Заробляють лише на оренді житла

У розпал літа на всіх маршрутах у Карпатах – десятки та сотні туристів. Цей рік не є винятком. Єдина особливість: люди йдуть своїми компаніями без супроводу гідів. Не чутно й шумних квадроциклів, на які часто скаржаться жителі гірського регіону та екологи, але які так подобаються любителям гострих відчуттів.

Війна вплинула на туризм у Карпатах. Гірські гіди залишилися практично без роботи – послуги замовляють дуже рідко. Простоюють прокати велосипедів та тих самих квадроциклів. У виграші, схоже, лише господарі туристичних садиб та готелів – проміняти комфортний номер із душем на намет у лісі готові далеко не всі.

Два роки коронавірусу та майже півроку війни не сприяють тому, щоб люди їздили відпочивати

– Людей та дзвінків на 90% менше, ніж торік, – розповідає «КП в Україні» про сьогоднішні реалії у гірському туризмі гід Карпатами Тарас Пасимок. – З початку війни все дуже змінилося, далася взнаки, в першу чергу, економічна ситуація. Два роки коронавірусу та майже півроку війни не сприяють тому, щоб люди їздили відпочивати – просто немає грошей. А біженці, якщо потрапляють до нас, вважають за краще платити лише за оренду житла і більше не витрачатися. Звичайно, їх багато, і вони могли б скласти туристичний кістяк, але… Тож у Карпатах заробили та продовжують заробляти лише орендодавці. Не всі надавали житло біженцям безкоштовно, особливо у туристичному секторі – садибах та готелях. Вони брали не всю суму, яку звикли, але заробили за цей час багато. А щодо сфери послуг, як у мене, то тут повний нуль.

Тарас Пасимок живе у місті Косів Івано-Франківської області. Це місто-курорт, центр Галицької Гуцульщини. Тут мешкає близько десяти тисяч осіб, на території громади – 30 тисяч.

У походи ходять самостійно

Під час війни кількість населення у містечку збільшилася, як здається місцевим, у кілька разів.

– У березні в магазинах черги було по 200 осіб, ми майже не бачили місцевих на вулицях – лише приїжджі, – згадує Тарас Пасимок. – Це було щось нереальне – містом не пройдеш, велосипедом не проїдеш. Тільки офіційно Косів прийняв п’ять тисяч людей, неофіційно – в два-три рази більше. Але, незважаючи на таку кількість людей, дзвінків від туристів не було.

У березні в магазинах черги були по 200 осіб, ми майже не бачили місцевих на вулицях – лише приїжджі

Коли я виходив із друзями на маршрути, куди зазвичай водив туристів, бачив там сотню-дві людей одночасно, з дітьми. Тобто люди намагалися виходити самостійно. А що робити? Це були переважно жінки з дітьми, яких треба якось розважати. Погода хороша, не увесь же день з ними вдома сидіти.

З середини травня люди почали виїзджати – повертатися до рідних міст, де це стало можливим. Частина виїхала за кордон. Наразі у курортному місті залишаються жителі Харківської області, Херсонської та тих міст та районів, які повністю або майже повністю знищені.

Тарас Пасимок супроводжує туристів у Карпатах уже багато років. Фото: Сторінка у ФБ Тараса ПасимокаТарас Пасимок супроводжує туристів у Карпатах уже багато років. Фото: Сторінка у ФБ Тараса Пасимока

Окрім Буковеля, ніхто не заробив жодної копійки

Тарас Пасимок проводить у Карпатах велоекскурсії та піші походи. Каже, минулого року після «голодного» коронавірусного 2020-го був справжній туристичний бум!

– 2020 рік був провальним – захід України був у червоній зоні, не можна було проводити жодних масових екскурсій, – розповідає гід. – Ось на Буковелі карантину не було – там сфера послуг не постраждала, до них, як завжди, приїхало два мільйони туристів. А ми – Косів, Верховина, Яремче – були закриті, нічого не можна. І поки Буковель «рубав капусту», решта заходу України жодної копійки не могла заробити.

Ось на Буковелі карантину не було – до них приїхало два мільйони туристів. А ми – Косів, Верховина, Яремче – були закриті, нічого не можна

Легше стало в 2021 році – деякі обмеження зняли, і до Карпат повернулися туристи.

– Карантин усередині країни вже був не такий суворий, але Євросоюз закрив кордон – і багаті туристи знову поїхали до нас, – продовжує Тарас Пасимок. – Їх було стільки, що я навіть не пам’ятаю такого піку… Їх не пустили до Євросоюзу через вірус, і їм довелося перекантуватися тут. А зараз за кількістю людей та дзвінків ситуація така ж, як 2020 року. Війна та коронавірус вплинули на туризм у Карпатах однаково.

З Європою конкурувати не можуть

Взагалі, за словами гіда, туризм у Карпатах пішов на спад після 2016 року, коли запровадили безвізовий режим. До цього він активно розвивався, щороку приїжджало багато людей, та й причина була не лише у ускладненому виїзді за кордон – не було тих економічних проблем, які ми маємо зараз.

