Пенсійний вік в Україні становить 60 років, проте далеко не всі, хто його досягає, одержують право на пенсію. Основна причина, через яку українці пенсійного віку не можуть почати отримувати пенсійні виплати, – відсутність необхідного стажу. «Апостроф» розповідає, який стаж буде потрібен для того, щоб вийти на пенсію в 2025 році, яка діяльність зараховується до стажу, і що робити, якщо стажу все ж таки не вистачає.
У 2025 році в Україні підвищаться вимоги до стажу, необхідного для отримання громадянами пенсійного віку права на пенсійні виплати.
Підвищення вимог до стажу передбачено пенсійною реформою, згідно з якою протягом десяти років, починаючи з 2019 року, в Україні щороку зростає загальна кількість років стажу, який дозволяє громадянам отримувати пенсію за віком.
Сам пенсійний вік в результаті реформи не був змінений — як і раніше він становить 60 років як для чоловіків, так і для жінок.
Однак, далеко не всі громадяни, які досягають цього віку, автоматично отримують право на пенсію.
З кожним роком все більше
Щороку необхідний для отримання пенсії стаж збільшується на один рік.
Для того, щоб по досягненню 60 років отримувати пенсію у 2024 році, необхідно мати стаж не менше 31 року. Відповідно, у 2025 році для цього потрібно буде мати вже 32 роки стажу (вимога щодо стажу збільшуватиметься до 2028 року, коли досягне 35 років).
Тим, у кого у 2025 році не буде 32-річного стажу у 60 років, доведеться працювати як мінімум до 63 років. Наступного року українці у цьому віці отримають право на пенсію за наявності стажу 22 роки (2028 року вимога щодо стажу для 63-річних зросте до 25 років і на цьому зупиниться).
Однак якщо і в цьому віці стажу не вистачає, потрібно буде продовжити трудову діяльність до 65 років, і в цьому випадку вимоги щодо стажу становитимуть лише 15 років. До речі, для цього віку вимога щодо стажу не змінюється і залишиться на тому ж рівні й у 2028 році.
Підіб’ємо підсумок – у 2025 році, щоб отримувати пенсію, буде потрібно:
— у 60 років мати стаж не менше 32 років;
— у 63 роки мати стаж не менше 22 років;
— у 65 років мати стаж не менше ніж 15 років.
При цьому, якщо навіть у 65 років у громадянина немає необхідних 15 років стажу, йому можуть оформити так звану соціальну пенсію або, точніше, соціальну допомогу, розмір якої не може бути меншим за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (на сьогодні це 2361 гривня, 2025 року він залишиться на тому ж рівні).
Говорячи про стаж, треба розуміти, що йдеться виключно про офіційну трудову діяльність. Тобто, якщо людина протягом багатьох років, а то й десятиліть, займалася ремонтно-оздоблювальними роботами, не будучи оформленою як індивідуальний підприємець (ФОП), відповідний період їй у стаж не буде зараховано.
Більше того, навіть на тих, хто оформлений на роботі офіційно, може чекати неприємний сюрприз, якщо роботодавець не робив за них відрахування в Пенсійний фонд (єдиний соціальний внесок, ЄСВ). У зв’язку з цим є сенс заздалегідь навести довідки за місцем роботи та/або у відділенні Пенсійного фонду, та дізнатися, за який період за вас робилися відрахування ЄСВ.
Стаж буває різний
У сучасному українському законодавстві використовується поняття не просто стажу, а «страхового стажу». Основою для його формування для працівника та майбутнього пенсіонера є сплата ЄСВ.
Однак страховий стаж узвичаївся лише в 2004 році, коли набрав чинності закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Але що робити тим, хто почав працювати задовго до 2004 року? Хвилюватися не варто – до цього моменту до загального страхового стажу зараховується трудовий стаж. Але, знову-таки, йдеться лише про офіційне працевлаштування, тобто, якщо людина займалася тими самими ремонтами або, наприклад, працювала за кордоном, в стаж їй ці роки не підуть.
