Депутати Верховної Ради пропонують у кілька разів підвищити виплати на дітей, які не змінювалися вже десять років. У Кабміні з обережністю ставляться до цієї ініціативи, але загалом її підтримують, вважаючи, що вона дозволить покращити демографічну ситуацію в Україні. «Апостроф» з’ясовував, чи стануть збільшені допомоги стимулом для зростання народжуваності в країні.
Влада України всерйоз перейнялася демографічною ситуацією в країні.
Проблеми демографії очевидні, і вони виникли задовго до російського вторгнення 24 лютого 2022 року, а велика війна тільки посилила їх.
Влада націлена на повернення громадян, які залишили країну через війну, а також на залучення співвітчизників з українських діаспор, для чого буде створено спеціальне Міністерство об’єднання.
Втім, багато фахівців зовсім не впевнені, що навіть після завершення бойових дій в Україну повернуться всі, хто поїхав, не кажучи вже про тих, хто залишив Україну десятиліття тому чи взагалі народився за кордоном. У зв’язку з чим все частіше звучать думки щодо необхідності залучення в країну іноземних мігрантів, насамперед трудових. Проте українське суспільство поки що, ймовірно, не готове до появи значної кількості представників інших народів та культур.
При цьому питання демографії – це не лише вирішення поточних проблем, а й погляд у майбутнє. А воно багато в чому визначається рівнем народжуваності, який в Україні дуже низький. Якщо у 2012 році він становив 1,5 дитини на одну жінку, то у 2020 році – вже 1,2. А у воєнні роки він взагалі впав до одиниці, а, за деякими даними, ще нижче. Це при тому, що відтворення нації можливе при коефіцієнті не менше 2,2.
Все це посилюється вкрай високою смертністю, яка перевищує рівень народжуваності.
Нижче за мінімум
Низька народжуваність властива багатьом країнам Європи, де її намагаються стимулювати, зокрема, матеріально.
Існують виплати на дітей і в Україні. Проте вони не збільшувалися з 2014 року, незважаючи на те, що ціни за цей час значно піднялися, та й інші виплати, у тому числі зарплати та пенсії, також зросли.
На сьогодні загальний розмір допомоги при народженні дитини становить 41 280 гривень. Сума першої виплати – 10 320 гривень, після чого протягом трьох років щомісяця виплачується по 860 гривень.
Цілком очевидно, що щомісячні виплати мізерні, і сьогодні за ці гроші можна купити хіба що пачку памперсів.
Фактично це визнають і в уряді. У жовтні під час виступу у Верховній Раді міністр соціальної політики Оксана Жолнович сказала, що «розстрочка на три роки такої суми, можливо, є не дуже вдалим рішенням».
Проте Кабінет міністрів поки що не готовий запропонувати конкретні ініціативи щодо збільшення виплат матерям (на відміну від пенсій та деяких інших виплат).
Чого не скажеш про народних обранців. Лише у листопаді в Раді було зареєстровано три відповідні законопроекти, крім того, аналогічний документ було подано ще у березні цього року. На сьогодні всі вони перебувають на розгляді у парламентських комітетах.
Усі ці законопроекти пропонують збільшити загальну суму виплат – цифри варіюються від 115 до 380 тисяч гривень. Передбачається підняти як одноразові виплати при народженні дитини – від 24 тисяч гривень до майже 65 тисяч гривень, а також щомісячні – від 2563 гривень (стільки на сьогодні становить прожитковий мінімум для дітей до шести років) до 8000 гривень (поточний розмір мінімальної зарплати).
У бюджеті грошей немає
Суттєве збільшення виплат вимагатиме відповідних сум, які, за різними оцінками, та залежно від того, який із запропонованих законопроектів буде (якщо буде) взято за основу, можуть становити від 30 до 50 мільярдів гривень на рік. В середньому, мова може йти приблизно про 1 мільярд доларів допомоги наших закордонних партнерів. Тому що без неї, схоже, ніяк не обійтись.
Принаймні в уряді на це натякають, а іноді й кажуть прямим текстом.
