LANDAU IN DER PFALZ, GERMANY - FEBRUARY 22: German Chancellor and Chairwoman of the German Christian Democrats (CDU) Angela Merkel greets supporters at an election campaign rally for the CDU lead candidate for Rhineland-Palatinate Julia Kloeckner on February 22, 2016 in Landau in der Pfalz, Germany. State elections scheduled for March 13 in three German states: Rhineland-Palatinate, Saxony-Anhalt and Baden-Wuerttemberg, will be a crucial test-case for German Chancellor and Chairwoman of the German Christian Democrats (CDU) Angela Merkel, who has come under increasing pressure over her liberal immigration policy towards migrants and refugees. The right-wing Alternative fuer Deutschland (AfD), with campaign rhetoric aimed at Germans who are uneasy with so many newcomers, has solid polling numbers and will almost certainly win seats in all three state parliaments. (Photo by Thomas Lohnes/Getty Images)

Вибори в німецький парламент відбудуться 26 вересня. Слідом за ними посаду федерального канцлера покине Ангела Меркель, яка беззмінно очолювала уряд Німеччини протягом 16 років. Україна спостерігає за німецьким електоральним процесом, а деякі українські політики дуже часто навіть не соромляться підігравати деяким політичним силам в ФРН. «Апостроф» розповість про німецькі політичні розклади, а також про те, що обіцяють Україні результати парламентських виборів в Німеччині.

Одні вибори — варіантів коаліції багато

За підсумками виборів в бундестаг, які відбудуться 26 вересня, стане зрозуміла нова конфігурація влади в Німеччині. Зокрема, в німецькому парламенті буде створена коаліція, яка висуне кандидатуру федерального канцлера Німеччини. Наразі є три фаворита на цю посаду: Армін Лашет від правлячої партії ХДС/ХСС, Олаф Шольц від партії СДПН — на даний момент найбільш сильних конкурентів правлячої партії, а також Анналена Бербок від партії «Союз 90/Зелені».

В цілому така поліваріантність цілком логічно вписується в картинку перехідного періоду після завершення епохи Меркель і домінування в Німеччині християнських демократів, вважає політолог-міжнародник Віктор Савенок.

Зараз соціологи віддають перше місце німецьким соціал-демократам, яких підтримують 25-26%, на другому місці Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз з 21-20% підтримки населення, і на третьому місці йде «Союз 90/Зелені» з 15-16%, на четвертому місці — Вільна демократична партія, якій соціологи дають 13-14%, на п’ятому місці — праві популісти з партії «Альтернатива для Німеччини» з 10-11% голосів, а замикає рейтинг ліві популісти «Die Linke» з 6-7% електоральної підтримки.

«Варіантів на формування коаліцій в таких умовах дуже багато. Арифметично набирається більшість і для продовження нинішнього складу, тобто так званої «великої коаліції» СДПН і ХДС. Правда, тепер домінувати будуть соціал-демократи. Також необхідна кількість голосів є і для того, щоб сформувати коаліцію і без соціал-демократів за участю «зелених», Християнських демократів і Вільної демократичної партії. Крім того, набираються голоси і для формування так званої «світлофорної коаліції» з соціал-демократів, вільних демократів і «зелених». Є також можливість набрати голоси для так званої «червоно-червоно-зеленої» коаліції, тобто соціал-демократів, «зелених» і партії Лівих», — повідомив «Апострофу» політолог-міжнародник Віктор Савенок.

Як би там не було, але багаторічна першість ХДС/ХСС перебуває під великим знаком питання. У зв’язку з цим примітно те, що в німецькі політичні ігрища були залучені навіть українські політики. Так, ще 24 травня, в момент підйому рейтингів партії «Союз 90/Зелені», президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі співголовою цієї партії Робертом Хабеком, під час якої звернув увагу на позитивну динаміку електоральної підтримки партії виборцями, а також висловив надію на подальшу плідну співробітництво з усіма політичними силами Німеччини, зокрема і з партією «Зелених».

Осторонь від німецьких виборів не залишився і мер Києва Віталій Кличко, який 4 вересня відвідав з’їзд молодіжної організації ХДС в Ганновері, де в той день виступав кандидат у канцлери від ХДС Армін Лашет.

Свого часу, Кличко активно виступав в Німеччині, довго жив в Гамбурзі, і має серйозні зв’язки з ХДС — він не раз бував на з’їздах партії Ангели Меркель. Найімовірніше Кличко був запрошений як відомий колишній чемпіон з боксу, щоб підняти рейтинг Лашета серед молоді.

Армін ЛашетФото: Getty images

З двох зол?

Як раніше розповідав «Апострофу» німецький політолог і професор Боннського університету Андреас Хайнеманн-Грюдер, проблема трійки лідерів на виборах — ХДС, Соціал-демократи і «Зелені/Союз 90» — полягає в тому, що коли мова йде про голосування за внутрішньополітичні питання, то різниця між ними досить розмита.

«Всі три партії борються за один і той самий електорат — досить заможний середній клас і «сині комірці», які отримують хорошу зарплату. США не є спірним питанням, а ось Росія — так. Соціал-демократи традиційно виступають за «умиротворення» Путіна, не в останню чергу тому, що колишні голови цієї «партії працівників» — Герхард Шредер, Зігмар Габріель і Маттіас Платцек — люблять заробляти гроші на німецькому великому бізнесі, пов’язаному з Росією. ХДС розділені в ставленні до Росії, а у «Зелених» позиція — принципово антиросійська», — зазначив експерт.

