Ще у травні середні темпи зростання цін в Україні були значно нижчими – близько 4-5%, пишуть Гроші. Це було навіть менше, ніж планував Національний банк. Головна причина прискорення темпів інфляції, озвучена чиновниками та експертами – різке зменшення врожаю в сільському господарстві. Воно сталося через несприятливі погодні умови протягом та наприкінці літа.
Про це пише LIGA.net, аналізуючи причини нинішнього зростання цін та оцінюючи, що відбуватиметься наступного року.
«Спекотна погода без дощів влітку та на початку осені цього року позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відбилося на їх пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів. Вище, ніж минулого, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча у жовтні темпи їх подорожчання сповільнилися», – наводить видання слова зі звіту НБУ.
Зазначається, що ці причини вказують незалежні експерти.
«Скорочення врожаю, наприклад, зернових олійних культур і ось, наприклад, на пшеницю ми очікували ще на початку року, тому що знизилися посівні площі. Але чого не очікували, так це різке скорочення врожаю овочів і фруктів. Саме через посуху він знизився на третина проти того, що у нас було у 2023 році. І саме ці дві складові споживчого кошика зросли у ціні найбільше”, — Прокоментував голова департаменту макроекономічних досліджень фінансової групи ICU Віталій Ваврищук.
Повідомляється, що за даними Держстату, зараз вартість свіжих овочів десь на 60-70% вища, ніж у жовтні 2023 року. При цьому збільшення вартості сировини, кормів та виробничих витрат, у тому числі на електроенергію, вплинуло на ціни борошна, круп, молока та м’яса. Ці чинники, на думку експертів Нацбанку, призвели до того, що цьогорічне здешевлення яєць суттєво сповільнилося. Водночас, завдяки активній переробці цукрових буряків нового врожаю відбулося зниження цін на цукор.
«Ми знаємо, що в Україні продукти харчування займають дуже вагому частку у споживчому кошику – близько 40%. Тому все, що відбувається в аграрному секторі, все те, що впливає на вартість продуктів харчування, очевидно, дуже помітно впливає і на загальний рівень цін, загальну інфляцію», – додав Ваврищук.
Оскільки середні доходи українців невисокі, значна їхня частка йде на задоволення базових потреб – переважно на продукти харчування. І якщо сюди додати ще, наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої, безалкогольні напої – це понад 50% споживчого кошика.
Як зазначає видання, чим багатша країна, чим багатша домогосподарства, тим більша вагома частка послуг у загальному споживанні. У більшості розвинених країн у споживчому кошику домінують послуги, а не товари. Відповідно, у них залежність від цінової ситуації на агроринку чи на ринку продтоварів значно менша.
«Але ситуація у сільському господарстві – це хоч і ключовий драйвер прискорення цін, але не єдиний. Серед інших факторів – дефіцит кваліфікованої робочої сили, через який роботодавці змушені підвищувати офіційну зарплатню стрімкими темпами – близькими до 20%. Це перекладається на ціни товарів та послуг, які надає бізнес», — пише LIGA.
Також повідомляється, що ще один фактор – девальвація гривні, яка становить понад 10% з того моменту, коли Нацбанк перейшов у режим керованої гнучкості курсу гривні у жовтні 2023 року. Витрати на дорожчий долар імпортери та роздрібні торговці теж закладали у ціни, тобто перекладали їх на споживача. Однак, на думку Ваврищука, наразі цей фактор уже практично вичерпаний.
Наголошується, що Нацбанк прогнозує, що найближчими місяцями подорожчання продуктів на тлі неврожаю, значних бюджетних видатків через війну, високих темпів зростання заробітних плат та дефіциту електроенергії під час опалювального сезону підштовхуватимуть ціни вгору. У своєму жовтневому прогнозі НБУ очікував на вихід інфляції за межі 10% у січні 2025 року. Однак згодом визнав, що це може статися раніше. Але навесні наступного року інфляція, за очікуваннями фінансистів, почне знижуватися. Наприкінці 2025 року становитиме 6,9% і надалі прагнутиме мети НБУ – 5%.
У той же час, як пише видання, експерти попереджають, що оптимізму Нацбанку можуть завадити фактори, які не залежать ні від нього, ні від уряду – «зовнішні шоки», зокрема пов’язані з погодними умовами чи війною. Але загалом у недержавних аналітиків прогнози щодо темпів інфляції оптимістичні.
«Наступного року ми, ймовірно, знову повернемось до нормального врожаю картоплі, яблук, моркви, інших овочів та фруктів. Навряд чи в червні наступного року буде чергове підвищення тарифів на електроенергію. Нагадаємо, останні два роки у червні тарифи на електроенергію для населення підвищували на 60-65%. І це теж вносило потужний внесок у інфляцію. Цього року, швидше за все, такого підвищення не відбудеться.
Раніше ми писали про те, що, згідно з очікуваннями Української зернової асоціації, у 2024 році врожай зернових та олійних культур становитиме 75 млн тонн – на 9,5% менше, ніж торік.
