За кілька днів українці святкуватимуть одне із найпопулярніших європейських свят – День святого Валентина. Попри вигадану красиву легенду про покровителя всіх закоханих, в яку вірять багато людей та рожево-червону атрибутику, свято не позбавлене й дещо дискримінаційних елементів – як показує практика ті, хто без пари, не надто радіють пропагованому західною культурою дійству.
Чи потрібно святкувати День святого Валентина, чи має місце ця традиція в Україні і як правильно його провести, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.
Чому церква закликає не святкувати День Валентина
За словами диякона Михайла Омельяна, Свята Христова Церква закликала й закликає шанувати дні пам’яті святих згідно з православною традицією, тобто молячись на богослужінні у храмі, прикладаючись до ікони чи мощей.
– Але те «свято», яке суспільству пропонують відзначати 14 лютого, Православна Церква не лише не підтримує, але й закликає не святкувати, адже воно насправді не відповідає фактам з життя реального святого Валентина і ніякого стосунку до істинної Любові немає. Тому було б дивно – святкувати іменини без іменинника, – пояснює кандидат богословських наук, старший викладач кафедри богослів’я та філософії Київської православної богословської академії.
День закоханих – це комерційне свято
Як стверджує Михайло Омельян, День закоханих можна назвати більше комерційним днем, адже людству пропонується відзначати таке свято один раз у році, даруючи символічні подарунки.
– Православна ж Церква свято істинної Любові святкує упродовж 365 днів на рік, адже, як сказано у Першому Соборному Посланні святого апостола Іоанна Богослова – «Бог є любов» (1 Ін. 4: 8) і долучитися до цієї Любові ми можемо щодня, й наповнившись справжньою любов’ю, зможемо її дарувати іншим, – говорить диякон.
Закоханість проходить, а любов – вічна
Також, додає Михайло Омельян, варто відзначити, що закоханість – явище тимчасове і плотське, а любов – вічна. Апостол Павло у Першому Посланні до коринфян чітко каже: «Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне» (1 Кор. 13: 8). Тому кожна людина для себе визначає пріоритети: чи для неї важливе це тимчасове тілесне задоволення, яке дуже швидко мине, чи все ж таки їй потрібна справжня любов, яка довго терпить, милосердствує, не заздрить, не бажає зла, ніколи не минає і веде до єднання у шлюбі чоловіка й жінки.
Легенда про те, як з’явилися валентинки
Нагадаємо, що відповідно до однієї із найпопулярніших легенд, святий Валентин жив в Римській імперії. Авторитарний та жорстокий імператор Клавдій Другий вирішив, що чоловіки, котрі не мають дружин та дітей, будуть вправнішими воїнами, тому заборонив їм одружуватися, а дівчатам та жінкам – виходити заміж за коханих. Святий Валентин був звичайним священиком та військовим лікарем – він, співчуваючи нещасним закоханим, їх таємно вінчав. Але згодом про це стало відомо Клавдію. Чоловіка запроторили до в’язниці і засудили до смертної кари. Під час перебування за ґратами Валентин закохався в дівчину – доньку тюремного наглядача Юлію. Перед стратою священик написав їй в листівці (тій самій валентинці) зізнання в коханні, підписавши «Твій Валентин». Закоханого лікаря стратили чотирнадцятого лютого 269 року. Валентинку було прочитано вже після його смерті.
Святий Валентин не міг вінчати закоханих – це вигадка
Православною Церквою вшановується кілька прославлених святих з ім’ям Валентин: 7 травня мученика Валентина (загинув 228 року), 12 серпня священномученика єпископа Інтерамського (Італійського) Валентина (загинув біля 273 року) та 19 липня мученика Валентина – пресвітера у Римі (269 р.), але жоден із цих святих не пов’язаний зі святкуванням чотирнадцятого лютого так званого Свята закоханих.
– Один із аргументів – це те, що про життя святого пресвітера з іменем Валентин, окрім його мученицької смерті, нічого не відомо. Але згідно легенди, яку пропонують суспільству, цей священик ще й здійснював обряд вінчання над закоханими. Якщо проаналізувати історію 3-го століття, то пресвітер, найімовірніше, вінчати нікого не міг, адже коли він жив, Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і який скріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади. Як окремий чин, вінчання почали практикувати набагато пізніше тих часів, коли жив Валентин, – коментує відому легенду про святого Валентина диякон.
Кандидат богословських наук відзначив, що на сьогодні жителі нашої країни не надто переймаються походженням та історією свят:
– Українці є хорошими і доброзичливими людьми та полюбляють святкувати різні торжества, часом навіть не заглиблюючись в історію та значення свята. Тому багато із хлопців та дівчат не хочуть бути, як вони кажуть, «не такими, як усі» й проявляють особливу увагу цьому «дневі закоханих». Мені справді шкода, якщо цей обмін подарунками робиться лише для галочки, щоб не відрізнятися від інших. Тому той, хто справді любить, зробить все можливе, щоб життя його половинки наповнювалося любов’ю та радістю упродовж всього життя.
Валентинів День – шанс для зміцнення стосунків
За словами психолога Вікторії Носенко, День всіх закоханих – це свято, яке символізує цінність романтичних відносин. А подарунки на 14 лютого повинні бути особливими, тобто спонукати до зміцнення стосунків.
– Важливо опиратися не на сучасні тенденції, а зробити це свято внеском в культуру стосунків, тобто святом підкріплювальним – таким, що розвиває відносини в парі. Можна, наприклад, разом домовитися про символічні подарунки або жести, які несуть індивідуальний характер і надалі стануть внеском у розвиток взаємовідносин. Це може бути спільний майстер-клас з сальси, живопису, тілесних практик, романтична вечеря. Головним орієнтиром має бути щире бажання внести свій символічний внесок і подяку, а не ціна чи дороговизна подарунка, – розповідає психолог.
Як пережити День закоханих тим, хто не має пари
Ті, хто не мають пари в День святого Валентина, за словами психолога, не обов’язково повинні впадати в депресію або ігнорувати свято.
– Якщо на даний момент в житті немає партнера, але хочеться знайти свою любов, можна не відкладати і починати «розгойдувати поле» за принципом «бумерангу». Привітайте тих людей, які вам дорогі, підпишіть валентинки щирими словами подяки і визнання. Проведіть час з друзями або близькими, подаруйте їм трішки душевного тепла. Ми отримуємо те, що віддаємо. Якщо довгий час ваше особисте життя не складається так, як вам хочеться, то саме час проаналізувати свої дії. Можна підбадьорити себе і зробити символічний колаж «партнер моєї мрії», – радить Вікторія Носенко.
Якщо у відносинах давно згас вогник, то святкування, як стверджує експерт, навряд чи їх реанімує. Але якщо вони тільки починаються, або вже довгострокові і стабільні, то спільні традиції здатні зробити їх теплішими.
– Якщо напередодні ви з партнером посварилися і ніяк не можете піти на компроміси один з одним, то можна скористатися святом в якості примирення, – відзначила психолог.
Автор: Ірися Герцун, Persona.Top