У свою чергу, експерт Українського інституту майбутнього і співробітник Стокгольмського центру по східноєвропейським досліджень Андреас Умланд зазначає, що трійка лідерів партій в своїх офіційних зовнішньополітичних доктринах за великим рахунком не особливо відрізняються. Проте, зараз склалася така ситуація, що на тлі відверто проросійських соціал-демократів християнські демократи все ж виглядають більш зручними партнерами для України.

«Мені важко передбачити, як соціал-демократи себе вестимуть, якщо вони стануть провідною партією зі своїм канцлером в особі Шольца, який не має такого тісного біографічного зв’язку з Шредером, як той же Штайнмаєр, або інші політики, які з кола Шредера. Тому поки що важко передбачити, яку він буде вести зовнішню політику, зокрема щодо України», — сказав він.

Що ж стосується «Союзу 90/Зелених», то вони по темі «Північного потоку-2» мають аналогічну з Києвом позицію — категорично проти будівництва скандального газопроводу.

«Звичайно, зараз як ми бачимо, партія «Зелених» не має великих шансів поставити свого канцлера, однак якщо вони увійдуть в коаліцію, то можливо, вони будуть більш послідовними в тих питаннях, які будуть пов’язані, наприклад, з введенням «Північного потоку -2» в експлуатацію, сертифікацією його діяльності та іншими питаннями, пов’язаними з цим газопроводом. Але тут є багато невідомих. Можливо, Російська Федерація буде використовувати по максимуму перехідний період, поки йтимуть коаліційні переговори і підрахунок голосів, для того щоб якимось чином швидко сертифікувати «Північний потік-2» і запустити по ньому прокачування газу щоб уникнути можливих ризиків, пов’язаних, наприклад, з присутністю «Зелених» у коаліції, або якоюсь зміною настроїв у інших партій», — вважає Віктор Савенок.

При цьому потрібно розуміти, що увагу майбутнього канцлера — особливо в перший час — буде прикута на внутрішні проблеми. Йдеться і про боротьбу з пандемією, і про економічні наслідки для держави. І Україна тут знаходиться на периферії німецьких інтересів.

«Крім іншого, Німеччина як один з ключових економічних локомотивів Європейського Союзу буде займатися узгодженням Європейського Фонду Відновлення та розподілом коштів з нього. До того ж, в Німеччині будуть займатися подоланням наслідків липневих повеней, які торкнулися західної і центральної частини ФРН. Тобто є багато питань, і перш за все це внутрішньополітичні, або ж європейські питання, які дуже швидко відвернуть увагу майбутнього німецького канцлера. До того ж треба буде подивитися якою буде конфігурація майбутньої коаліції, і чи не почнуть партнери дуже швидко сваритися між собою, а таке може статися», — вважає експерт.

Фото: Getty images

Чим цікава Україна Німеччини?

І хоча будь-який майбутній німецький уряд буде виконувати спільну декларацію Меркель і Байдена щодо «Північного потоку-2», яка, зокрема, стосується гарантій Україні, однак певні нюанси можуть виникнути в залежності від того, який саме буде розклад в новій коаліції.

Як зазначив експерт Віктор Савенок, згідно з американо-німецькою декларацією, хоча і передбачено мільярд доларів компенсації, але ця сума далека як від розміру тих втрат України, які вона може потенційно зазнати від припинення транзиту, так і від тієї суми, яка може знадобитися Україні для модернізації ГТС.

«Але навіть виділення цієї суми буде обставлене низкою передумов і вимог, які будуть стосуватися боротьби з корупцією та прозорого управління в Україні», — вважає експерт.

Отримати якісь бонуси від Берліна можна буде тільки, якщо максимальний вплив на процеси матимуть «Зелені».

«Якщо» Зелені «гратимуть велику роль в коаліції, то можна очікувати на велику підтримку майбутнього німецького уряду щодо України. Наскільки це буде виражатися в фінансовому відношенні, зараз складно сказати, але «зелена» партія, мабуть, найбільш проукраїнська, і якщо вона матиме вагу в новому уряді, то це буде на користь Україні. Але щось більш конкретно зараз сказати неможливо, тим більше що, по правді кажучи, Україна не грає якоїсь значущої ролі в поточних німецьких передвиборних баталіях», — говорить Андреас Умланд.

Кількість тем, що можуть зацікавити німців в Україні, дуже обмежена. За словами Умланда, найімовірніше у Німеччині буде інтерес до всякого роду зелених проектів, які стосуються використання технологій, що знижують забруднення екології.

«Це буде явним пріоритетом будь-якого нового уряду, навіть якщо він буде сформований без» Зелених «. І подібні теми гратимуть більш значну роль в українсько-німецьких відносинах ніж зараз. Мені здається, що в цьому є певний шанс для України», — повідомляє експерт.

Водночас політолог-міжнародник Віктор Савенок зазначає, що проекти можуть стосуватися й інших напрямків.

«У німців є бажання працювати в області економіки — розвивати гуманітарні контакти, підтримувати реформи, фінансувати відновлення звільнених територій на Донбасі. Нагадаю,»Зелені» пропонують надати Україні летальну зброю і підвищувати наші оборонні спроможності, і це записано у них в програмі. Тобто ми бачимо, що певна рамка задана. Подивимося, що буде в результаті», — підсумував експерт.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяОсенний парадокс: почему дешевеет доллар
Следующая статьяЛюди і бізнес не бояться карантину і нових обмежень — екс-голова МОЗ