Країни Європейського Союзу змогли домовитися про узгоджені дії на ринку газу у світлі можливого припинення постачання палива з Росії. Ухвалена угода передбачає скорочення споживання газу на 15%, хоча для деяких учасників блоку діятимуть винятки. «Апостроф» з’ясовував, чи зможе Європа перезимувати без великих проблем, якщо «Газпром» перекриє газ, і як ця ситуація позначиться на Україні.

Країни Євросоюзу погодили скорочення споживання газу через зниження поставок палива з Росії. Йдеться про зменшення використання газу в середньому на 15%. Економія має розпочатися у серпні та триватиме до кінця березня наступного року.

«Метою зниження попиту на газ є його економія напередодні зими, щоб підготуватися до можливих перебоїв з поставками газу з Росії, яка постійно використовує енергоносії як зброю», — йдеться в офіційному повідомленні ЄС.

Документ передбачає добровільне скорочення споживання, проте у разі виникнення «екстренної ситуації» воно може стати примусовим.

Втім, є в угоді й низка винятків. Скорочення споживання газу не має торкнутися країн, які не підключені до європейської газової мережі, а також країн-експортерів газу.

Крім того, вирішено не заощаджувати на хімічній та металургійній промисловості. До речі, вони і так вже сильно постраждали від космічних цін на газ, і деякі підприємства скоротили або зовсім зупинили виробництво.

Солідарність дорогою ціною

Як було заявлено, рішення ЄС скоротити споживання газу пов’язане з тим, що росія, на яку донедавна припадало близько 40% всього газу, що споживається в країнах Євросоюзу, останнім часом планомірно зменшує обсяги своїх поставок до Європи, знаходячи для цього надумані причини, а іноді навіть зовсім їх не надаючи.

Зовсім недавно «Газпром» зупиняв на плановий ремонт газопровід «Північний потік», яким газ йде до Німеччини, що є найбільшим споживачем палива в Європі, і були великі побоювання, що поставки цим маршрутом не відновляться після профілактичних робіт. «Північний потік» все ж таки запустили, але зі зниженням обсягів прокачування, які на сьогодні становлять лише 20% від його проектної потужності.

При цьому росія не збільшує постачання іншими маршрутами. Більше того, повністю зупинено газопровід «Ямал-Європа», що йде через Польщу (і, до речі, Білорусь) – таким чином кремль «карає» поляків, хоча вони вже повністю відмовилися від газу країни-агресора.

Що стосується українського маршруту, то зараз газ ним подається тільки через газовимірювальну станцію (ГВС) «Суджа». Друга ГВС «Сохранівка» опинилася на тимчасово окупованій території в Луганській області, а тому «Оператор ГТС України» не подає заявки на прокачування через неї газу нашою газотранспортною системою. Але переносити обсяги, що випали, на «Суджу» «Газпром» відмовляється, хоча технічна можливість для цього є.

При цьому відбуваються й серйозніші речі. Так, 25 липня українські диспетчери зафіксували різке збільшення тиску на магістральному газопроводі, що йде з Росії, на кордоні з нашою країною. Такі стрибки, особливо, без попередження, вкрай небезпечні і можуть призвести до аварії.

Незалежний російський експерт у нафтогазовій сфері Михайло Крутіхін назвав такі дії Росії «дуже поганим сигналом». «Росія готується спровокувати відключення транзиту через Україну?», — написав він із цього приводу у Facebook.

Поки що, на щастя, все обійшлося, але хто знає, що може статися наступного разу.

Таким чином, Росія тримає рівень постачання свого газу до ЄС на мінімальному рівні, що, безумовно, ускладнює європейцям завдання накопичити необхідні обсяги палива в сховищах на зиму. Станом на кінець липня, європейські сховища заповнені в середньому на 66%, при цьому в планах до 1 листопада довести запаси хоча б до 80%, що буде в ситуації, що склалася, дуже непросто.

Тому ухвалена на рівні всього блоку угода про скорочення споживання газу є дуже важливою у світлі майбутньої, а, по суті, вже розпочатої росією «газової війни».

