Українські банки обмежать суми грошових переказів для своїх клієнтів. Цей крок спрямований на боротьбу з «тіньовою» економікою і може значно ускладнити життя тим, хто заробляє, не сплачуючи податки. «Апостроф» розбирався, по кому ліміти на перекази вдарять найбільше.
Найбільші українські банки запроваджують ліміти на грошові перекази своїх клієнтів. 10 грудня представники «ПриватБанку», «Ощадбанку», «ОТП Банку», «Правекс Банку», ПУМБ, «Райффайзен Банку», монобанку («Універсал Банку») та «Таскомбанку», а також «Незалежної асоціації банків України» та «Асоціації українських банків» підписали відповідний меморандум.
Документ ініціював Національний банк України (НБУ), і на сьогодні він відкритий для підписання іншими учасниками вітчизняного фінансового ринку.
У чому суть меморандуму: банки-підписанти з 1 лютого 2025 року запровадять ліміт на грошові перекази у розмірі 150 тисяч гривень на місяць для клієнтів із непідтвердженими джерелами доходів. З 1 червня 2025 року ліміт буде знижено до 100 тисяч гривень на місяць.
При цьому для клієнтів із непідтвердженими джерелами доходів та високим рівнем ризику ліміт на перекази з 1 лютого наступного року буде встановлений на рівні 50 тисяч гривень на місяць.
Ліміти не застосовуватимуться до клієнтів із підтвердженими джерелами доходів, зокрема до зарплатних клієнтів, а також до волонтерів.
Щодо клієнтів з високим рівнем ризику, то вони визначені законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Це, зокрема, особи, які проживають чи зареєстровані в державах, які не виконують міжнародні вимоги до фінансового моніторингу, в офшорних зонах, у країнах-агресорках (Росія та Білорусь), які пов’язані з країнами-агресорками, особи, щодо яких запроваджено санкції , а також іноземні фінансові установи за винятком тих, що зареєстровані у країнах Європейського Союзу та країнах-членах FATF (крім країн-агресорок).
Постанова НБУ від 19 травня 2020 року (№65) доповнює цей перелік клієнтами, які здійснюють фінансові операції з резидентами країн, які порушують вимоги FATF, які провадять діяльність у сфері віртуальних активів, щодо яких банк має підозру у відмиванні коштів або фінансуванні тероризму, яких банк підозрює в їх приналежності до компаній-оболонок, які здійснюють фіктивну діяльність.
Добровільно-примусові ліміти
Нагадаємо, Нацбанк з 1 жовтня 2024 року встановив ліміт у 150 тисяч гривень на місяць на перекази фізичних осіб з картки на картку. Меморандум, який пописали провідні банки країни, частково дублює це рішення, але при цьому посилює обмеження щодо високоризикових клієнтів, а також запроваджує ліміти не лише на перекази між картками, а й на рахунки за реквізитами IBAN..
Крім того, згідно з меморандумом, клієнти з непідтвердженими джерелами доходів не зможуть відкрити в одному банку більше трьох поточних рахунків в одній валюті (обмеження не поширюється на депозитні та кредитні рахунки, а також на рахунки, відкриті в рамках державних програм, таких, наприклад, як «Національний кешбек»).
Чому банки вирішили запровадити всі ці обмеження?
Однозначної відповіді це питання немає.
За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, головна мета банку, як і будь-якого іншого комерційного підприємства, – отримання прибутку. Відповідно, обмежуючи фінансові можливості своїх клієнтів, банки обмежують свої можливості заробітку.
«Очевидно, що їм «допомогли» ухвалити таке рішення», — сказав експерт у коментарі «Апострофу».
До речі, глава НБУ Андрій Пишний, який був присутній на церемонії підписання меморандуму, спростував інформацію про те, що регулятор нібито тиснув на банки. Водночас він визнав, що саме Нацбанк ініціював меморандум.
Як вважає колишній член Ради Нацбанку Віталій Шапран, ця ініціатива з’явилася тому, що регулятор фактично провалив раніше введені обмеження.
