Третє місце. Але з іншого боку

Якщо рік тому Сполучені Штати займали перше місце в рейтингу конкурентоспроможності від швейцарського інституту управління “IMD”, то тепер поступилися Гонконгу й Швейцарії, пише газета Експрес.

Цікаво, що США були лідером списку з 2012 року, а раніше ним був той же Гонконг (нагадаємо, Гонконг (китайська назва — Сянган) є самоврядним регіоном КНР, до 1997 року впродовж цілого століття орендованим Британією).

Натомість Сингапур, один із головних фінансових центрів Азії, який торік перебував на третій сходинці цього умовного п’єдесталу, наразі опустився на четверту позицію.

Україні 2015 року експерти “IMD” віддали друге місце з кінця, тепер наша країна піднялася у списку на одну сходинку.

Чому ж найбільш конкурентоздатною державою світу нині є маленький Гонконг із населенням трохи більшим за 7 мільйонів, а не країна з понад 40 мільйонів українців? У чім секрет економічного дива цієї країни?

Ситуацію прояснюють кандидат економічних наук ЮріЙ Кирилов та економіст Ігор Мегец.

— З яких стартових позицій починалися гонконзькі реформи, і як вони змінили країну?

Ю. Кирилов: — Досвід нових індустріальних держав Азії, так званих “азійських тигрів” — Гонконгу та Сінгапуру — свідчить: високі темпи економічного зростання можливі навіть, якщо в країні немає покладів нафти, газу та руди, а часто навіть будівельного піску та питної води, які доводиться імпортувати. Незважаючи на дефіцит ресурсів і корисних копалин, ці дві країни зробили стрімкий економічний прорив, потрапивши в першу п’ятірку світу за рівнем ВВП на душу населення.

І. Мегец: — У 1960 році ВВП Гонконгу на душу населення (в цінах 1985 року) становив 2200 доларів. До 1980-х років Гонконг підійшов уже з 5700 доларів ВВП на душу населення. До 2003 року їхній ВВП на душу становив уже 24 тисячі доларів!

Ю. Кирилов: — Середня заробітна плата сягає тут 9 тисяч доларів США, або майже в 20 разів вища, ніж у сусідньому Китаї, населеному таким же етносом і з подібними географічними та природно-кліматичними умовами. У Гонконзі найбільша в світі концентрація мільярдерів. На кожний 1 мільйон громадян у цій китайській автономії припадає три мільярдери, що є найвищим показником у світі.

— Нічогенькі такі зміни. Чи можливі настільки ж радикальні позитивні трансформації в Україні?

Ю. Кирилов: — Економіка України перебуває у летаргійному сні і в найближчі роки надати їй прискорення, перебудувати деструктуровану країну — експортера металу та інших сировинних продуктів — при темпах зростання на рівні 2 — 3% неможливо. Треба забезпечити зростання економіки на 6 — 8% на рік.

Тому Україна має знайти особливий шлях стрімкого економічного розвитку в умовах глобалізації.

— А які секрети можна запозичити в цій справі в Гонконгу?

Ю. Кирилов: — Влада Гонконгу і Сінгапуру стверджує, що секрет їхнього процвітання грунтується на чотирьох складових: англійська мова, низькі податки, надзвичайно прості умови ведення бізнесу та високооплачувані та висококваліфіковані чиновники.

І. Мегец: — До речі, нині у Гонконзі державної пенсійної системи взагалі нема, а середній сінгапурець на пенсії отримує приблизно 250 доларів (що дуже мало для розвиненої країни). Інакше кажучи, тут усім пропонується самозреалізуватися у бізнесі, не чекаючи на гідну соціальну опіку з боку держави. Зате у бюджети останніх років держава щоразу закладає зростання приблизно на 7% витрат на розвиток інфраструктури. Ось вам умови — заробляйте і живіть!

Сумарна ставка податків тут становить 22,8%.

Ю. Кирилов: — М’який фіскальний режим досить швидко привернув до регіону величезний грошовий і товарний потік. Гонконг, де проживають трохи більше ніж 7 мільйонів осіб, увійшов у десятку найбільших торговельних центрів світу.

Завдяки фіскальному лібералізму банки й корпорації з усього світу прагнуть перенести до Гонконгу або Сінгапуру свої головні офіси або хоча б відкрити представництва.

У 2010 році, коли по світу поширилась іпотечна криза та «заморожувалися» будівельні проекти, інвестори вклали в нерухомість Гонконгу 15,2 мільярда доларів США. Це третина того, що залучили всі галузі України за перші 20 років незалежності!

— Низькі податки — це зрозуміло. А чим місцева влада зваблює на свою територію світовий капітал?

І. Мегец: — Подивімося на індекс економічної свободи. У 2015 році найбільш економічно вільними в світі стали саме Гонконг (89,6 з 100 балів) і Сингапур (89,4). Притім 1995 року, коли індекс розрахували вперше, мало що змінилося, — і тоді в цьому рейтингу лідирували саме ці дві країни. Вони належать до повністю економічно вільних держав, яких у світі лише п’ять.

Станом на кінець 2011 року фондовий ринок Гонконгу був третім за величиною в Азії і сьомим у світі (загальна капіталізація 1 496 компаній досягала 2,2 трильйона).

У кінцевому підсумку свобода підприємництва, викорінення корупції та інтеграція у міжнародний процес сприяли тому, що дві молоді азійські держави опинилися на вершині світового капіталізму.

Андрій ГАНУС