21 серпня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, що обмежує доступ до даних про нерухомість та до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать будь-яким юридичним особам. Це може ускладнити викриття корупціонерів.
Про це пише Delo.ua.
Відповідний законопроєкт № 11533 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів” під час голосування в цілому підтримав 231 народний депутат, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Чому хочуть закрити реєстри
Народний депутат від фракції “Слуга народу” Ігор Фріс, який є одним з ініціаторів документа, пояснив, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані оборонні підприємства, адже інформація про об’єкти нерухомості таких підприємств є легкодоступною у відкритих державних реєстрах, що спрощує ворогу визначення цілей для повітряних ударів.
За словами нардепа, законопроєкт №11533 на час дії воєнного стану та рік після його закінчення обмежує публічний доступ до інформації про адреси юридичних осіб та їх майна та земельних ділянок в державному реєстрі прав на нерухоме майно. Також вносяться зміни щодо обмеження доступу вказаної інформації в інших реєстрах (промислових зразків, винаходів, інтелектуальної власності тощо).
Водночас Фріс переконує, що зазначений документ не стосується фізичних осіб, а тому журналісти зможуть продовжувати викривати нечесних чиновників та корупціонерів.
Стосовно інформації про підприємства представникам ЗМІ доведеться звертатися до державних реєстраторів і отримувати відповідь у письмовій формі за ціною, яка визначена законом.
Фріс нагадав, що у грудні росіяни зламали реєстри, тому не виключено, що великий обсяг інформації про юридичних осіб і їх майно перебуває в руках ворога. Тому наразі неможливо обмежити інформацію виключно про юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, адже це допоможе агресору ідентифікувати такі підприємства.
Народна депутатка Ірина Геращенко пише, що обмеження даних також охоплює:
- технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;
- судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;
- координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.
На захисті корупціонерів: що турбує активістів
Як заявили в “Центрі протидії корупції”, норми прийнятого закону значно ускладнять роботу для журналістів з виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних.
“Законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії – зʼясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юрособі, буде складно”, – стверджують в ЦПК.
Там переконані, що цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості.
Фундація DEJURE своєю чергою вважає, що через такі зміни корупціонери “почнуть переписувати своє майно на юросіб, і суспільство не дізнається, де схована чергова “вілла судді” чи “дача прокурора”.
Нагадаємо, у грудні 2024 року Україна стикнулася з масштабною кібератакою на державні реєстри. Повністю відновити функціонування єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції вдалося лише через місяць – 20 січня 2025-го.