Під час вже згаданої жовтневої зустрічі у Верховній Раді голова Мінсоцполітики Оксана Жолнович, відповідаючи на запитання про можливість збільшити виплати на дітей, сказала, що пріоритетом є сприяння якнайшвидшому поверненню матерією до роботи.
У свою чергу, прем’єр-міністр Денис Шмигаль у березні заявляв, що ініціативи народних депутатів щодо збільшення виплат на дітей є дуже важливими у світлі несприятливої демографічної ситуації в Україні, проте з погляду їх фінансування – все складно.
Наразі всі бюджетні кошти спрямовуються на оборонні потреби, але й після війни навряд чи у державній скарбниці буде достатньо коштів для фінансування подібних ініціатив.
«Якщо ми зможемо залучати додаткові кошти від партнерів, які відправлятимемо на ці цілі, це буде чудово, співпрацюватимемо з Міністерством фінансів для того, щоб якнайшвидше мотивувати молоді українські сім’ї заводити якнайбільше дітей», — сказав з цього приводу український прем’єр.
Сумнівний стимул
Припустимо, що українська влада знайде кошти для збільшення виплат з догляду за дітьми. Але чи стане це стимулом для зростання народжуваності, який нашій країні, безумовно, потрібен?
«Можливо, але на дуже короткий період, максимум, на три-чотири роки. І то – за ідеальних умов, — сказала в коментарі «Апострофу» директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова. — Ці виплати при народженні дитини не слід розглядати як спосіб стимулювання вищої народжуваності. Їх треба розглядати як спосіб подолання або, хоча б, зменшення бідності у сім’ях з маленькими дітьми».
Експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба також сумнівається, що збільшення виплат сприятиме зростанню народжуваності.
«Швидше, ні. Оскільки рішення сім’ї, пари завести дитину залежить, насамперед, від відчуття перспективи – їхньої персональної, а також країни, суспільства. Крім того, від доступу до інфраструктури безпеки, та загалом від відчуття безпеки, — сказав він у розмові з виданням. — А питання грошового покриття буде вже на третьому-четвертому місці» .
Він вважає, що такі виплати, безумовно, мають індексуватися, як мінімум, щоб компенсувати інфляцію.
«Але якщо розглядати їх як спосіб стимулювати народжуваність, вони не будуть таким фактором», — додав експерт.
Впевненість у завтрашньому дні
У певному сенсі виплати на дітей у тому вигляді, в якому вони сьогодні існують в Україні, можуть становити навіть певну небезпеку.
«Ця допомога особливо нічого не вирішує, навіть якщо збільшити суму, — сказав у коментарі «Апострофу» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський. — Звичайно, це деяка підтримка для родини, але після трьох років — що буде далі з підтримкою дитини? Адже витрати (на дитину) збережуться. І, якщо батьки заробляють небагато, це призведе до того, що сім’ї на цьому ґрунті будуть розпадатися».
У зв’язку з цим, вважає він, потрібно зберігати виплати як мінімум до 16-річного віку дитини (на це також потрібні кошти, з чим у нашій країні найближчим часом буде складно).
Але куди важливіше, щоб у країні була економіка, що динамічно розвивається.
“Щоб у батьків була зарплата, і щоб цієї зарплати вистачало на утримання не лише самого себе, а й дружини (чоловіка) та дитини. Якщо цього не буде, то скільки б ви не виплачували, це не дасть потрібного результату», — каже Ілля Несходовський.
Крім того, за його словами, у багатьох країнах для сімей з дітьми діють соціально-податкові пільги, і Україна могла б перейняти цей досвід: «Людина, що працює, віддає 20% свого заробітку (якщо зовсім точно, то 19,5% — 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору – «Апостроф»). Якби люди з дітьми платили хоча б удвічі менше, це була б набагато більша підтримка».
А загалом, щоб стимулювати народжуваність, потрібно, щоб люди мали впевненість у майбутньому.
«Щоб покращувалися умови доступу до дитячих шкільних та позашкільних закладів, щоб жінка реально могла поєднувати внутрішньосімейну зайнятість із оплачуваною роботою, щоб була впевненість, що завтра буде краще, ніж сьогодні», — резюмувала Елла Лібанова.
