Поки в Україні точаться суперечки щодо того, в якому напрямку мають рухатися освітні реформи, за якими педагогічними методиками і як ефективно оцінювати рівень знань, скільки часу краще сидіти за шкільними партами та як якісно змінити освітню систему, деякі українці переймають досвід альтернативної форми навчання – хоумскулінгу, – повідомляє elite.today.

Наскільки ефективною та виправданою є така система освіта, чи важко переходити школяреві на домашнє навчання і які переваги воно має, сайт Elita.Today запитав в матері хлопчика, який вже чотири роки навчається вдома, – Інни Ахновської.

Як розповідає доцент Донецького національного університету імені Василя Cтуса Інна Ахновська, протягом шести років її син Денис відвідував звичайну традиційну школу.

“Ми жили в Донецьку, але з початком війни, у червні 2014 року виїхали до Києва, оскільки саме там оселилися і батьки, і брат з сім’єю, і багато друзів. Школа, в якій навчався син у Донецьку, тимчасово запровадила дистанційний режим навчання. Виявилось, що це дуже зручно: часу займає менше, результат кращий, мотивація більша. Крім того, у мене була подруга, діти якої були хоумскулерами, за її розповідями я знала, що це таке, тому на сімейній раді було вирішено не йти більше до школи. Син пішов у технічну студію «Винахідник», крім того, у Києві багато музеїв, чудових гуртків, різних івентів та активностей, тому в якийсь момент навчатися стало весело. В рамках освітнього експерименту на той час в країні діяла єдина школа, яка брала дітей не на дистанційну або екстернатну форму, а саме на сімейну форму навчання – Переяслав-Хмельницька школа-інтернат, до якої і був зарахований син”, – розповідає історію переходу на хоум-навчання Інна.

Фото – Інна Ахновська. Джерело – Фейсбук Інни Ахновської

Попри те, що мати хлопчика сама працює в системі освіти, домашнє навчання стало для її сім’ї прийнятнішим.

“Я сама працюю в системі освіті, працюю зі школярами і шкільними учителями, бачу, як останні намагаються покращити стан сучасної освіти, бачу суттєві зміни за останні роки, знаю багатьох учителів-майстрів своєї справи, тому не буду говорити про недоліки української освітньої системи. Але особисто для мене і моєї сім’ї хоумскулінг виявився набагато ефективнішим”, – говорить Інна Ахновська.

Інна запровадила ідеї хоумскулінгу у Вінниці

Як стверджує доцент, жодного разу ніхто в сім’ї не пожалкував про перехід на хоумскулінг. Але коли родина переїхала до міста Вінниці, то виявилося, що тут із можливостями системи домашнього навчання мало обізнані.

“Через рік моя сім’я переїхала до Вінниці услід за нашим рідним Донецьким національним університетом, де працювали ми з чоловіком. Виявилося, що практично ніхто у місті не знає, що можна навчатися вдома. Так виникла ідея проведення освітнього форуму, який ми провели 1 жовтня 2016 року. З того часу дуже багато чого змінилося у Вінниці. На сьогодні є декілька альтернативних шкіл, а також багато хоумскулерів”, – розповідає викладач.

Треба брати відповідальність за організацію навчання на себе

На початковому етапі переходу на домашнє навчання, як говорить мати хоумскулера, було важко організувати освітній процес. Адже хлопчик не хотів виконувати домашні завдання і чимось займатися.

“Виявилося, що я не знала свого сина! Раніше делегувала всю відповідальність школі. Якщо в нього були погані оцінки або він щось не знав, звинувачувала в цьому його. Я не мала рації. Коли почала навчати сама, то почала розуміти, де не так доношу інформацію, де не можу підібрати потрібного ключика для мотивації Дениса. Після цього взялася вивчати соціоніку і когнітивну психологію, а також експериментувати. Ці експерименти тривають досі. Але я бачу позитивні зміни – і це головне! Мені довелося сильно змінитися: з позиції «ти повинен!» до позиції «давай зробимо разом»”, – ділиться досвідом переходу на нову систему навчання Інна.

Також спочатку було складно із таймменджментом та дисципліною.

“Вважаю, що батьки на початковому етапі не повинні вимагати від дитини одразу всього. Вони самі мають бути прикладом, допомагати дитині, робити все разом і поступово (наголошую на цьому – поступово) відпускати контроль”, – розповідає Інна Ахновська.

