У травні Кабінет Міністрів України розпочав процедуру впровадження у нашій країні Європейської професійної карти (ЄПК). Це електронний сертифікат, який засвідчує відповідність професійної кваліфікації спеціаліста стандартам країн Європейського Союзу (ЄС) або Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Коротко про – про те, що таке ЄПК і що треба зробити Україні, щоб працювати в ЄС стало простіше.
Для кого
Європейську професійну карту було запроваджено у 2016 році для спрощення визнання кваліфікацій для роботи в іншій країні ЄС/ЄЕЗ. Вона діє як для тимчасового надання послуг (терміном до 18 місяців), так і для постійної роботи.
Мета ЄПК – знизити бюрократичні бар’єри для фахівців, які бажають працювати в іншій країні. При цьому список професій поки що обмежений декількома: ЄПК доступна для лікарів загальної практики, фармацевтів, медсестер/медбратів, відповідальних за загальний догляд, гірничих інженерів (у певних країнах) та рієлторів. Вся справа – у значущості цих професій для здоров’я, безпеки та економіки, до того ж саме ці професії вимагають суворого регулювання та підтвердження кваліфікацій.
ЄПК підтверджує, що фахівець відповідає стандартам країни, в якій він бажає працювати, що особливо важливо для зазначених вище професій.
Як отримати ЄПК
Процес отримання ЄПК починається з реєстрації на порталі Your Europe, куди подаються документи – дипломи, сертифікати, довідки про репутацію. Потім усі дані перевіряються національними органами через систему Internal Market Information (IMI). Після схвалення IMI видається електронний сертифікат. Для тимчасової роботи ЄПК діє 18 місяців з можливістю продовження, для постійної – безстроково, але може знадобитися додаткова перевірка.
– ЄПК – це приклад того, як цифровізація спрощує життя професіоналів. Вона скорочує час на визнання кваліфікацій з місяців до тижнів, – заявляв неодноразово єврокомісар з внутрішнього ринку у 2020 році Тьєррі Бретон.
Застосувати на практиці
Євросоюз активно використовує ЄПК. Наприклад, польська медсестра, яка бажає працювати у Німеччині, подає заявку на ЄПК, завантажуючи диплом та сертифікати. Німецькі органи перевіряють документи через IMI, і за кілька тижнів вона отримує ЄПК, що дозволяє розпочати роботу в клініці. Аналогічно, італійський фармацевт може тимчасово працювати у Франції, а іспанський лікар переїхати до Ірландії на постійній основі.
В Україні ЄПК поки що використовується обмежено, але чим активніше йтиме євроінтеграція, тим швидше Європейська професійна картка увійде у життя фахівців.
– Українські медики мають високий потенціал для роботи в ЄС. ЄПК може стати мостом для їхньої інтеграції, – говорив у 2023 році міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Але є нюанс
Дійсно, ЄПК економить час, підвищує прозорість та спрощує доступ до ринку праці у ЄС. Однак її застосування обмежене п’ятьма професіями, а відмінності у національних стандартах можуть вимагати додаткового навчання. Крім того, Україна, швидше за все, має адаптувати свій класифікатор професій під євровимоги.
Так, назви професій мають відповідати термінології ЄС. Наприклад, “Лікар загальної практики” повинен чітко відповідати General Practitioner, а “Медсестра, відповідальна за загальний догляд” – Nurses responsible for general care.
До кваліфікаційних вимог мають бути включені стандарти ЄС, наприклад, 4600 годин навчання для медсестер (50% практики) або вища медична освіта для лікарів. Потім потрібна інтеграція з EQF 7 – European Qualifications Framework (Європейською системою кваліфікацій), яка також потребуватиме уточнення кодів професій (наприклад, 2221 для лікарів, 2222 для медсестер) та додавання підкатегорій для ЄПК. Для рієлторів (код 3339) та гірничих інженерів (якщо не регулюються) мають бути запроваджені нові коди. А якщо гірничі інженери чи рієлтори не регулюються, розробити стандарти їхнього навчання та ліцензування.
– Євроінтеграція потребує модернізації наших стандартів. Оновлення класифікатора професій – ключ до відкриття європейського ринку для українських фахівців, – зазначила віцепрем’єр з євроінтеграції Ольга Стефанишина у 2024 році.
Що це дасть
Впровадження ЄПК дозволить визнати українські дипломи та кваліфікації у ЄС, спростить доступ до роботи у країнах ЄС, підвищить конкурентоспроможність фахівців на міжнародному ринку. Чи означає це, що працездатні українці кинуться до Європи працювати за фахом? Зовсім ні, адже для повноцінного працевлаштування однієї Європейської професійної карти мало: необхідно мати кошти для виїзду та проживання на перший час, вивчити мову, причому для лікарів це рівень навіть не В2, а С1 та вище. До того ж українські дипломи визнаються в Євросоюзі через пень-колоду, оскільки процес залежить від професії та країни.
Для регульованих професій, про які йшлося вище, ЄПК спрощує процедуру, але потребує відповідності стандартам ЄС. Для нерегульованих професій може знадобитися нострифікація дипломів. Євроінтеграція України та її участь у Болонському процесі сприяють визнанню, але необхідні подальші кроки щодо гармонізації стандартів та цифровізації. Тож чекати на Європейську професійну карту раніше ніж за кілька років не варто.