«ЄС єдиний і солідарний, — заявив міністр промисловості та торгівлі Чехії Йозеф Сікела (його країна зараз головує в Євросоюзі). — Сьогоднішнє рішення (ухвалене 26 липня — «Апостроф») чітко показало, що країни-учасниці стійко протистоятимуть будь-яким російським спробам розділити ЄС, використовуючи енергоносії як зброю. Прийняття пропозиції щодо скорочення газу в рекордні терміни без сумніву зміцнило нашу загальну енергетичну безпеку. Економія газу покращить нашу готовність. Ця зима обійдеться набагато дешевше та простіше для громадян та промисловості ЄС».

Втім, єдність та солідарність далися європейцям дуже непросто. Не були в захваті від перспектив скорочувати споживання газу Греція, Іспанія, Португалія і, як не дивно, Польща. Остання, на відміну від багатьох інших, досить непогано підготувалася до життя без російського газу і не дуже розуміла, чому має ділитися ним із тими, хто «літо червоне проспівали». Проте, схоже, їх вдалося переконати. Але в сім’ї, як кажуть, не без виродку – не важко здогадатися, що єдиною країною, яка відмовилася схвалити угоду, стала Угорщина. Щоправда, мабуть, у ЄС вже не звертають уваги на проросійську позицію угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, яка вже й не приховується.

Перезимують, але без комфорту

Незважаючи на демарш Будапешта, рішення ЄС про скоординовані дії на ринку газу є не просто важливим, але, по суті, революційним, вважає експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

«Твердість і єдність країн Євросоюзу щодо Росії як енергопостачальника щодо революційності енергетичної політики я поставив би на друге місце після рішення про енергоперехід і декарбонізацію», — заявив він у коментарі «Апострофу».

Рішучість і згуртованість європейців, безумовно, тішать, проте чи зможе ЄС реально обійтися без російського газу взимку?

«У Європейській комісії остаточно сформувався прогноз щодо джерел надходження природного газу на європейський ринок у 2022-2023 роках. За моїми даними, цей прогноз спирається на повну відсутність постачання російського газу. Тому поява такого документа (про скорочення споживання газу) свідчить про те, що у Єврокомісії не залишилося сумнівів у тому, що росія перериватиме постачання природного газу», — сказав у коментарі виданню експерт Центру Разумкова Максим Білявський.

Будівля Європейської комісії у БрюсселіФото: Pixabay

Андріан Прокіп, у свою чергу, послався на єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон, за словами якої якщо Росія зупинить постачання газу вже в липні (поки цього не сталося – «Апостроф»), і зима при цьому буде середньостатистичною, ЄС не вистачить близько 30 мільярдів кубометрів газу, а за умов суворої зими – 45 мільярдів кубометрів газу.

«І якраз ці 45 мільярдів кубів відповідають цим 15%. Тому теоретично, якщо вони зможуть заощадити на споживанні газу 15%, вони повинні нормально пройти цю зиму», — зазначив експерт.

За його словами, готовність заощаджувати газ висловили навіть ті країни, на які поширюються винятки.

Це ж стосується країн Балтії, які, як і Польща, послідовно відмовляються від російського газу. Але їм може знадобитися консолідована допомога ЄС, якщо росія розпочне маніпуляції з електроенергією. Справа в тому, що Естонія, Латвія та Литва ще не інтегровані до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E (на відміну, наприклад, від України). Ці три країни об’єднані з росією та Білоруссю в електричне кільце БРЕЛЛ, і в цій енергосистемі «Росія теоретично має можливості для шантажу», пояснив Андріан Прокіп.

Декарбонізація на паузі

Важливе питання – якими засобами досягатиметься економія газу?

«Без російського газу Європейський Союз обійдеться, але доведеться йти на непопулярні рішення, зокрема зменшувати обсяги споживання, знижувати температуру в приміщеннях, можливо, йти на дистанційну роботу», — каже Максим Білявський.

До речі, температурні нормативи будуть переглядатися не лише щодо обігріву приміщень, а й їхнього охолодження, зазначає Андріан Прокіп.

