Глибокі чорні надра: чому видобутком бурштину зацікавилися НАБУ та САП

У другій половині дня 21 червня до тимчасово виконуючого обов’язки голови Державної служби геології та надр (Держгеонадра) Олега Кирилюка прийшли з обшуками представники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Якраз напередодні в Києві розпочалася широкомасштабна операція із затримання осіб, причетних до видобутку бурштину, пише mind.kiev.ua.

Олег Кирилюк очолив Держгеонадра наприкінці травня цього року. Майже місяць тому уряд Володимира Гройсмана ухвалив розпорядження про зміну тимчасово виконуючого обов’язки голови Держгеонадр Миколи Бояркіна на такого ж тимчасово виконуючого обов’язки (т.в.о.) Олега Кирилюка. Це рішення можна вважати прецедентом, адже такої заміни – т.в.о. на т.в.о. – ще жоден уряд не робив, до того ж за п’ять днів до конкурсу на посаду голови відомства.

Одразу після цього Mind почав вивчати причини рокіровки. Опитані профільні чиновники та депутати були одностайні: перерозподіл ринку видобутку газу та бурштину. За інформацією Mind високий інтерес до цієї галузі проявляють в оточені президента, у тому числі одним з лобістів легалізації видобутку під контролем держави є депутат від БПП Сергій Березенко та фактично підконтрольна йому ДАК «Поліметали України».

З чого почалася «бурштинова революція»? Досі ані сам Володимир Гройсман, ані його найближче оточення не були помічені в інтересі до видобувної галузі. Але 26 травня прем’єр зробив таку заяву: «Вважаю, що там треба провести серйозний, детальний аудит щодо колишнього керівництва Держгеонадра. Зробити аудит публічним. Я вважаю, що нам необхідно передати матеріали в Національне антикорупційне бюро, Генеральну прокуратуру, щоб там розібралися, що відбувалося протягом цих років з надрами нашої країни».

Не минуло й місяця, як бажання глави Кабміну здійснилося. До НАБУ та ГПУ долучилося навіть Федеральне бюро розслідувань (ФБР США). 19 червня детективи НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за підтримки ФБР затримали шістьох людей – охоронців та помічників народних депутатів Борислава Розенблата (фракція БПП) та Максима Полякова (Народний фронт). Одного охоронця – з валізою, в якій знаходилося $200 000.

Обох депутатів звинувачують у причетності до «бурштинової мафії», а їхнє оточення – у допомозі в отриманні хабара. Наразі їхню долю вирішує суд, а НАБУ й САП передали до Верховної Ради подання на зняття недоторканності з Розенблата і Полякова. Обидва депутати вже заявили, що таким чином антикорупціонери зводять з ними «політичні рахунки».

У свою чергу прес-служба Держгеонадр, коментуючи обшук, зазначила, що антикорупціонери прийшли перевіряти діяльність попереднього керівництва на чолі з Бояркіним «щодо надання відомством адміністративних послуг на користування надрами на ділянках прояву бурштину».

Незадовго до звільнення Миколи Бояркіна Mind звернувся до Держгеонадр з проханням пояснити, що відбувається в галузі видобутку бурштину, і чи є перспективи його легалізації. Частину інформації та пояснень було надано прес-службою.

Олег Кирилюк

Фото zhitomir.info

Хто такий Олег Кирилюк? У 2015 році він очолював Держгірпромнагляд у Житомирській області (відомство, що курує дотримання правил безпеки на усіх промислових ділянках та об’єктах у регіоні), а раніше – в 2013-му – Державну архітектурно-будівельну інспекцію в Житомирі. Кирилюка пов’язують із структурами, що працювали під «патронатом» Партії регіонів, членом якої він був, і за що його публічно «люстрували» в одному з місцевих смітників. Утім, він був і безпосереднім свідком перерозподілу ринку видобутку бурштину в області протягом останніх трьох років.

Якими законами регулюється видобуток бурштину? Сьогодні вся діяльність щодо видобутку бурштину, як і щодо інших 96 корисних копалин, які є в Україні, регулюється кількома законодавчими актами: перш за все, постановами Кабміну №615 та №594, Кодексом про надра та Законом «Про місцеве самоврядування». Згідно з Кодексом про надра (ст. 9-10), поки фізична або юридична особа не отримала спецдозвіл на користування надрами, відповідальність за ці ділянки та все, що на них відбувається, несуть органи місцевого самоврядування та правоохоронці.

Хто в Україні має офіційні дозволи на видобуток бурштину? Наглядові функції та повноваження Держгеонадр, як регулятора, розпочинаються лише після того, як підприємство отримало спецдозвіл і взяло на себе повну відповідальність за користування надрами. Тоді служба має право перевіряти виконання програми робіт.

