Уряду України терміново потрібні джерела покриття зростаючих витрат на ведення війни з російським агресором. В країні збільшуються різні податки, збори та інші платежі до бюджету. Кабмін також не залишає планів обкласти ПДВ та митом посилки, які українці отримують з-за кордону. «Апостроф» розбирався у плюсах та мінусах такого потенційного кроку української влади.
Уряд України шукає будь-які можливості для збільшення надходжень до державного бюджету. Це необхідно насамперед для того, щоб забезпечити фінансування військових потреб, оскільки за домовленістю з союзниками їхня фінансова допомога не може бути нами використана з цією метою.
У вересні було ухвалено закон про внесення змін до держбюджету на 2024 рік, згідно з яким видаткову частину бюджету збільшено на 500 мільярдів гривень. Ці гроші також будуть спрямовані на оборону та безпеку країни.
Для фінансування цих та інших витрат потрібні додаткові кошти. Їх, зокрема, можна отримати за рахунок підвищення податків та зборів (і/або за рахунок покращення збирання існуючих податків та зборів, але з цим в Україні традиційно погано).
Також у вересні Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про підвищення податків, яке, як очікується, до кінця цього року принесе до бюджету додатково близько 60 мільярдів гривень.
Ще одним джерелом суттєвого поповнення бюджету може стати оподаткування посилок, які наші громадяни одержують з-за кордону.
На сьогодні в Україні міжнародні посилки, вартість яких не перевищує 150 євро, не обкладаються ПДВ та митом. При цьому, якщо вартість посилки перевищує цей ліміт, податки стягуються не з усієї суми, а лише з її перевищення (наприклад, якщо посилка оцінена у 200 євро, податок сплачується з 50 євро).
Така податкова пільга дозволяє співвітчизникам купувати різні товари на міжнародних маркетплейсах, ціни на які нижчі, часом суттєво, ніж в українських торгових мережах.
Бій з «тінню»
Крім того, що за рахунок податкової пільги на міжнародні посилки бюджет країни недоотримує значні суми, масове придбання товарів на закордонних маркетплейсах створює конкуренцію вітчизняним виробникам та торговельним мережам, причому, на їхню думку, недобросовісну, оскільки вони, вітчизняні виробники та торговельні мережі, як вони самі стверджують, сплачують усі податки в Україні.
«Весь одяг купується через польські інтернет-магазини, тому що вони працюють без податків. І зараз багато українських виробників зазнають величезних збитків», — сказав у розмові з «Апострофом» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
До того ж, пільга, що діє на сьогодні, використовується «тіньовим» бізнесом у «сірих» схемах – замість здійснення закупівель великих партій товарів вони використовують невеликі поштові відправлення, внаслідок чого або взагалі не платять податки і мита, або платять їх за мінімумом.
«Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в «тіні». Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все«, — заявив в липні цього року в одному з інтерв’ю міністр фінансів Сергій Марченко.
Тоді ж у липні уряд на пропозицію Мінфіну вніс до Верховної Ради законопроєкт, згідно з яким, крім іншого, пропонувалося знизити неоподатковуваний ліміт на посилки до 45 євро.
Втім, на початку серпня цей проєкт було відхилено, і на сьогодні нових законодавчих ініціатив щодо оподаткування посилок немає.
«Поки ніхто нічого не розробляє, — написав у своєму телеграм-каналі перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. – Я поки не можу назвати конкретну людину чи навіть інституцію, яка б готова була нормально це розробити і подати».
Плюсів більше, ніж мінусів
На думку Іллі Несходовського, запровадження норми щодо зниження безподаткового та безмитного ліміту на вартість посилок до 45 євро виглядає цілком прийнятним.
«Те, що зараз, — це відверта дурня, тому що обслуговування обходиться дорожче, ніж податки, які надходять до бюджету, — каже експерт. — Якщо посилка на 155 євро, то оподатковуються лише 5 євро. При тому, що потрібно провести митний огляд, скласти декларацію, і виникає питання, навіщо все це робиться, щоб зібрати такі копійки Тому у разі перевищення ліміту, оподатковуватись має вся посилка».
