На сайті Кабміну з’явилася петиція із закликом створити новий державний орган – мовну поліцію, яка контролюватиме виконання мовного законодавства. Тим часом в Івано-Франківську анонсували започаткування мовної інспекції. “Апостроф” з’ясував, чи матимуть всеукраїнське поширення ці ідеї і чи не спричиняють вони розкол у суспільстві.
Звільнити з посади уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя та створити новий державний орган – мовну поліцію. Про це просить Вероніка Ольшанська, авторка петиції на сайті Кабінету Міністрів. Мовна поліція, згідно із задумом ініціаторки, “забезпечуватиме ефективний контроль за виконанням Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “В умовах гібридної війни та інформаційної агресії важливо, щоб українська мова була належно захищена і підтримана в публічному просторі”, — йдеться у петиції.
Ольшанська зазначає, що діючий інститут уповноваженого “не справляється з цим завданням, що негативно впливає на статус української мови”. Зокрема, процедура подання скарг є надто складною, а уповноважений із захисту державної мови “розглядає лише ті випадки, які мають великий розголос, що призводить до нерегулярного контролю за дотриманням закону”, вважає авторка петиції.
Згадала Вероніка Ольшанська і відому мовознавицю Ірину Фаріон, яку вбили 19 липня у Львові.
“Щодня в публічному інформаційному просторі з’являються нові скандали на мовному ґрунті, однак навіть публічні порушення часто не призводять до належного покарання, що створює почуття незахищеності серед громадян, — йдеться у петиції. — Ситуація з Іриною Дмитрівною Фаріон, видатною мовознавицею, яка активно захищала українську мову, є показовою. Публічне компрометування, репутаційна атака та, в результаті, фактичне вбивство цієї видатної постаті стали сигналом для українців. Відсутність адекватної реакції з боку омбудсмена на ці події викликала занепокоєння серед громадян, які захищають свої мовні права”.
Тим часом в Івано-Франківську знайшли спосіб контролювати виконання мовного законодавства.
Франківські мовні інспектори — хто це і чим вони займуться
Ідея створення мовної інспекції в Івано-Франківську, за словами мера міста Руслана Марцінківа, виникла після зустрічі з уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Крім того, у місті дедалі частіше можна почути російську мову. “Якщо в 22-му році — на початку 23-го дуже багато людей, які приїжджали, хотіли курси української мови, багато проводили їх на замовлення, то зараз кількість бажаючих зменшилася. Хоча вживання російської не змінилося, а можливо і збільшилося. Це є проблема, багато франківців зверталося до нас, що треба проводити такі заходи — не тільки соціальну рекламу, а й відповідну роботу, щоб люди не забували, що державною мовою є українська”, — сказав міський голова в одному з інтерв’ю.
Руслан Марцінків повідомив, що вже 74 людини зголосилося стати мовними інспекторами, очікується, що їх буде не менше 100. За задумом, вони пройдуть відбір та навчання, а відтак працюватимуть на громадських засадах. “Ми хочемо, щоб наше місто було максимально україномовне, тому популяризуємо всі наші ініціативи — їх дуже багато. У нас прийнята програма розвитку української мови, пам’ять Ірині Фаріон, дуже багато заходів — зустрічей з письменниками, з популяризації української книги”, — наголосив він.
Мер розповів, що мовні інспектори популяризуватимуть курси української мови, будуть “слідкувати за дотриманням законодавства, зокрема, при обслуговуванні в магазинах, у кафе”. Інспектори діятимуть у межах законодавства, вони “толерантно робитимуть зауваження”, запевнив він. А в разі агресії — викликатимуть правоохоронців.
Мер Франківська закликав інші міста впроваджувати аналогічну ініціативу.
Чи стануть мовні поліція та інспектори загальноукраїнським явищем
“Станом на 20.09.2024 виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не приймав та не отримував документів щодо створення “мовної поліції” у Києві”, — повідомила КМДА у відповідь на запит “Апострофа”.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв каже, що “абсолютно задоволений” роботою уповноваженого із захисту державної мови, і “не бачить необхідності у посиленні контролю” за дотриманням мовного законодавства. “Уповноважений та його команда чудово працюють, — сказав він “Апострофу”. — Прочитав петицію, і вважаю її провокацією, яка спрямована проти української мови, проти закону про мову, та проти інституту уповноваженого”.
На думку соціолога Віктора Небоженка, функціонування таких мовних інспекцій, як у Франківську, може стати джерелом конфліктів. Однією стороною можуть бути, наприклад, російськомовні українські військові, які в силу пережитого, легко провокуються на бійку.
“Закон один для всіх і його потрібно виконувати. Обмежити регіони в частині запровадження механізмів контролю ми не можемо, якщо вони створені відповідно до законодавства”, — прокоментував “Апострофу” франківську ініціативу голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
До поляризації у суспільстві подібні ініціативи не повинні призвести, переконаний політолог Дмитро Левусь. “Навряд ми можемо говорити, що це буде надто поширене. Мені здається, що перебільшується значення самого факту [створення мовних інспекторів]”, — прокоментував співрозмовник видання.
Політолог Олександр Палій теж не прогнозує масовості громадському мовному рухові — це буде “невеличкий поверховий контроль”. Він припускає, що об’єктом уваги мовних інспекторів буде бізнес та посадові особи. “Це нормальний державний контроль. А громадяни мають право в приватному житті користуватися якою завгодно мовою, хоч суахілі”, — зауважив він “Апострофу”.
Загалом започаткування громадських мовних інспекторів — нормальний процес. “Для забезпечення функціонування української мови дійсно мають розширюватися можливості мовного омбудсмена. Тому це логічно, що відбувається пошук цих механізмів”, — резюмував Левусь.