На сьогодні в Україні лише дев’ять компаній легально працюють на бурштиновому ринку. У їхньому розпорядженні знаходяться 18 спецдозволів на геологічне вивчення (ГВ) з подальшою дослідно-промисловою розробкою (ДРП) та на видобування. Перші п’ять компаній зайшли на ринок відносно нещодавно, а чотири інші  – працювали вже давно.

Джерело: Держгеонадра

До цієї таблиці прес-служба Держгеонадр надала пояснення щодо різниці в спецдозволах. Те, що надрокористувач отримав спецдозвіл, не означає, що він обов’язково буде щось видобувати. «Скорочення «ГВ» – передбачає просте геологічне вивчення надр. І своєю геологічною аналітикою надрокористувач поповнює мінерально-сировинну базу України, причому за свій кошт. На вивчення дається до  п’яти років, протягом яких він повинен захистити запаси в Державній комісії по запасах (ДКЗ), і знову подаватися на отримання спецдозволу на видобування. І це принципово важливо», – зазначається в поясненні.

Яким є «бурштиновий» потенціал України? За геологічними даними радянського періоду, Україна посідає друге місце в Європі, а за деякими відомостями – й у світі – після Російської Федерації (Калінінградська область), за покладами бурштину. Причому більшість вітчизняних бурштинових покладів належить до категорії ювелірних.

Проте, ніде у світі ви не знайдете офіційного підтвердження того, що той чи інший бурштин походить з України. Найчастіше на контрабанді бурштину з України затримують громадян Китаю, а нардеп Розенблат стверджує, що вів переговори про можливість видобутку з представницею арабської компанії.

Україна могла би першою вивести цей ринок в легальну площину і стати світовим хабом з видобутку та продажу «сонячного каменю». Для цього потрібна співпраця трьох сторін: держави – як регулятора; бізнесу – як утримувача фінансових ресурсів, культури надрокористування, передових технологій, безпеки; і місцевого населення, яке й розвиває цей напрямок, займаючи робочі місця та отримуючи легальну заробітну плату.

Але в бурштинових регіонах місцева влада і поліція не зацікавлені, щоб ці люди отримали офіційні ліцензії. Натомість вони періодично проводять рейди та затримують приватних копачів бурштину. Ця зв’язка – «місцева влада+правоохоронці» – отримує свій «процент» двічі: перший раз – як хабар з копачів, другий – як свою долю в контрабанді та продажу.

Фото прес-центр НАБУ

Чи є новації в регулюванні бурштинового ринку? У парламенті вже четвертий рік поспіль знаходяться декілька законопроектів про легалізацію ринку бурштину, один з них – навіть за авторством депутата Розенблата. Втім, жодного кроку щодо хоча б внесення цього питання до порядку денного Ради, не було зроблено.

Натомість Держгеонадра в останні місяці розпочали кампанію з інтенсифікації цієї роботи, проводили зустрічі з зарубіжними спеціалістами, подавали різноманітні законодавчі ініціативи до Мінприроди, залучали громадськість. Микола Бояркін неодноразово публічно заявляв, що метою служби є сприяння створенню асоціації легальних учасників бурштинового ринку та утворенню постійно діючої біржі українського бурштину. У березні на виставці AmberTrip 2017, що проходила у Вільнюсі, спеціалісти Держгеонадр зустрічалися з європейськими колегами.

Хто блокує розвиток та легалізацію сфери видобутку бурштину в Україні? Спецдозволів могло би бути більше, але все блокується на рівні місцевої влади. Згідно з постановами Кабміну №615 і №594, пакет документів від потенційного надрокористувача Держгеонадра мають направити на погодження обласним радам і в Міністерство екології та природних ресурсів. Якщо представники обласної ради відмовляють у наданні погоджень, це означає, що процес надання спецдозволу закінчено.

Робітник сортує бурштин

Фото УНIАН

У 2016 році за зверненнями потенційних надрокористувачів Держгеонадра підготували та направили в обласні ради дев’ять заявок на проведення аукціонів щодо користування бурштиноносними ділянками. Жодної з них обласні ради не погодили.

Також із січня 2016 року було введено новий вид доходів зведеного бюджету України – рентну плату за користування надрами для видобування бурштину. Як зазначав у своїй авторській колонці для Mind Василь Голян, директор громадської організації «Європейський аналітичний центр», за минулий рік план надходжень даного фіскального платежу до зведеного бюджету України становив 1,5 млрд грн, а фактично надійшло 2,08 млн грн. «Ситуація із вилученням рентної плати за користування надрами для видобування бурштину є свого роду квінтесенцією низької ефективності податкового регулювання природокористування в цілому. Провальне виконання плану по надходженню рентної плати за користування надрами для видобування бурштину пов’язується з тим, що видобуток цієї цінної органо-мінеральної речовини контролюється регіональними бізнес-групами, які фізично не допускають ідентифікації відповідними контролюючими органами реальної бази стягнення даного виду платежу», – підкреслює експерт.