Коли дали безвіз, кількість туристів у мене впала втричі на рік. Щодо грошей відпочити в Європі та в Карпатах обходилося однаково

– Коли дали безвіз, кількість туристів у мене впала втричі на рік, – продовжує Тарас Пасимок. – Щодо грошей відпочити в Європі та в Карпатах обходилося однаково, люди просто отримали паспорти та поїхали за кордон. Звісно, таку конкуренцію ми витримати не могли.

Зараз потроху туристи починають знову дзвонити про екскурсії. Активного руху немає, але, наприклад, на Говерлу вже два тижні ходять екскурсійні групи. У горах уже покращала погода та зійшов сніг.

– На Говерлу я не радив би йти без гіда, взагалі на Чорногорський хребет, – каже Тарас Пасимок. – Коли сонце – все класно, а коли сонце сховається і починається інша погода, туман, у людей з’являються проблеми з навігацією та координацією. Щороку там трапляються критичні ситуації. Люди недооцінюють Карпати у плані високогір’я та складнощів через мінливість погоди. Таких випадків стабільно багато. Варто було б законодавчо заборонити людям ходити в гори без гіда хоча б узимку – найбільше смертей саме взимку. Або взагалі у період снігу – з 1 листопада до 1 травня.

До 2014 року в Карпатських горах почути англійську, німецьку і особливо часто польську мову не було чимось незвичним . Нині це, скоріше, винятки. Військові дії у східних областях відлякали іноземних туристів, які до цього не нехтували Карпатами. А що вже говорити про сьогоднішні реалії…

Варто було б законодавчо заборонити ходити в гори без гіда хоча б узимку – найбільше смертей саме взимку. Або в період снігу – з 1 листопада до 1 травня

– Раніше приїжджало багато туристів з Англії, Америки, Німеччини, потім Майдан, війна – і навіть поляки перестали їздити на Західну Україну, навіть до Львова боялися, – каже наш співрозмовник. – З 2014 року кількість іноземців серед туристів упала практично до нуля. А бум був 2012 року – тоді приїхало понад мільйон.

Найчастіше до повномасштабного вторгнення Росії до карпатських курортних міст їхали з Києва. Сьогодні географія гостей регіону змінилася зі зрозумілих причин – тепер це мешканці Харківської, Херсонської, Миколаївської областей.

Погода в горах міняється моментально, присутність фахівця в таких умовах може відіграти вирішальну роль. Фото: Сторінка у ФБ Тараса ПасимокаПогода в горах міняється моментально, присутність фахівця в таких умовах може відіграти вирішальну роль. Фото: Сторінка у ФБ Тараса Пасимока

На замітку

Найпопулярніші гори в Українських Карпатах
  • Говерла – найвища гора України, що знаходиться на кордоні Закарпатської та Івано-Франківської областей на хребті Чорногора. Висота – 2061 м.
  • Хом’як – масив Ґорґани в Івано-Франківській області. Висота – 1542 м.
  • Піп Іван – масив Чорногора, знаходиться на кордоні Закарпатської та Івано-Франківської області. Висота – 2020 м, одна з найвищих гір Українських Карпат.
  • Близниці – дві гори масиву Свидовець у Ґорґанах Закарпатської області. Висота – 1883 м.
  • Писаний камінь – група скель із пісковику в Івано-Франківській області. Висота – 1221 м.

Ціна запитання *

Говерла

Одноденний піший похід на найвищу гору України розпочинається від турбази «Заросляк». Це найпростіший шлях для сходження на гору. Вартість екскурсії включає проїзд до турбази автобусом (є тури зі Львова, Івано-Франківська та інших міст), підготовку до походу, супровід гіда та гірського провідника. Харчування (перекус на вершині та вечеря) – власним коштом.

Скільки коштує: від 500 грн.

Довжина маршруту: 8 км.

Піп Іван Чорногорський

Одна із найпопулярніших вершин у Карпатах знаходиться на найвищому в Україні Чорногорському хребті. Під час екскурсії ви також побачите водоспади та озера. Ще на вас чекає знайомство з астрономічною обсерваторією «Білий слон», яка є найвище збудованою будівлею в країні. У вартість входить трансфер до підніжжя гори та супровід гіда.

Скільки коштує: від 600 грн.

Довжина маршруту: 11 км.

Писаний камінь

Доступний навіть недосвідченим туристам похід на скельний комплекс мінімальної складності. Маршрут можна проїхати машиною, на джипі або на конях. За одноденний похід можна побачити водоспад та скелі із стародавніми петрогліфами. Основна частина маршруту – серпантин сільськими дорогами. У вартість входить супровід гіда-екскурсовода.

Потрібно самому дістатися Буковецького перевалу від Косова і Верховини Івано-Франківської області або замовити машину. Харчування – власним коштом у місцевих домогосподарок.

Скільки коштує: від 300 гривень пішки, від 200 гривень – машиною. Оренда позашляховика УАЗ – 2500-3500 (в машину міститься від 2 до 7 осіб) грн.

Довжина маршруту: 16 км.

* Ціни порівняно з торішнім роком знизилися десь на 50%

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.