Досвідчені та авторитетні фахівці спробували зазирнути у майбутнє
Рік, що минає, виявився нелегким і для країни, і для кожного з нас.
Війна на Донбасі. Гривня девальвувала майже на 50%. У сім разів підвищилися ціни на газ для населення. Інфляція сягнула понад 44%.
Стрімке падіння промислового виробництва та ВВП, загроза дефолту, закриття десятків банків.
А кажуть, що це наступний, 2016-й — високосний… Та хіба цього не скажеш про рік, що минає? Таке враження, в Україні що не рік, то високосний.
Так, усі ми втомилися від того, що довелося пережити останніми роками… Тож не дивно, що кожен з нас думає: ну от
ще трошки — і все, як у тій казці, враз зміниться на краще.
А що може нам дати тверду віру в оте краще майбутнє вже для себе, не тільки для дітей та внуків?
Мудрі люди. До речі, ми поставили їх дуже конкретні запитання, які крутяться в голові кожного з нас і ми поки що не знаходимо на них відповіді.
Газета «Експрес» зібрала ці думки знаних експертів, що грунтуються на фактах, цифрах, подіях, тенденціях, і ось що почули про те, що принесе Україні і всім нам 2016 рік, який ще й високосний. 🙂
Чи можуть у 2016-му розпочатися економічний бум і різке підвищення рівня життя кожної людини?
Максим Холошин, заступник директора ГО «Публічний аудит»:
— Ми вже досягнули економічного дна. Промисловість впала майже на 30%, на третину зменшилися експорт та імпорт. Уряд прогнозує зростання не реального, а номінального ВВП у 2016 році, у межах 2%. Це відбуватиметься тільки за рахунок посилення податкового тиску, зростання акцизів та податків, що планують збирати з бізнесу та громадян. Номінальний ВВП зростатиме завдяки тому, що ці податки враховують як додаткову вартість.
Такого немає в жодній країні! Від початку року ВВП України впав на 15,2%, тому зростання на 2% буде майже непоміченим.
До речі, ВВП наступного року планується в доларовому еквіваленті навіть менший, аніж був у 2006-му…
Всеволод Степанюк, економічний експерт:
— Можливі два сценарії — реалістичний і песимістичний.
Перший здійсниться за умов, якщо все залишиться так, як є сьогодні, а конфлікт на Донбасі вдасться заморозити. Другий, коли конфлікт відновиться та знову переросте у гарячу стадію. Щоб вірити навіть у незначне покращення ситуації, треба бути дуже великим оптимістом.
Анатолій Баронін, директор аналітичної групи «DA VINCI»:
— У 2016 році ми можемо сподіватися на незначне зростання економіки на рівні 0,5 — 1%. І це також за багатьох умов. У жодному разі значного економічного буму наступного року не буде.
Чи очікувати в 2016-му дострокових парламентських виборів та переформатування уряду? Коли?
Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”:
— Припускаю, що переформатування уряду відбудеться навесні, не раніше. Річ у тому, що тепер країні потрібно отримати наступний транш від Міжнародного валютного фонду. І допоки нам його не перекажуть, радикальних змін в уряді не буде.
Богдан Гаврилишин, директор Міжнародного інституту менеджменту (Швейцарія):
— А я надіюся, що і зміниться уряд, і що таки проведуть парламентські вибори, які давно прогнозували на весну 2016-го.
Нам у Кабінеті Міністрів та Верховній Раді потрібно більше людей, які були б патріотичні, компетентні й порядні. Такі фахівці вже тепер є в ключових гілках влади, але наразі вони не становлять критичної маси й не можуть, на жаль, суттєво впливати на ухвалення ключових для держави рішень та формування законодавства.
Чи вступить у дію безвізовий режим з ЄС? Чи не знайде Європа відмовок останньої миті?
Олексій Гарань, професор:
— Європа не висунула додаткових критеріїв, отже, напевне, уже й у подальшому нових вимог до нас не буде. Нам потрібно лише доформувати Національну агенцію із запобігання корупції. Це спростовує думки тих, хто казав, що Україна ніколи не отримає безвізовий режим. Буде в нас безвізовий режим.
Ігор Юхновський, академік, Герой України:
—— Питання з візами — дуже болюче. Усі хочуть, щоб нам дали «зелене світло» до Європи, а я думаю в іншому напрямку. У нас і так надто багато молоді виїжджає за кордон, бо не може у своїй країні працевлаштуватися, а якщо буде безвізовий режим, ця тенденція лише посилиться. Я волів би, щоб в Україні збільшувалася кількість добре оплачуваних робочих місць і щоб люди тут залишалися, а не шукали можливостей чкурнути. Як поліпшиться економічна ситуація, то тоді вже й безвізовий режим буде нам тільки на користь. Швидкий безвізовий режим не потрібен ані нам, ані європейцям.
Що буде з цінами на основні й найпопулярніші товари — вони підвищуватимуться чи знижуватимуться?
Анатолій Баронін: — Інфляція на наступний рік запланована ще доволі висока, навіть офіційна. Тому впродовж року ціни дещо зростатимуть.
Зниження цін зможемо спостерігати на деяку вітчизняну продукцію. Навіть попри скасування додаткового імпортного збору, іноземні товари навряд чи подешевшають на тлі інфляції.
Олександр Жолудь, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:
— У новому році відчутно подорожчають цигарки, спиртне, пальне, бо парламент збільшив акцизи на ці товари.