«Частину операцій просто направили через рахунки за реквізитами IBAN, частина пішла через валютний ринок, — сказав він у розмові з виданням. — Отже успіху з цими обмеженнями вони не досягли і тільки налякали клієнтів».
При цьому експерт звернув увагу на те, що далеко не всі навіть провідні банки підписали меморандум, до того ж, його виконання є добровільною справою, і будь-якої відповідальності за його невиконання немає.
З іншого боку, судячи з усього, до меморандуму приєднуватимуться інші банки.
«Значна частина перейде до цього правила, — прогнозує Андрій Шевчишин. — Або Нацбанк їх «умовить» перейти».
Полювання на дроперів
Нерідко у ЗМІ з’являється інформація про те, що той чи інший банк без попередження заблокував рахунок якогось свого клієнта, і тому потім знадобилося чимало часу та зусиль, щоб розблокувати рахунок.
Очевидно, що жорсткіші обмеження посилять цю ситуацію.
«Якщо банки будуть виконувати (меморандум) в точності, що вони анонсували, то звичайно незручності у клієнтів будуть. Коли рахунки блокують, це завжди проблема, і завжди неприємно, коли потрібно йти до банку і доводити, що в тебе є легальні джерела доходів», — каже Віталій Шапран.
Однак більшості громадян ці обмеження, мабуть, не торкнуться.
Згідно з меморандумом, обмежувальні заходи щодо грошових переказів запроваджуються з метою посилення боротьби з «тіньовою» економікою в рамках євроінтеграційних прагнень України.
Фактично ж вони спрямовані на протидію так званим дропам або дроперам, які за винагороду надають організаторам незаконних фінансових схем свої банківські реквізити, включаючи пін-коди, а ті використовують їх для своїх махінацій, які можуть обчислюватися мільйонами гривень.
«Вони вдарять по аферистам, схемникам, які через мережу дроперів реалізують товари та послуги без сплати податків. Це «чорна» торгівля технікою, електронікою, підакцизними товарами – алкоголем, тютюновими виробами, всім, що реалізується через інтернет, через телеграм-канали без сплати податків, — розповідає «Апострофу» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – І ось у них будуть певні труднощі. А для звичайних людей – я взагалі не бачу, як на них можуть вплинути ці обмеження».
За словами експерта, подібні схеми мають сенс для їх організаторів, коли через рахунки можна проганяти не менше ніж півмільйона гривень: «Як тільки ліміти встановлюються на 100 тисяч і, тим більше, 50 тисяч, по суті, така схема стає нецікавою, і люди переходять на більш прозорі моделі».
Треба сказати, що ліміти на перекази створять проблеми не тільки дроперам, а й взагалі всім, хто живе на неофіційні доходи. «І таким людям стане набагато складніше проводити свої операції — не скажу, що нереально, але це буде проблематично», — наголосив Андрій Шевчишин.
З «тіні» в нову «тінь»
Боротьба з «тіньовиками» — це правильно, проте виникає питання: чи є якісь ризики у зв’язку з обмежувальними заходами, що впроваджуються?
«Ризиків для звичайних людей я не бачу. Були ризики для волонтерів, які дійсно збирають та перекидають (на різні карти) мільйони, але для них зробили виняток, і для них теж не буде жодних проблем», — каже Олег Гетман.
Ті ж, у кого проблеми виникнуть, намагатимуться перенести свою незаконну діяльність у ті банки, які не підпишуть меморандум, якщо такі залишаться.
Дропери та інші не чисті на руку громадяни також шукатимуть способи обійти обмеження на грошові перекази, що сприятиме розвитку «тіньового» сектору (що дуже сумно, оскільки саме на боротьбу з «тіньовою» економікою ці обмеження й були спрямовані).
«Збільшиться роль готівки, інвалютної готівки та крипти, — розповідає Віталій Шапран. — На жаль, НБУ веде банки в неправильному напрямку — заборони на вільний ринок завжди погано впливають».