Нагадаємо, що обмежувальні заходи мають набути чинності вже у серпні, і це – не найприємніша новина для любителів прохолоди в офісах та будинках. Заходи впливу можуть бути досить жорсткими – так у Франції збираються штрафувати магазини за відчинені двері, якщо працює кондиціонер.

Ще однією важливою складовою системи скорочення споживання газу стане його заміна іншими енергоносіями, насамперед у тому, що стосується генерації електроенергії, зазначив Андріан Прокіп: «І це не залежатиме від екологічних показників, тобто чи буде в результаті більше забруднюватися довкілля».

Очевидно, що йдеться насамперед про вугілля, якому ЄС, незважаючи на енергоперехід, тимчасово вирішив продовжити життя через дефіцит газу, а також меншою мірою про атомну генерацію.

З останньою, до речі, можуть виникнути проблеми, зокрема через те, що Німеччина останніми роками системно скорочувала в себе частку атомної енергетики.

І тут, за словами Максима Білявського, не обійшлося без «корупційного лобізму» з боку Росії, яка через екологічних активістів підштовхувала німецьких політиків до того, щоб у Німеччині якнайшвидше закривалися АЕС, що сприяло збільшенню в енергобалансі цієї країни частки газу, зрозуміло, російського.

Російські та проросійські лобісти також успішно попрацювали над тим, щоб у ЄС застопорилися проекти з видобутку сланцевого газу.

За словами Максима Білявського, його в Євросоюзі спочатку розглядали як альтернативу російському газу, і до 2012 року робота в цьому напрямку велася. Але тоді в цей процес втрутилася Росія, усвідомивши, що вона може втратити значну частку на європейському газовому ринку.

«Вона включила всі свої можливості щодо корупційного лобізму, підключила різні екологічні активи для того, щоб переконати громадськість у тому, що фрекінг (гідравлічний розрив пласта, що є ключовим при видобутку сланцевої нафти та сланцевого газу — «Апостроф») небезпечний для навколишнього середовища, — При цьому сьогодні США та Китай використовують фрекінг-процес, і ніхто в цих країнах про екологію так голосно не заявляє».

У зв’язку з цим Білявський не виключив, що вже незабаром ЄС скасує заборони на видобування сланцевого газу.

Для того, щоб вивести видобуток на комерційний рівень, потрібен час, тому найближчої зими на сланцевий газ європейцям не варто розраховувати: «Але наступна зима 2023-2024 років, безумовно, вже може бути з певною кількістю європейського сланцевого газу».

Ще один ленд-ліз

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що країни Європейського Союзу, якщо вони й надалі діятимуть солідарно, зможуть пройти майбутній осінньо-зимовий період із мінімальними втратами.

У будь-якому випадку, їм буде значно легше, ніж Україні, переконаний Максим Білявський.

Уряд уже попередив українців, що зима буде складною. Це пов’язано і з тим, що у багатьох регіонах зруйнована комунальна інфраструктура, крім того, може виникнути дефіцит вугілля та газу.

Очевидно, що якщо Росія припинить постачання в Європу, зокрема, українською ГТС, або навіть знизить прокачування до символічного рівня, нашій країні буде вкрай складно знайти «зайві» обсяги газу на європейському ринку.

У зв’язку із цим своєчасно прозвучала заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про те, що Україна розраховує на газовий ленд-ліз від США, зазначає Максим Білявський.

«За моїми розрахунками, нам було б добре отримати за газовим ленд-лізом хоча б 3 мільярди кубічних метрів. Можна отримати не все одразу, а, наприклад, по 500 мільйонів на місяць, починаючи з вересня до березня, — розповідає експерт. — Цей обсяг абсолютно адекватний технічним можливостям європейської LNG-інфраструктури» (зокрема, польській – “Апостроф”).

Він нагадав, що саме у вересні має вийти з ремонту LNG-термінал Freeport у США, через який проходило 10-15% експорту американського газу на європейський континент. «І я рекомендував би частину його потужностей уже бронювати в рамках газового ленд-лізу. Також як і інші потужності, включаючи вхід до української газотранспортної системи», — резюмував Білявський.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяЗагибель військовополонених в Оленівці: брехня «деенерівців» та версії трагедії
Следующая статьяЗерно як привід: навіщо Росія тероризує Одеську область