Зрозуміло, що не всі місцеві керівники згодні на прихід у їхні регіони «чужих» компаній. Із тією ж Житомирською областю виникає колізія: вона взагалі не вивчена,там не проводилися професійні геологічні вивчення, держава не знає, де там є бурштин, в яких обсягах та якої якості. Отже, у Житомирській області, у принципі, не можна видавати спецдозволів на видобування, бо там не існує жодних захищених запасів. Принаймні, так зазначено в інформаційній довідці, що її надала прес-служба Держгеонадр.

І коли з’являються заявки на отримання спецдозволу в Житомирській області, то це означає, що інвестор може тільки вивчати надра цього регіону, тобто вкладати свої кошти в розвиток матеріально-сировинної бази (МСБ) України. І лише через п’ять років, після захисту запасів, він отримає право подаватися на видобування.

Виникає питання, яким чином «представниця арабської компанії могла просити депутата Борислава Розенблата посприяти зменшенню податків на видобуток, щоб розвивати бізнес в регіоні», як стверджує сам депутат? Адже, як людина, що є автором законопроекту про легалізацію бурштину, він не міг не знати таких нюансів, що там треба перш за все провести розвідку?

Під чиїм контролем зараз інформація про дозволи? Микола Бояркін про це знав, бо готував документи-запити на обласні ради. А чи знає Олег Кирилюк і ті, хто його проштовхував на цю посаду? Хто ж це так негайно хоче розпочати видобуток бурштину в Житомирській області?

Цікавий ще один факт: незважаючи на судові позови щодо дивного призначення Кирилюка на посаду, захоплення кабінетів голови Держгеонадр та його першого заступника відбулося 25 травня о 6:44 ранку. Першим до приміщення Держгеонадр увійшов генеральний директор ДП «Укргеофізика» Анатолій Бегаль, другим – заступник директора ДНВП «Геоінформ» Віктор Задаянчук, а потім – керівник юридичного відділу Христина Браїловська.

У ДНВП «Геоінформ» зберігається вся інформація щодо розвіданих корисних копалин та їх запасів в Україні. У свою чергу ДП «Укргеофізика» проводить геологічні дослідження, а також готує висновки на видачу спецдозволів та висновки «на продовження їх дії», за помірну плату.

Як існувати добувачам бурштину зараз? Є і поодинокі позитивні приклади «бурштинової співпраці». Так, Волинська обласна рада вирішила об’єднати людей, які зацікавлені в легальному видобутку бурштину, і створила комунальне підприємство. Сьогодні вони намагаються збільшити видачу спеціальних дозволів на користування бурштиноносними надрами тим, хто живе і працює в області, і тих районах, де вже йде розробка надр.

Там розуміють, що це вирішить низку екологічних проблем, позитивно вплине на розвиток ювелірного та логістичного напрямків, вирішить проблеми соціальної інфраструктури.

Взагалі, дедалі є все більше підстав вважати, що видобуток бурштину в Україні – це не стільки економічна проблема, скільки політична, та навіть зовнішньополітична. Бурштин міг би стати візитівкою України, але розвиток галузі стримують недалекоглядні політики з важким комплексом провінційності. У такому ж стані вони намагаються тримати місцеве населення бурштинових регіонів.

Довідка Mind: бурштин у світі

Бурштин, хоч і рідкісна копалина, але зустрічається в багатьох країнах світу. Наприклад, у відомому фільмі «Парк юрського періоду» професор повідомляє, що вилучив ДНК динозавра із зародка, який зберігся в шматку бурштину з Домініканської республіки. Проте, такі величезні родовища бурштину, неглибокого залягання, з камінчиками різноманітної палітри та об’єму, які наявні в Україні, у світі фактично відсутні.

Мабуть тому не існує офіційного світового ринку бурштину. Сам бурштин є, але фактично поза законом. Жоден уряд, у жодній країні не цікавиться, звідки в них взявся бурштин.

У Польщі, у Гданську, є цілий квартал, де продаються бурштинові ювелірні прикраси та сувеніри. Бурштин – від червоного до зеленого, оздоблений у золото та срібло. Така ж мережа крамниць формується у Вільнюсі. 

Останні два-три десятиліття головними споживачами бурштину стали Китай та арабський світ, де бурштин вважається магічним каменем. Що роблять з бурштином у цих країнах, достеменно невідомо. Є певна інформація, що з них викладають великі стінки вдома, а потім як пожертву передають у храми. Або ж використовують «сонячний камінь» у різноманітних місцевих ритуалах. Звичайно, це можуть собі дозволити лише багаті люди.

Найбільше цінуються камінці, в яких застигли рослини або тваринки. Вони виставляються на підпільних біржах, яких у світі декілька, одна з них – в Лос-Анджелесі. Потрапити туди можна тільки за високою рекомендацією.

Продати бурштин можна й на кількох китайських біржах, але умови торгів дискримінаційні. Біржі, фактично, вимагають передати право на торги їм самим, а непродані лоти не повертають.