«Апостроф» вирішив дізнатися думку з цього приводу провідних українських маркетплейсів та поштових операторів, проте більшість із них проігнорували запит видання, а деякі відповіли на нього, але вважали за краще утриматися від коментарів.
«Затримки справді можуть виникнути, і деякі посилки замість двох тижнів будуть доставлятися за чотири тижні через митні процедури, — визнає Ілля Несходовський. — Але, на моє переконання, це абсолютно некритично. І, у будь-якому випадку, надходження від цих податків перекриють ті проблеми, які можуть виникнути».
Тяганини з адмініструванням податків можна було б уникнути, використовуючи механізм, коли ПДВ з посилки автоматично утримує маркетплейс – на користь країни, платником податків якої є покупець, тобто в нашому випадку України.
«Йдеться про one—stop shop (служба одного вікна, яка зокрема використовується в інтернет-торгівлі — «Апостроф»), і в Європі якраз переходять до такого оподаткування, — розповідає експерт. — Але це буде довго, а нам потрібно швидке рішення. А потім вже можна буде розробити механізм оподаткування one—stop shop».
Контрабанди менше не стане
Втім, далеко не всі вважають, що податкову пільгу на посилки слід скасовувати.
За словами експерта CASE Україна Володимира Дубровського, багато брендів мають так звані «ексклюзивних імпортерів», які фактично встановлюють у своїх країнах монополію на товари цих виробників.
«Це призводить до того, що ціни в Україні на багато брендових товарів можуть бути в рази вищими, ніж, наприклад, у США, де така практика заборонена. І єдиний спосіб вирівняти конкуренцію і позбавити цих ексклюзивних імпортерів їхньої ринкової влади – це дозволити громадянам купувати ці товари незалежно», — сказав Дубровський у коментарі «Апострофу».
Експерт також скептично оцінює роль посилок у «тіньовій» торгівлі. За його словами, доставка товару вартістю до 150 євро можна порівняти зі ставкою ПДВ, яка в Україні становить 20%. У той же час, великі партії товару здійснюються зі значними знижками, що виходить багатьом оптовикам, особливо ексклюзивним, дешевше, ніж якби вони купували їх через посилки.
Безумовно, пільга використовується в «тіньових» схемах, але масштаби зловживань тут досить скромні.
Володимир Дубровський нагадав, що коли Кабмін подавав податковий законопроєкт, він розраховував завдяки скасуванню пільги на посилки отримати від 6 до 8 мільярдів гривень на рік. При цьому, за його словами, зловживання на митниці оцінюються у 100-150 мільярдів гривень на рік.
«Це незрівнянні цифри, — каже експерт. — І навіть якщо цю схему (з посилками) закрити, зовсім необов’язково, що відповідний товар надходитиме в Україну легально – він просто піде тим же шляхом, яким іде більша частина контрабанди, через більші зловживання. Це призведе до того, що ще більше збагатяться ті, хто займається великими схемами».
Податкова євроінтеграція
За словами Володимира Дубровського, ексклюзивні імпортери вкрай зацікавлені у введенні мит та ПДВ на посилки, і вже досить давно лобіюють відповідний законопроєкт.
«А наш Кабмін, на жаль, любить прислухатися до різних лобістів», — зазначив експерт.
Втім, вистачає лобістів і серед тих, хто, навпаки, не зацікавлений у тому, щоби податкові пільги на посилки скасували.
«Тому великі шанси, що такий законопроєкт взагалі не ухвалять», — сказало поінформоване джерело «Апострофа».
Принаймні поки що.
Адже рано чи пізно Україні все ж таки потрібно буде вводити оподаткування посилок.
«Коли настане час вступати до Європейського Союзу, тоді доведеться гармонізуватися з нормами ЄС, — пояснює Володимир Дубровський. — Але цей момент потрібно відтягувати якнайдовше. Навіть у Євросоюзі оподаткування з нуля євро стане обов’язковим лише з 2027 року, а Україна хоче цю норму навіть раніше ЄС».