Аби перейти на нову систему навчання, мама навчалася разом з сином: купувала цікаві яскраві енциклопедії, ходила на всі виставки, екскурсії, музеї, дивилася відео за потрібними темами в інтернеті.

“Я – педагог, тому почала готуватися до уроків, обробляючи великі масиви інформації і намагаючись сама полюбити цей предмет. Якщо будуть горіти очі у вчителя – це неодмінно станеться і з учнем. Любов до науки – як інфекція, неможливо встояти”, – говорить викладач.

Хоумскулер вчиться увесь день, не втомлюючись

Навчальний процес хлопчика наразі триває практично цілий день.

“Це дійсно так. Є перерва тільки на сон і їжу, і так у всіх хоумскулерів. Але то все інше, що займає весь день – це взагалі без напруження, це не робота. І втоми немає. Він втомлюється лише від атестаційних контрольних”, – каже викладач.

За її словами, дванадцятирічний Денис адаптувався до нового режиму швидко, незважаючи на те, що на той час був складний період для нього – підлітковий вік, війна на Сході і неможливість повернутися додому.

Фото – Інна Ахновська з сином. Джерело – Фейсбук Інни Ахновської

Скільки витрачати на освітній процес, вирішуєте ви самі

Що стосується фінансових витрат на домашнє  навчання, то це цілком індивідуальне право кожного вирішувати, скільки платити педагогам і скільки коштів виділяти на освітні матеріали.

“Стосовно фінансових витрат, я не можу відповідати на це питання за всіх, оскільки це все одно, що запитати у батьків школяра, який навчається у звичайній школі. У кожного учня різні рюкзаки, телефони, форма, потреба в репетиторах і таке інше. Так само і в хоумскулінгу: можна «прикріпитися» до державної школи, скачати всі підручники з інтернету, відвідувати якість безкоштовні секції та гуртки. В той самий час, можна купувати безліч книжок, подорожувати світом і мати репетиторів за всіма предметами. Єдине, як для мене, в чому полягає велика різниця – ти точно знаєш, куди пішли гроші і сам обираєш варто/не варто (не треба здавати «на школу, на клас, на ремонт»…)”, – говорить Інна Ахновська.

ТОП-5 переваг навчання вдома

1) Мобільність (можливість подорожувати, відвідувати різні секції, не прив’язуватися до певного часу)

2) Гнучкість (індивідуальний підхід і можливість навчатися у власному зручному темпі: як правило, хоумскулер в середньому за півроку проходить програму 1 року)

3) Відчуття свободи (не треба йти до школи при будь-якій погоді; робити саме так, тому що вчителька сказала, і всі так роблять)

4) Творчість і креатив (я не знаю хоумскулерів, яким цікаво просто сидіти вдома і читати шкільні підручники. Вони цікавляться, досліджують, придумують і навіть вчать одне одного)

5) Самомотивація і розвиток відповідальності

Враховуйте інтереси дитини: запитайте, чи хоче вона вчитися вдома

За словами педагога, перед тим як переходити на новий освітній режим, неодмінно потрібно поцікавитися думкою дитини і створити для неї комфортне середовище.

“По-перше, варто запитати у дитини, а чи вона взагалі знає, що таке домашнє навчання? Чи вона цього хоче, чи це батьки за неї так вирішили? По-друге, надати дитині підтримку, допомогу і впевненість у тому, що дитина у будь-який момент може повернутися до звичайної школи. По-третє, не завищувати планку вимог, адже головне завдання хоумскулінгу – не результат, а процес. Навчання в задоволення. І виховання щасливих дітей. На жаль, в школі не вчать, як бути щасливими”, – радить мама хоумскулера.

Як офіційно перейти на хоумскулінг?

Як стверджує викладач, важливо також вирішити, як буде відбуватися навчальний процес. “У вас є декілька варіантів: перший –  дитина може навчатися в альтернативній школі (якщо ви – противник традиційної школи, але боїтеся, що не зможете навчати самі та хвилюєтеся за соціалізацію дитини); другий –  вам треба знайти тьютора (або репетиторів з певних предметів) і оформити дитину на дистанційну або екстернатну форму навчання; третій –  оформити дитину на дистанційну або екстернатну форму та навчати самому або знайти батьків дітей-хоумскулерів для створення спільного освітнього простору. Оформлення дитини є необхідним, адже дитині все одно потрібен буде атестат про здобуття середньої освіти”, – відзначила Інна Ахновська.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.