В Україні індексація пенсій проводиться раз на рік в березні, однак ця норма поширюється не на всі категорії пенсіонерів. Уряд вирішив ліквідувати це упущення, подавши відповідний законопроект до Верховної Ради. Парламентарії поки що ухвалили документ лише в першому читанні, але, з огляду на, його високу підтримку, є всі підстави вважати, що незабаром його затвердять в цілому як закон. “Апостроф” розбирався, які ще нововведення очікують українських пенсіонерів в світлі даного законопроекту.

Різні закони – різні правила

Верховна Рада нещодавно підтримала в першому читанні законопроект №4668, який містить чергові зміни в порядку пенсійного забезпечення.

Законопроект, поданий до парламенту Кабінетом міністрів, за словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, “виправляє помилку пенсійної реформи 2017 року, коли пенсії частині військових пенсіонерів, науковців, державних службовців, пенсіонерів з органів місцевого самоврядування виключили з механізму індексації”.

Міністр говорить про категорії громадян, яким пенсії призначаються не за законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а за іншими законами, зокрема “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про прокуратуру”.

Більшості пенсіонерів після пенсійної реформи пенсії в обов’язковому порядку індексуються після 1 березня кожного року на коефіцієнт, який визначається Кабінетом міністрів. Проте особи, які отримують пенсії за іншими законами, такій автоматичній індексації на даний момент не підлягають. Коли і на скільки підвищувати пенсії цим пенсіонерам, вирішує уряд власними постановами.

Такий порядок є джерелом соціального напруження серед згаданих категорій пенсіонерів, які вважають, що держава проводить щодо них несправедливу політику.

Зокрема влітку нинішнього року багатолюдні акції в Києві та інших містах України проводили військові та прирівняні до них пенсіонери (колишні працівники МВС, СБУ, Прикордонної служби, тощо). Особливість пенсійного забезпечення для цієї категорії громадян полягає в тому, що його розмір прив’язаний до розміру грошового забезпечення діючих співробітників силових структур, і він повинен індексуватися щоразу, коли уряд підвищує зарплату військовослужбовцям. Правда, після початку війни з Росією, коли виплати військовослужбовцям різко зросли, цей принцип не виконувався. Натомість військовим пенсіонерам виплачувалися тимчасові надбавки.

Повноцінна індексація мала відбутися з 1 липня нинішнього року. Проте уряд відмовився це робити, знову призначивши військовим пенсіонерам надбавку у розмірі 2 тисяч гривень.

Єдиний день індексації

Основна мета нового законопроекту – приєднання всіх категорій пенсіонерів до порядку щорічної індексації, яка проводиться відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Нагадаємо, що процент підвищення пенсій розраховується як середня величина між процентом інфляції та процентом зростання середньої зарплати за попередній рік.

Наприклад, за даними уряду, зарплата українців у 2020 році виросла на 17%, а інфляція склала 5%. Відтак пенсії українським пенсіонерам індексувалися на середнє арифметичне цих чисел – 11%.

Якщо законопроект буде прийнято, то вже наступного року “чорнобильці”, колишні прокурори, військовослужбовці та ветерани інших силових структур отримають індексацію пенсій після 1 березня за з порядком, який передбачений для решти пенсіонерів.

Правда, для військових все ж таки передбачені певні особливості. Індексація на загальних підставах для них буде проводитися тільки в тому разі якщо за попередній рік їм не підвищували пенсії у відповідності до закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Втім за каденцію президента Володимира Зеленського військовим ще жодного разу не підвищували зарплати і нічого не віщує того, що це може відбутися в нинішньому році. Так що, скоріше за все, військовим пенсіонерам з 1 березня наступного року буде проіндексовано пенсії на загальних підставах. Відзначимо, що з 2022 року, в зв’язку з планованим збільшенням фінансування оборонного сектора, військовим все ж обіцяють надбавку до зарплати.

Замість шукати роботу – іди на пенсію

Законопроект передбачає ще деякі новації у пенсійному забезпеченні. В першу чергу йдеться про надання деяким категоріям громадян можливості дострокового виходу на пенсію.

Йдеться про працівників, яких звільнено за ініціативою роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, скороченням штату працівників або у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я. Якщо такому працівнику залишилося менше півтора року до пенсійного віку (60 років), і він має необхідний для призначення пенсії страховий стаж (у нинішньому році він складає 28 років, а в 2022 році буде 29 років), то за умови, що він зареєструвався у службі зайнятості, і там не знайшлося підходящої для нього роботи, такому працівнику гарантується право достроково вийти на пенсію.

Від впровадження цієї норми держава очікує отримати певну економію коштів. Адже за даними міністра соцполітики Марини Лазебної, допомога за безробіттям для таких людей становить в середньому 5026 гривень, тоді як пенсія, яку нарахує їм держава, складе тільки 3486 гривень). До того ж, півтора роки перебування на обліку в службі зайнятості в майбутньому додадуться до загального страхового стажу працівника, що призведе до деякого збільшення його пенсії. А якщо він піде на пенсію раніше, держава зекономить невеличку суму.

Тож у міністерстві порахували, що вигідніше раніше нарахувати таким людям пенсії, ніж платити їм допомогу і сприяти у пошуку роботи. У зв’язку з цим цікаво, як уряд трактуватиме застосоване в законопроекті формулювання “гарантується право на достроковий вихід на пенсію”: працівникам дозволять піти на відпочинок добровільно, чи виставлять на пенсію примусово?

Батьки тяжкохворих дітей отримають пільгу

Ще одна новація документу стосується права на достроковий вихід на пенсію батьків, діти яких тяжко хворіють, але їм не встановлена інвалідність (законопроект визначає, що тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність, це дитина, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, дитина, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги).

Матерям таких тяжкохворих дітей пропонується дозволити виходити на пенсію у 50 років, за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. За вибором матері або у разі її відсутності, право на достроковий вихід на пенсію може бути надане батькові дитини. Правда, у нього з’явиться право на пенсію лише після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

За розрахунками Міністерства соціальної політики, надання права на достроковий вихід на пенсію батькам тяжкохворих дітей без встановленої інвалідності обійдеться бюджету не надто дорого – близько 30 тисяч гривень на рік. Адже таких людей відносно небагато. Проте приєднання їх до батьків дітей, які мають документально оформлену інвалідність, є безумовно актом соціальної справедливості.

Під час ухвалення даного законопроекту у першому читанні, депутати проявили неабияку одностайність. Він отримав 317 голосів. Тож практично немає сумнівів, що він незабаром буде прийнятий в цілому і набуде чинності вже з 1 січня наступного року, як це і заплановано його авторами.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.