном.
Журналісти, тим часом, спостерігали іншу картину, коли 18 травня 2023 року виїхали за місцем проживання до ще тоді живої, другої, літньої жінки.
Волошенюк із чоловіком Станіславом Володимировичем, на вигляд цілком здоровим, принаймні фізично, мужиком (прописаними за адресою: провулок Симоненка, 5), буквально вламувалися всередину житла, чому, як могла, не бажаючи їх бачити, перешкоджала Людмила Федорівна.
Самі події – з ознаками дрібного хуліганства – розгорталися у розпал розгляду спору вищевикладеним Воробйовим, коли не минуло й сорока днів (!) від дня смерті Галини Томської.
Молодша сестра розповіла журналісту Агентства про те, що Волошенюк не допомогла з похороном (хоча в договорі оплата витрат на поховання передбачена окремим пунктом – прим. Ред.).
У суді вона заявила, що не була обізнана про смерть… І заднім числом, через три місяці (!), надіслала на купівлю труни 5000 гривень… Що пронира Воробйов у своїй божевільній мотивувальній частині рішення відобразив як сумлінну обставину виконання договору.
«Коли у лютому 90-річна сестра дізналася, що в будинку прописалося все її сімейство, у неї різко почало здавати здоров’я, вона перестала їсти та весь час плакала», — розповіла правоспадкоємиця.
Волошенюк end Co на нари?
Щодо прописки родини Волошенюк у будинку відчужувача – питання вже до правоохоронних органів. Так, у договорі про довічне утримання чорним по білому зафіксовано: “Набувач гарантує, що відчужувач та Колесова Людмила Федорівна залишають за собою довічне право на проживання у вказаному цілому житловому будинку. Відчужувач не має права: надавати для користування, вселяти та реєструвати щодо проживання в житловому будинку інших осіб”.
Було викликано наряд поліції. Журналіст наполіг притягти агресорів до адміністративної відповідальності.
Не знайшовши більш слушних аргументів, “воїн світла і добра” став тикати “факи” представнику ЗМІ, адвокату та сусідам.
При цьому докорінно незаконною була позиція поліцейського, який зажадав, аби журналіст (на вулиці, в громадському місці!) припинив вести зйомку.
У Воробйова екс-депутатка невдовзі дасть брехливі свідчення про те, що цього дня “разом із дільничними інспекторами прибули за місцезнаходженням належного їй будинку з метою зняття показників з лічильників, перевірки стану майна і отримання інформації щодо розміру компенсації за поховання. Проте, Колесова Л.Ф. не надала можливості їй зайти до будинку… за участі невідомих людей створила скандальну ситуацію, ображали її та чоловіка, брехали…”.
Журналіст Агентства розслідувань приїхав на місце конфлікту, коли співробітників поліції там ще не було, а агресивно поводився і посилав присутніх у пішу еротичну подорож саме її чоловік!
За неофіційною інформацією, саме за подібну непристойну поведінку особисто Володимир Гройсман вказав Волошенюк на двері для виходу з партії.
Юрист за освітою та чинний адвокат(№ свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю 000116) ніяк не могла вгамуватися.
До тих пір, поки її не урезонило рішення Апеляційного суду від 28 травня 2024 року.
Його слід процитувати:
“Зі встановлених апеляційним судом обставин вбачається, що після укладення договору довічного утримання суттєво змінилися життєві обставини позивачки Томської Г. Ф., якими вона керувалась, укладаючи такий договір, а саме погіршився стан здоров’я внаслідок вікових змін, й вона потребувала постійного стороннього догляду через безпорадний стан, які вона не могла передбачити, а відповідачка Волошенюк О.В. не погодилась на розірвання договору в позасудовому порядку… За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки виконання договору довічного утримання на попередніх умовах було б неприйнятним для позивачки та порушувало співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б позивачку отримувати постійний догляд за отримане грошове утримання, яке було у значній мірі недостатнім для її потреб з урахуванням віку і стану здоров’я”.
Колишня депутатка прихопила до суду цілу купу чеків та квитанцій про нібито надану допомогу ледь не на півмільйона гривень. Суд відсік ці “докази”: “Платіжні документи про придбання продуктів харчування та медичних препаратів, на які посилається відповідачка, не свідчать про придбання вказаних товарів позивачці”.
У судах Волошенюк також “козиряла” тим, що купила стареньким за 1299 гривень порохотяг. Але навіщо, якщо в будинку не проводилося елементарне вологе прибирання?
Отже, Вінницький апеляційний суд ухвалив позов Колесової (Томської) задовольнити, а договір про довічне утримання – розірвати.
Волошенюк звернулася із касацією до Верховного Суду України.
Тим часом Колесова потрапила до лікарні із запаленням легень, в якій померла 24 червня 2024 року.
Тепер про те, завдяки кому молодша сестра остаточно не дочекалася правосуддя. Мова про нотаріуса Яну Бортнік (за деякими даними, подругу Волошенюк).
У день посвідчення договору про зміну набувача (Оксани Волошенюк) нею було накладено заборону на відчуження майна.
А ось зняти цю заборону Бортнік за жодних умов, незважаючи на вердикт апеляції, що набрав законної сили, не зажадала.
В бесіді з журналістом Агентства послалася на те, що офіційно нібито не отримувала рішення суду, і взагалі… “воно якесь сумнівне”. На її погляд.
Потім повідомила, що «післязавтра відлітає у відпустку за кордон».
…Після скарги до вищої інстанції ця нотаріус таки затрималася у Вінниці й виконала законні вимоги нового набувача, який тривалий період часу, поза всілякими договорами, морально та матеріально підтримував обох сестер.
Артем Фляжніков