Важливо також зазначити, що у страховий стаж зараховуються роки строкової військової служби, причому як у тих, хто служив у незалежній Україні, так і у тих, хто призивався ще у радянську армію.
Це ж стосується і декретної відпустки. Цей період зараховується до страхового стажу, однак, починаючи з 2004 року, лише у випадку, якщо жінка отримує державну допомогу з догляду за дитиною.
А ось із навчанням ситуація інша. З 1 січня 2004 року час навчання у вищих та професійних середніх навчальних закладах не зараховується до страхового стажу, тоді як тим, хто відучився раніше, пощастило суттєво більше – ці роки в їхньому загальному стажі врахують. І це, зазначимо, стосується багатьох із тих, хто досягне пенсійного віку у 2025 році.
Втім, і тут можливі досить неприємні сюрпризи. Пов’язані вони можуть бути з тим, що в Пенсійному фонді не буде даних про вашу трудову діяльність, навчання у виші або службу в армії. Заповнити відповідні прогалини допоможе надання трудової книжки, диплома про закінчення навчального закладу, військового квитка. Подбати про це теж варто заздалегідь, оскільки у разі відсутності того чи іншого документа, швидше за все, доведеться звертатися безпосередньо на підприємство, де ви працювали, до вишу, в якому ви навчалися, до військової частини, в якій ви служили. У разі проходження строкової служби за часів СРСР це може бути особливо складно, оскільки військові частини того часу вже давно розформовані чи переформовані, до того ж вони можуть знаходитися на території інших держав, у тому числі в Росії. Це ж, до речі, стосується й навчальних закладів та підприємств. Це справді дуже непрості випадки, в яких може бути потрібна допомога юристів і навіть дипломатів.
Куплю стаж, дорого
Відсутність страхового стажу, необхідного для отримання пенсії, не є проблемою, яку неможна розв’язати. Адже стаж, якого бракує, можна просто «купити».
Ні, мова не йде про підпільну торгівлю страховим стажем, як, наприклад, дипломами вишів, водійськими правами чи довідками про інвалідність. Купівля стажу є абсолютно законною, і Пенсійний фонд навіть публікує інструкцію, як її здійснити.
Купити стаж можуть як застраховані, так і незастраховані особи віком від 16 років. Це можуть бути громадяни, які працюють за кордоном, але планують отримувати пенсію в Україні, люди передпенсійного віку, яким не вистачає стажу для отримання пенсії, а також ті, хто має низький рівень офіційного доходу, і вони хочуть збільшити розмір майбутньої пенсії.
До речі, купити стаж для пенсії можна не лише для себе, а й для іншої людини, якщо вона ще не є пенсіонером.
Щоб купити страховий стаж, необхідно укласти відповідний договір із Пенсійним фондом. Зробити це можна зокрема дистанційно через веб-портал електронних послуг ПФУ.
На сьогодні мінімальна вартість одного місяця страхового стажу становить 1760 гривень (22% від мінімальної зарплати у 8000 гривень). Оскільки у 2025 році розмір мінімальної зарплати не зміниться, сума місячного внеску за страховий стаж залишиться на нинішньому рівні.
Купувати чи не купувати стаж – справа абсолютно добровільна, і кожен сам має для себе вирішити, чи потрібно це робити.
При цьому слід розуміти, що оскільки страхові внески рахуються від мінімальної зарплати (хоча вони можуть бути і більшими), майбутні пенсійні виплати також навряд чи будуть вищими за мінімальні.
Ймовірно, для багатьох із тих, хто працює за кордоном, за умови, що йдеться про офіційне працевлаштування, і з кожної зарплати такого працівника робляться пенсійні відрахування, програма купівлі стажу в Україні не має сенсу, оскільки закордонна пенсія, напевно, буде вищою за вітчизняну.
При цьому, якщо хтось вирішить купити стаж для іншої людини – наприклад, для родича чи близького друга – це буде дуже великодушний жест, який напевно змінить життя цієї людини у похилому віці на краще. А турбота про ближнього – це те, чого нам завжди так не вистачає.