Вартість основних харчів (хліба, цукру, олії) залежатиме від багатьох моментів. Наприклад, ціни на соціальні сорти хліба компенсують із місцевих бюджетів, які виділяють різні суми для компенсації. Тому ціна хліба в регіонах різна.
Чи може населення очікувати на зниження вартості газу?
Дмитро Марунич, директор Інституту енергетичних досліджень:
— Керівництво «Нафтогазу» раніше заявило: якщо у першому кварталі ціна імпортного газу буде нижча, аніж 210 доларів за тисячу кубів, то з’являться підстави для зниження ціни блакитного газу для населення. Але якщо воно й буде, то несуттєвим, у межах 10%, приблизно 72 копійки на кубі.
Павло Мельник, експерт компанії «MPP Consulting»:
— Так, ціни на газ для населення, скоріш за все, переглянуть. Гадаю, що можливе зменшення вартості газу для населення до 25%. Причини дві.
Змінами до прийнятого Податкового кодексу передбачено зниження ренти при видобутку газу для Укргазвидобування з 70 до 50% з квітня до кінця 2016-го та зменшення ставки при комерційному видобутку газу удвічі з нового року. Плюс — на світових ринках стрімко дешевшає нафта, до якої прив’язана вартість газу.
Чи можна очікувати, що за грати відправлятимуть високопосадовців найвищого рівня, зокрема когось з міністрів?
Євген Бистрицький: — Терпінню громадян настає край. Як наслідок, повинні бути достатньо рішучі дії в боротьбі з корупцією всередині влади, у тому числі й в уряду. Отож, думаю, будуть зроблені достатньо серйозні кроки, спрямовані на подолання очевидних фактів корупції.
Разом з тим, припускаю, що на боротьбу з корупцією відреагує великий бізнес. Ймовірно, олігархи об’єднаються та
пропонуватимуть свій план дій, який включатиме амністію попередньо набутого капіталу на певних більш-менш прийнятних для суспільства умовах.
Чи будуть нові банкрутства банків? Чи повертатимуть люди гроші на депозитні рахунки?
Олексій Кущ, радник голови Асоціації українських банків:
— В останні два роки Національний банк підтримував лише великі та найбільші банки. Це пов’язано з тим, що зовнішні кредитори чомусь вважають, що в нас дуже багато банків. Активних на сьогодні залишається менш ніж 100 банків зі 181, які діяли на жовтень 2013 року.
Іван Нікітченко, аналітик компанії «Простобанк Консалтинг»:
— Кількість банків і далі скорочуватиметься. НБУ проводив зустріч з представниками 92 невеликих банків, де прямо сказав, що якщо фінустанова не зможе довести життєздатність своєї політики, то її виведуть з ринку.
50 — 60 банків — приблизно такі показники будуть достатніми і для України. Себто з вибором банків для розміщення депозитів треба й далі бути дуже обережними.
За рік середні ставки за вкладами в гривні можуть знизитися на 2 — 3%.
Різке зниження ставок можливе лише при вкрай оптимістичному сценарії: у нас закінчується конфлікт на Донбасі, нормалізуються стосунки з Росією і ВВП починає стрімко зростати. Тоді вкладники дуже швидко повертають всі зняті депозити, а курс гривні не зростає після зняття обмежень на валютному ринку. Такий сценарій можливий, але навряд чи ймовірний.
Анатолій Баронін: — Щодо активного кредитування, то його в наступному році, скоріш за все, не буде.
По-перше, банки не мають достатніх коштів. По-друге, Нацбанк не зацікавлений у відновленні кредитування, адже воно — це не тільки ризик збільшення проблемних активів банківської системи, але й поява додаткових коштів на ринку, що веде до збільшення попиту і, як наслідок, до інфляції та імпорту. Регулятор буде тримати ринок на короткому повідку.
І ключове запитання: якщо рішучих дій з оновлення країни з боку влади й далі не буде, чи можливий новий Майдан?
Євген Бистрицький: — Майдан був спрямований проти всього політичного режиму, який сформувався до 2013 року. Це був корумпований режим, який ішов у напрямі авторитарного диктату олігархічних сил.
Тепер такого Майдану проти системи не може бути, тому що вона розвивається достатньо демократично: є свобода слова, можливість критикувати корумпованих осіб при владі. Вплив громадянського суспільства уже значний, такий, якого воно ніколи не мало до Майдану. Тому такого великого універсального Майдану бути не може. Але певні хвилі, коли люди можуть зібратися, приміром, на антикорупційний вечір і в столиці, і в інших містах, ймовірні. Та я не бачу передумов для нового Майдану.
Богдан Гаврилишин: — Якщо влада нарешті змінить підходи та проведе серйозні реформи, то не буде наступного Майдану. А якщо все залишиться як є, то не виключена й ще одна революція. Хоча не вважаю, що її ймовірність висока. Принаймні, наступного року Майдану не передбачаю.
Ірина КОВАЛЕНКО, Леся ЯСИНЧУК
Джерело: газета «Експрес»
* До речі
Як ми бачимо, чимало прогнозів великою мірою залежать від того, чи буде тиша на Донбасі. Наші експерти коротко проаналізували ситуацію на Сході.
Олексій Гарань: — Активізації бойових дій не виключаю, це не від нас залежить. Однак санкції Заходу продовжені до 31 липня, то, очевидно, напередодні їх чергового продовження, у травні-червні, буде показове замирення.
Богдан Гаврилишин: — А я — оптиміст. Не думаю, що на Донбасі події розвиватимуться в гірший бік. Вірю, що нам вдасться спершу зменшити, а потім й завершити цей конфлікт, повернувши контроль над окупованими територіями.
